Виснажені нафтові резерви та крихке перемир'я: глобальні економічні ризики, про які попередив головний економіст МВФ Гурінчас

26 червня 2026 року головний економіст МВФ П'єр-Олів'є Гурінчас, який незабаром залишає свою посаду, виступив із різким попередженням: крихке перемир'я між США та Іраном, підписане 17 червня, — це єдине, що стоїть між світовою економікою та набагато серйознішою кризою. Він наголосив, що стратегічні резерви нафти були критично виснажені під час війни на Близькому Сході, що «несприятливий» сценарій МВФ може підштовхнути світ до рецесії, а глибокі дипломатичні перешкоди залишаються нездоланними. Ось ключові висновки з його заяви та аналізу МВФ.

Стан глобальних нафтових резервів

Стратегічні резерви нафти були значно використані під час конфлікту на Близькому Сході, щоб запобігти ще більш різкому стрибку цін на нафту . Гурінчас заявив, що ці випуски «допомогли уникнути різкішого зростання цін на нафту», але тепер країни мають дуже обмежений запас міцності . Якщо перемир'я зірветься, у держав буде набагато менше інструментів для реагування на новий шок пропозиції, оскільки більшість їхніх стратегічних запасів вичерпано . Навіть після перемир'я від 17 червня та відкриття Ормузької протоки, МВФ 25 червня зазначив, що ціни на енергоносії та сировину нормалізуються не одразу, а торговельні потоки в регіоні Перської затоки залишаються порушеними .

Прогнози зростання МВФ в умовах перемир'я та несприятливих сценаріїв

У квітневому 2026 року «World Economic Outlook» МВФ знизив прогноз глобального зростання на 2026 рік з 3.3% (січневий прогноз) до 3.1% за своїм «базовим прогнозом», який передбачає відносно короткочасний конфлікт. Інфляцію було спрогнозовано на рівні 4.4% . МВФ представив три негативні сценарії залежно від розвитку конфлікту: слабший, гірший та важкий. За найважчим сценарієм — затяжний конфлікт із тривалим порушенням енергопостачання — світ може скотитися до глобальної рецесії .

Гурінчас попереджав ще у квітні, що «деяка шкода вже завдана, а ризики погіршення залишаються підвищеними», зазначаючи, що кінцевий масштаб шоку залежить від тривалості та масштабу конфлікту . Наприкінці червня він повторив, що глобальна економіка стикається зі «значними ризиками погіршення», якщо «крихке» перемир'я не встоїть . Гурінчас також вказав на ширші глобальні перешкоди, які посилюють ризик: зміна торговельних зв'язків, постійна невизначеність політики та залишкові ефекти тарифних шоків, які вже послабили перспективи зростання .

Виклики на шляху до тривалого дипломатичного врегулювання

Перемир'я описують як крихке. Ключові розбіжності між США та Іраном залишаються невирішеними, особливо щодо ядерної програми Ірану та контролю над Ормузькою протокою . Аналітики TD Economics зазначили, що переговори між США та Іраном завершилися без згоди з цих фундаментальних питань, що викликає «сумніви щодо того, чи зможе поточне перемир'я перерости в тривалу деескалацію» .

Підсумовуючи, ключове послання Гурінчаса полягає в тому, що світова економіка перебуває в нестабільному становищі, коли єдиний наявний амортизатор шоків — стратегічні нафтові резерви — значною мірою вичерпано, залишаючи економіку без жодного захисту у випадку, якщо дипломатія зазнає невдачі.