За даними джерел, канал був призначений для забезпечення безпечного проходу комерційних суден та запобігання непорозумінням на морі . Домовленості стали результатом тижневих переговорів у Швейцарії, які завершилися 14-пунктовою тимчасовою угодою та 60-денним перемир’ям .
Наступного дня, 27 червня, КВІР виступив із категоричною заявою. Речник Корпусу бригадний генерал Мохеббі написав у соціальних мережах, що повідомлення про пряму лінію між Іраном і США є «категорично неправдивими» та «рішуче відкидаються» . Він назвав ці заяви «чистою брехнею», додавши: «Цього не сталося і не станеться. Ормузька протока — це іранська територія і не має жодного стосунку до Америки» .
Таким чином виникла чітка та невирішена фактична суперечність: посередники та кілька новинних видань стверджували, що лінія існує; військове керівництво Ірану заперечувало це.
25 червня іранський дрон або ракета вразили вантажне судно M/V Ever Lovely в Ормузькій протоці . 26 червня Сполучені Штати завдали удару у відповідь — по іранських складах ракет і дронів та берегових радіолокаційних станціях . Президент Трамп назвав атаку Ірану «дурним порушенням» перемир’я . ООН призупинила супровід суден через протоку . Інститут вивчення війни (ISW) оцінив, що Іран застосовує силу, щоб утримати контроль над водним шляхом у найближчій перспективі .
| Твердження | Джерело |
|---|---|
| Пряма лінія зв’язку США–Іран у Ормузькій протоці існує | Повідомлення Press TV, CNN, Adnkronos, Express Tribune, RFE/RL від 26 червня |
| КВІР заперечує існування такої лінії, називаючи її брехнею | Речник КВІР бригадний генерал Мохеббі, 27 червня |
26 червня посередники та новинні агенції повідомили, що лінія зв’язку між США та Іраном в Ормузькій протоці була активована для запобігання інцидентам. 27 червня КВІР спростував цю інформацію, назвавши її неправдивою. Усі ці події відбувалися на тлі активних ударів США по іранських об’єктах і крихкого, дедалі хиткішого перемир’я. Суперечність залишається невирішеною, і верифікація залежить від того, якому джерелу довіряти — посередникам і міжнародним виданням чи військовому керівництву Ірану.
За даними джерел, канал був призначений для забезпечення безпечного проходу комерційних суден та запобігання непорозумінням на морі . Домовленості стали результатом тижневих переговорів у Швейцарії, які завершилися 14-пунктовою тимчасовою угодою та 60-денним перемир’ям .
Наступного дня, 27 червня, КВІР виступив із категоричною заявою. Речник Корпусу бригадний генерал Мохеббі написав у соціальних мережах, що повідомлення про пряму лінію між Іраном і США є «категорично неправдивими» та «рішуче відкидаються» . Він назвав ці заяви «чистою брехнею», додавши: «Цього не сталося і не станеться. Ормузька протока — це іранська територія і не має жодного стосунку до Америки» .
Таким чином виникла чітка та невирішена фактична суперечність: посередники та кілька новинних видань стверджували, що лінія існує; військове керівництво Ірану заперечувало це.
25 червня іранський дрон або ракета вразили вантажне судно M/V Ever Lovely в Ормузькій протоці . 26 червня Сполучені Штати завдали удару у відповідь — по іранських складах ракет і дронів та берегових радіолокаційних станціях . Президент Трамп назвав атаку Ірану «дурним порушенням» перемир’я . ООН призупинила супровід суден через протоку . Інститут вивчення війни (ISW) оцінив, що Іран застосовує силу, щоб утримати контроль над водним шляхом у найближчій перспективі .
| Твердження | Джерело |
|---|---|
| Пряма лінія зв’язку США–Іран у Ормузькій протоці існує | Повідомлення Press TV, CNN, Adnkronos, Express Tribune, RFE/RL від 26 червня |
| КВІР заперечує існування такої лінії, називаючи її брехнею | Речник КВІР бригадний генерал Мохеббі, 27 червня |
26 червня посередники та новинні агенції повідомили, що лінія зв’язку між США та Іраном в Ормузькій протоці була активована для запобігання інцидентам. 27 червня КВІР спростував цю інформацію, назвавши її неправдивою. Усі ці події відбувалися на тлі активних ударів США по іранських об’єктах і крихкого, дедалі хиткішого перемир’я. Суперечність залишається невирішеною, і верифікація залежить від того, якому джерелу довіряти — посередникам і міжнародним виданням чи військовому керівництву Ірану.