Вранці 17 червня безпілотний літальний апарат (БпЛА) типу «літак» атакував автобус, що прямував з міста Речиця (Гомельська область, Білорусь) до російського курортного міста Геленджик на Чорному морі . У салоні перебували 44 особи, у тому числі 28 дітей — вихованців футбольної команди Речицької дитячо-юнацької спортивної школи № 2 .
Унаслідок атаки загинула одна жінка — вагітна дружина тренера команди . Семеро людей, зокрема п'ятеро дітей, отримали поранення . Пізніше Міністерство охорони здоров'я Білорусі повідомило про вісьмох постраждалих, серед яких шестеро дітей, двоє з яких перебували у важкому стані . Шестеро постраждалих залишалися в лікарнях Брянської області в наступні дні після атаки .
Міністерство закордонних справ Білорусі різко засудило удар, назвавши його «черговим актом тероризму проти цивільних», і зажадало від України «вичерпних пояснень» . Мінськ звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням провести екстрене засідання, щоб засудити те, що він назвав навмисним «терористичним актом» з боку України проти своїх громадян, у тому числі дітей . Росія офіційно підтримала ініціативу Білорусі, і Рада Безпеки ООН провела засідання 26 червня . На сесії тимчасова повірена у справах Росії при ООН Анна Євстигнєєва закликала міжнародну спільноту «негайно і принципово оцінити» інцидент .
Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтею про тероризм, поклавши відповідальність на Збройні сили України . Кремль засудив удар як навмисний «терористичний акт» проти цивільних . В.о. губернатора Брянської області Єгор Ковальчук назвав це «спланованою операцією», заявивши, що автобус був явно цивільним транспортним засобом без військових позначок . Росія також підтримала запит Білорусі на екстрене засідання Ради Безпеки ООН і використала цю платформу для засудження Києва .
19 червня в Мінську відбулося позачергове засідання Ради постійних повноважних представників держав-учасниць СНД, на якому обговорювалася атака . Постійний представник Білорусі при статутних органах СНД Ігор Назарук заявив, що Білорусь «залишає за собою право вжити відповідних заходів щодо української сторони» для захисту життя та безпеки своїх громадян .
Речник Генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік засудив «будь-які атаки на цивільне населення та цивільну інфраструктуру», зазначивши, що такі удари «заборонені міжнародним гуманітарним правом» .
Позиція Росії: Росія однозначно заявила, що український дрон влучив в автобус і що це був навмисний удар Збройних сил України .
Позиція Білорусі (Лукашенко та Рада безпеки): Олександр Лукашенко 18 червня заявив, що безпілотник був «українського походження», але додав, що Мінськ «не поспішає з висновками» та назвав інцидент «провокацією», спрямованою на те, щоб втягнути Білорусь у війну з Україною . Він доручив державному секретарю Ради безпеки Олександру Вольфовичу встановити всю правду про те, що сталося .
Позиція України (Генштаб, СБУ, Зеленський):
Атаку не вдалося незалежно підтвердити . Росія та Білорусь посилалися на українське походження дрона; Україна — на перехоплений російський документ, який, за її твердженнями, свідчить про відсутність українських безпілотників у районі в той час . Взаємовиключні докази залишають питання про відповідальність невирішеним.
Вранці 17 червня безпілотний літальний апарат (БпЛА) типу «літак» атакував автобус, що прямував з міста Речиця (Гомельська область, Білорусь) до російського курортного міста Геленджик на Чорному морі . У салоні перебували 44 особи, у тому числі 28 дітей — вихованців футбольної команди Речицької дитячо-юнацької спортивної школи № 2 .
Унаслідок атаки загинула одна жінка — вагітна дружина тренера команди . Семеро людей, зокрема п'ятеро дітей, отримали поранення . Пізніше Міністерство охорони здоров'я Білорусі повідомило про вісьмох постраждалих, серед яких шестеро дітей, двоє з яких перебували у важкому стані . Шестеро постраждалих залишалися в лікарнях Брянської області в наступні дні після атаки .
Міністерство закордонних справ Білорусі різко засудило удар, назвавши його «черговим актом тероризму проти цивільних», і зажадало від України «вичерпних пояснень» . Мінськ звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням провести екстрене засідання, щоб засудити те, що він назвав навмисним «терористичним актом» з боку України проти своїх громадян, у тому числі дітей . Росія офіційно підтримала ініціативу Білорусі, і Рада Безпеки ООН провела засідання 26 червня . На сесії тимчасова повірена у справах Росії при ООН Анна Євстигнєєва закликала міжнародну спільноту «негайно і принципово оцінити» інцидент .
Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтею про тероризм, поклавши відповідальність на Збройні сили України . Кремль засудив удар як навмисний «терористичний акт» проти цивільних . В.о. губернатора Брянської області Єгор Ковальчук назвав це «спланованою операцією», заявивши, що автобус був явно цивільним транспортним засобом без військових позначок . Росія також підтримала запит Білорусі на екстрене засідання Ради Безпеки ООН і використала цю платформу для засудження Києва .
19 червня в Мінську відбулося позачергове засідання Ради постійних повноважних представників держав-учасниць СНД, на якому обговорювалася атака . Постійний представник Білорусі при статутних органах СНД Ігор Назарук заявив, що Білорусь «залишає за собою право вжити відповідних заходів щодо української сторони» для захисту життя та безпеки своїх громадян .
Речник Генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік засудив «будь-які атаки на цивільне населення та цивільну інфраструктуру», зазначивши, що такі удари «заборонені міжнародним гуманітарним правом» .
Позиція Росії: Росія однозначно заявила, що український дрон влучив в автобус і що це був навмисний удар Збройних сил України .
Позиція Білорусі (Лукашенко та Рада безпеки): Олександр Лукашенко 18 червня заявив, що безпілотник був «українського походження», але додав, що Мінськ «не поспішає з висновками» та назвав інцидент «провокацією», спрямованою на те, щоб втягнути Білорусь у війну з Україною . Він доручив державному секретарю Ради безпеки Олександру Вольфовичу встановити всю правду про те, що сталося .
Позиція України (Генштаб, СБУ, Зеленський):
Атаку не вдалося незалежно підтвердити . Росія та Білорусь посилалися на українське походження дрона; Україна — на перехоплений російський документ, який, за її твердженнями, свідчить про відсутність українських безпілотників у районі в той час . Взаємовиключні докази залишають питання про відповідальність невирішеним.