Дрон проти автобуса з дітьми: як атака в Брянську сколихнула дипломатію

17 червня 2026 року цивільний автобус, який віз дітей з білоруської футбольної команди на відпочинок до російського Геленджика, був атакований безпілотником у Брянській області Росії . Наслідки виявилися трагічними: загинула вагітна дружина тренера, а щонайменше семеро людей, зокрема п'ятеро дітей, зазнали поранень . Ця подія спровокувала серйозну дипломатичну кризу: Білорусь зажадала скликання екстреного засідання Ради Безпеки ООН, Росія відкрила кримінальне провадження про теракт, а Москва, Мінськ і Київ висунули взаємовиключні версії того, хто несе відповідальність .

Що сталося і хто був в автобусі

Вранці 17 червня безпілотний літальний апарат (БпЛА) типу «літак» атакував автобус, що прямував з міста Речиця (Гомельська область, Білорусь) до російського курортного міста Геленджик на Чорному морі . У салоні перебували 44 особи, у тому числі 28 дітей — вихованців футбольної команди Речицької дитячо-юнацької спортивної школи № 2 .

Унаслідок атаки загинула одна жінка — вагітна дружина тренера команди . Семеро людей, зокрема п'ятеро дітей, отримали поранення . Пізніше Міністерство охорони здоров'я Білорусі повідомило про вісьмох постраждалих, серед яких шестеро дітей, двоє з яких перебували у важкому стані . Шестеро постраждалих залишалися в лікарнях Брянської області в наступні дні після атаки .

Чому Білорусь ініціювала засідання Радбезу ООН

Міністерство закордонних справ Білорусі різко засудило удар, назвавши його «черговим актом тероризму проти цивільних», і зажадало від України «вичерпних пояснень» . Мінськ звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням провести екстрене засідання, щоб засудити те, що він назвав навмисним «терористичним актом» з боку України проти своїх громадян, у тому числі дітей . Росія офіційно підтримала ініціативу Білорусі, і Рада Безпеки ООН провела засідання 26 червня . На сесії тимчасова повірена у справах Росії при ООН Анна Євстигнєєва закликала міжнародну спільноту «негайно і принципово оцінити» інцидент .

Реакція Росії

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтею про тероризм, поклавши відповідальність на Збройні сили України . Кремль засудив удар як навмисний «терористичний акт» проти цивільних . В.о. губернатора Брянської області Єгор Ковальчук назвав це «спланованою операцією», заявивши, що автобус був явно цивільним транспортним засобом без військових позначок . Росія також підтримала запит Білорусі на екстрене засідання Ради Безпеки ООН і використала цю платформу для засудження Києва .

Реакція СНД та ширша дипломатична відповідь

19 червня в Мінську відбулося позачергове засідання Ради постійних повноважних представників держав-учасниць СНД, на якому обговорювалася атака . Постійний представник Білорусі при статутних органах СНД Ігор Назарук заявив, що Білорусь «залишає за собою право вжити відповідних заходів щодо української сторони» для захисту життя та безпеки своїх громадян .

Речник Генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік засудив «будь-які атаки на цивільне населення та цивільну інфраструктуру», зазначивши, що такі удари «заборонені міжнародним гуманітарним правом» .

Суперечливі твердження щодо відповідальності

Позиція Росії: Росія однозначно заявила, що український дрон влучив в автобус і що це був навмисний удар Збройних сил України .

Позиція Білорусі (Лукашенко та Рада безпеки): Олександр Лукашенко 18 червня заявив, що безпілотник був «українського походження», але додав, що Мінськ «не поспішає з висновками» та назвав інцидент «провокацією», спрямованою на те, щоб втягнути Білорусь у війну з Україною . Він доручив державному секретарю Ради безпеки Олександру Вольфовичу встановити всю правду про те, що сталося .

Позиція України (Генштаб, СБУ, Зеленський):

• Генеральний штаб Збройних сил України категорично заперечив причетність, назвавши заяви Росії «черговою інформаційною провокацією» і наголосивши, що українські сили атакують лише законні військові цілі .
• Служба безпеки України (СБУ) оприлюднила, як вона стверджує, перехоплений внутрішній російський документ із центру моніторингу «Безпечний регіон», у якому повідомляється, що на момент інциденту в повітряному просторі району не було українських безпілотників .
• Президент Володимир Зеленський заявив, що міжнародні експерти спростували заяви про причетність України, і що справжній мотив інциденту — «втягнути іншу країну у війну» .

Ключове застереження

Атаку не вдалося незалежно підтвердити . Росія та Білорусь посилалися на українське походження дрона; Україна — на перехоплений російський документ, який, за її твердженнями, свідчить про відсутність українських безпілотників у районі в той час . Взаємовиключні докази залишають питання про відповідальність невирішеним.