Мирні переговори й 660 дронів: як Україна переходить до подвійної стратегії тиску на Росію

Дипломатичний сигнал Києва: зустріч можлива

26 червня 2026 року президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ передав офіційні пропозиції щодо можливої особистої зустрічі з Владіміром Путіним і завершення повномасштабної війни як ключовим партнерам України, так і країнам, які зберігають зв’язки з російським керівництвом .

«Друзі Путіна почули від нас, що завершення війни можливе», — сказав Зеленський. За його словами, Росія має вивести свою війну з України, адже Україна «не хоче війни» . Серед запропонованих варіантів — зустріч лідерів у нейтральній країні .

Ця заява продовжує ініціативу, яку Зеленський виклав у відкритому листі до Путіна 4 червня. Тоді він запропонував пряму зустріч, повне припинення вогню на час переговорів і обмін полоненими . У листі йшлося: «Україна пропонує завершити цю війну. Це має бути зроблено чесно, з гідністю і з гарантіями, що війна не спалахне знову» .

Удар 660 дронами: заяви Росії та відомі цілі

У ніч проти 26 червня Україна здійснила масштабну атаку безпілотниками по російській території. Міністерство оборони Росії назвало її найбільшою нічною атакою від початку повномасштабного вторгнення .

Російська сторона заявила, що її протиповітряна оборона перехопила 660 українських дронів над 12 регіонами РФ, а також над тимчасово окупованим Кримом, Чорним і Азовським морями . Серед напрямків атаки називали Московський регіон і Тульську область, де розташований великий хімічний завод . NPR та інші міжнародні медіа назвали удар одним із найбільших дронових нальотів України за час війни .

Водночас цифра 660 є саме заявою російського Міноборони про перехоплені безпілотники. Незалежно підтвердити всі ці дані з відкритих джерел неможливо. Відомо, що губернатор Тульської області повідомляв про збиття 157 дронів у регіоні, пошкодження промислового об’єкта та поранення жінки .

Паралельний удар по Києву

На тлі української дронової атаки київська влада повідомила про російський удар балістичними ракетами в ніч на 26 червня . Таким чином, дипломатичні заяви про можливість переговорів супроводжувалися новою хвилею далекобійних ударів з обох боків.

Які умови висуває Москва

23 червня Путін заявив, що Росія готова до мирних переговорів з Україною лише на основі проєкту домовленостей, напрацьованого під час переговорів у Стамбулі у 2022 році . За повідомленнями про цей документ, Україна мала б:

• відмовитися від прагнення вступити до НАТО та закріпити постійний нейтральний статус;
• відмовитися від ядерної зброї;
• скоротити чисельність Збройних сил до 85 000 військовослужбовців;
• обмежити присутність іноземних військ і розміщення іноземної зброї на своїй території .

Путін також послався на «нинішні реалії на полі бою» та нібито досягнуті зі США домовленості в Анкориджі у серпні 2025 року .

В Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що така позиція Кремля радше є набором максималістських вимог, спрямованих на капітуляцію України, ніж пропозицією взаємного компромісу .

40-денна «операція впливу»

25 червня Зеленський повідомив, що затвердив 40-денну стратегічну «операцію впливу» Служби безпеки України проти Росії. Її мета — посилити тиск на Москву і домогтися завершення війни .

Конкретні тактичні завдання операції засекречені. Водночас у публічних повідомленнях ішлося про далекі та середні удари, санкційний тиск і результати роботи Центру спеціальних операцій «А» . Стратегія спирається на здатність України завдавати ударів по енергетичній, промисловій і військовій інфраструктурі в глибині Росії .

Масштабний удар у ніч на 26 червня відбувся одразу після оголошення цього плану. Тому він може розглядатися як перший помітний прояв нової кампанії, хоча відкриті джерела не дають змоги остаточно підтвердити, що всі елементи атаки були безпосередньою реалізацією саме 40-денної операції .

Подвійна стратегія Києва

Події 25–26 червня складаються у дві паралельні лінії української політики.

Дипломатична лінія: Україна демонструє готовність до прямого діалогу, пропонує зустріч на нейтральній території та передає свої сигнали не лише західним партнерам, а й державам, які мають вплив або контакти з Кремлем . Київ подає це як спробу чесно завершити війну — із припиненням вогню, гарантіями безпеки та конкретними домовленостями .

Лінія військового тиску: далекобійні дронові удари мають ускладнювати роботу російської протиповітряної оборони, створювати ризики для військової та енергетичної інфраструктури й підвищувати ціну продовження війни для Москви .

Це не обов’язково суперечність. Логіка Києва полягає в тому, щоб одночасно залишати відкритим дипломатичний шлях і показувати: переговори не означають готовності погодитися на умови Росії, а затягування війни матиме для Кремля дедалі відчутніші наслідки.

Москва, зі свого боку, наполягає на переговорах у межах Стамбульського проєкту 2022 року та з урахуванням «реалій на землі» . Україна та її партнери розглядають ці вимоги як такі, що передбачають територіальні поступки, нейтралітет і суттєве обмеження обороноздатності України . Поки сторони залишаються на настільки різних позиціях, дипломатичні сигнали й військова ескалація продовжують існувати одночасно.