Перші підтверджені удари: цілі в глибині Росії

Лічені години потому українські сили завдали скоординованої серії далекобійних дронових ударів по трьох ключових енергетичних об'єктах на території Росії.

• Нафтобаза «Полтавська», Краснодарський край: уражена в ніч на 25 червня Силами оборони України на відстані приблизно 300 км від лінії фронту.
• Нафтопереробні заводи «Башнєфть-Уфанафтохім» та «Башнєфть-Новойл», Уфа, Башкортостан: атаковані того ж ранку дронами СБУ на відстані близько 1 500 км від лінії фронту — що є одним з найглибших ударів України за час війни. У СБУ підтвердили, що атаки спричинили пожежі на установках первинної переробки нафти. Обидва заводи належать «Роснєфті», найбільшому російському виробнику нафти.

Зеленський назвав ці удари частиною «послідовної, точної відповіді на затягування Росією війни та атаки на українські міста й громади», визначивши кампанію як «далекобійні санкції». Українські посадовці також повідомили про ширші атаки на російську військову та енергетичну інфраструктуру, зокрема про масований нічний обстріл із 660 дронів, що зачепив Москву, хімічний завод «Азот» у Тульській області та об'єкти в окупованому Криму.

Дипломатична мета: Зеленський прагне переговорів, Путін відмовляє

Військову ескалацію Зеленський прямо пов'язав із дипломатичною метою. На початку червня 2026 року він опублікував відкритого листа до президента РФ Володимира Путіна з пропозицією особистої зустрічі для переговорів про завершення війни.

Путін публічно відкинув цю пропозицію 5 червня на Петербурзькому міжнародному економічному форумі. «Я не бачу сенсу в зустрічі, — сказав Путін. — Це має сенс лише для української сторони». Він також закликав російське військо «виконувати свою роботу», що свідчить про продовження Москвою військової кампанії. Відмова поглибила дипломатичний глухий кут, який уже кілька місяців паралізував мирні зусилля.

Ширший стратегічний контекст: операція «Павутина» та еволюція ударів СБУ

40-денна операція не виникла на порожньому місці. Вона ґрунтується на вже доведеній здатності СБУ проводити складні, таємні удари на великій відстані вглиб Росії.

Найпоказовішим прикладом є операція «Павутина», проведена 1 червня 2025 року — рівно за рік до оголошення поточної кампанії. Тоді 117 FPV-дронів були таємно доставлені в Росію, заховані в дерев'яних будиночках, встановлених на вантажівках, і одночасно запущені по чотирьох-п'яти стратегічних російських авіабазах. За даними СБУ, удари пошкодили або знищили 41 російський стратегічний літак, зокрема бомбардувальники Ту-95 та Ту-160, завдавши збитків на $7 млрд. Планування тривало 18 місяців, а операцію особисто курував Зеленський.

Операція «Павутина» продемонструвала, що українські спецслужби здатні діставати цілі за тисячі кілометрів усередині Росії — здатність, яку нинішня 40-денна кампанія, схоже, використовує на системній основі, але вже не проти авіації, а проти енергетичної інфраструктури.

Що підтверджують джерела, а що — ні

Деякі твердження з початкових звітів не знайшли підтвердження в наданих джерелах:

• Твердження, що «з січня 2026 року було вражено щонайменше 15 російських нафтопереробних заводів», не підтверджується наданими джерелами.
• Конкретна роль Євгенія Хмари як «виконувача обов'язків голови СБУ» згадується в деяких користувацьких дописах у соцмережах, але не підтверджується авторитетними новинними джерелами. Більшість джерел називають його головою СБУ.
• Заяви про нові санкції США, понад $1 млрд фінансової допомоги на безпеку або обіцянки саміту G7 в Евіані не знаходять підтвердження в наданих матеріалах.

Що добре задокументовано: спроможність СБУ завдавати глибоких ударів, атаки 25 червня на Уфу та Краснодар, затвердження 40-денної операції та відмова Путіна від пропозиції Зеленського про переговори.

Ключові висновки

Перші підтверджені удари: цілі в глибині Росії

Лічені години потому українські сили завдали скоординованої серії далекобійних дронових ударів по трьох ключових енергетичних об'єктах на території Росії.

• Нафтобаза «Полтавська», Краснодарський край: уражена в ніч на 25 червня Силами оборони України на відстані приблизно 300 км від лінії фронту.
• Нафтопереробні заводи «Башнєфть-Уфанафтохім» та «Башнєфть-Новойл», Уфа, Башкортостан: атаковані того ж ранку дронами СБУ на відстані близько 1 500 км від лінії фронту — що є одним з найглибших ударів України за час війни. У СБУ підтвердили, що атаки спричинили пожежі на установках первинної переробки нафти. Обидва заводи належать «Роснєфті», найбільшому російському виробнику нафти.

Зеленський назвав ці удари частиною «послідовної, точної відповіді на затягування Росією війни та атаки на українські міста й громади», визначивши кампанію як «далекобійні санкції». Українські посадовці також повідомили про ширші атаки на російську військову та енергетичну інфраструктуру, зокрема про масований нічний обстріл із 660 дронів, що зачепив Москву, хімічний завод «Азот» у Тульській області та об'єкти в окупованому Криму.

Дипломатична мета: Зеленський прагне переговорів, Путін відмовляє

Військову ескалацію Зеленський прямо пов'язав із дипломатичною метою. На початку червня 2026 року він опублікував відкритого листа до президента РФ Володимира Путіна з пропозицією особистої зустрічі для переговорів про завершення війни.

Путін публічно відкинув цю пропозицію 5 червня на Петербурзькому міжнародному економічному форумі. «Я не бачу сенсу в зустрічі, — сказав Путін. — Це має сенс лише для української сторони». Він також закликав російське військо «виконувати свою роботу», що свідчить про продовження Москвою військової кампанії. Відмова поглибила дипломатичний глухий кут, який уже кілька місяців паралізував мирні зусилля.

Ширший стратегічний контекст: операція «Павутина» та еволюція ударів СБУ

40-денна операція не виникла на порожньому місці. Вона ґрунтується на вже доведеній здатності СБУ проводити складні, таємні удари на великій відстані вглиб Росії.

Найпоказовішим прикладом є операція «Павутина», проведена 1 червня 2025 року — рівно за рік до оголошення поточної кампанії. Тоді 117 FPV-дронів були таємно доставлені в Росію, заховані в дерев'яних будиночках, встановлених на вантажівках, і одночасно запущені по чотирьох-п'яти стратегічних російських авіабазах. За даними СБУ, удари пошкодили або знищили 41 російський стратегічний літак, зокрема бомбардувальники Ту-95 та Ту-160, завдавши збитків на $7 млрд. Планування тривало 18 місяців, а операцію особисто курував Зеленський.

Операція «Павутина» продемонструвала, що українські спецслужби здатні діставати цілі за тисячі кілометрів усередині Росії — здатність, яку нинішня 40-денна кампанія, схоже, використовує на системній основі, але вже не проти авіації, а проти енергетичної інфраструктури.

Що підтверджують джерела, а що — ні

Деякі твердження з початкових звітів не знайшли підтвердження в наданих джерелах:

• Твердження, що «з січня 2026 року було вражено щонайменше 15 російських нафтопереробних заводів», не підтверджується наданими джерелами.
• Конкретна роль Євгенія Хмари як «виконувача обов'язків голови СБУ» згадується в деяких користувацьких дописах у соцмережах, але не підтверджується авторитетними новинними джерелами. Більшість джерел називають його головою СБУ.
• Заяви про нові санкції США, понад $1 млрд фінансової допомоги на безпеку або обіцянки саміту G7 в Евіані не знаходять підтвердження в наданих матеріалах.

Що добре задокументовано: спроможність СБУ завдавати глибоких ударів, атаки 25 червня на Уфу та Краснодар, затвердження 40-денної операції та відмова Путіна від пропозиції Зеленського про переговори.

Ключові висновки