Ультиматум Зеленського Лукашенку: як Україна за три дні змусила Білорусь вимкнути російські ретранслятори для дронів

«Коли пан Лукашенко каже, що не хоче, щоб його втягували у цю війну, тоді нехай прибере це обладнання, нехай його вимкне», — заявив Зеленський .

Ультиматум: один тиждень, чотири станції та пряма погроза

Зеленський дав Лукашенку один тиждень на демонтаж і вивезення ретрансляційних станцій . Його формулювання не залишало місця для двозначності: «Якщо він цього не зробить, зробимо ми» — це була пряма погроза односторонніх військових дій України проти цілей на території Білорусі у разі бездіяльності Мінська . Україна ідентифікувала чотири ретрансляційні станції в Білорусі, які мали бути вимкнені .

Хронологія та результат: швидке розв'язання

Досягнуто домовленості — обладнання було вимкнено до 22 червня, без необхідності для України завдавати ударів. Чи було обладнання фізично демонтовано чи просто відключено від живлення, залишається невідомим . Зеленський пізніше написав у X: «Ми зробили все, щоб трьох або чотирьох з них більше не було» .

Реакція Росії: звинувачення та попередження про військовий союз

• Кремль (22 червня) звинуватив Україну в «загрозі суверенітету» близького союзника Росії та заявив про готовність «забезпечити безпеку» Білорусі . Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав ультиматум спробою «ще більше розпалити продовження війни та ескалацію напруженості» і повідомив, що Путін і Лукашенко планують зустріч для обговорення цього питання .
• ОДКБ (Організація Договору про колективну безпеку — військовий альянс під проводом Москви) 24 червня виступила із заявою, попередивши про «зростання напруженості на кордоні» після того, як Київ пригрозив ударами по території Білорусі .

Реакція ЄС: повна підтримка права України на самооборону

Європейська комісія висловила чітку підтримку позиції України. Речниця Анітта Хіппер заявила: «Білорусь допомагає Росії вести її агресивну війну проти України. Отже, українці мають право на самооборону» . ЄС не засудив сам ультиматум і вписав його в рамки невід'ємного права України на захист, причому Хіппер наголосила, що «Білорусь продовжує бути пособником агресивної війни Росії проти України» .

Що цей епізод розкриває про геополітичне становище Лукашенка

Цей епізод яскраво ілюструє неможливе балансування Лукашенка між Москвою та Києвом:

• Формальний нейтралітет викрито. Лукашенко неодноразово заявляв, що Білорусь не хоче вступати у війну, але ретранслятори довели, що російська військова інфраструктура відкрито діє на білоруській землі за його фактичної згоди .
• Тиск Москви зростає. Згідно зі звітом The Wall Street Journal, який цитує Meduza, у 2026 році Росія посилила фінансовий та політичний тиск на Білорусь, щоб втягнути її глибше у війну, залишаючи Лукашенку дедалі менше простору для маневру .
• Київ вважає його співучасником. Ультиматум Зеленського — разом із санкціями, запровадженими особисто проти Лукашенка в лютому 2026 року, — сигналізує, що Україна більше не приймає виправдань Лукашенка «ми не знали» і тепер вважає його безпосередньо відповідальним .
• Він здався першим. Тихе відключення або демонтаж ретрансляторів до 22 червня, ще до закінчення терміну, свідчить про те, що Лукашенко обрав деескалацію з Україною, а не повне підпорядкування воєнним потребам Москви, принаймні наразі . Білоруські державні ЗМІ одразу після ультиматуму почали транслювати «миролюбні» меседжі, що вказує на внутрішню інформаційну кампанію для управління наслідками .
• Основна дилема. Опинившись між ультиматумами Києва та фінансовим шантажем Москви, Лукашенко не може ані повністю приєднатися до війни Росії (ризикуючи виживанням свого режиму та прямою відповіддю України), ані повністю відмовити Москві (ризикуючи російським економічним тиском або політичною дестабілізацією). Цей епізод демонструє, що він обирає середній шлях — тихо поступатися Києву, публічно зберігаючи союз із Москвою .