За даними кількох джерел, чотириразовий переможець «Туру» хотів бути поруч із Жигарт під час її відновлення після важкого падіння 18 червня . Станом на 23–24 червня 2026 року табір залишався під питанням, і Погачар не підтвердив, чи все ж таки поїде туди . Його команда заявила, що його плани на цей тиждень «ще підлягають уточненню» .
Аварія сталася на 2-му етапі жіночого Тур де Сюїсс 18 червня 2026 року, на останньому кілометрі етапу в Локарно . Жигарт втратила контроль над велосипедом, коли на високій швидкості наїхала на «лежачого поліцейського» (дорожній горб), вдарилася головою об асфальт і прослизнула по дорозі . Їй негайно надали допомогу медики перегонів та доправили до лікарні.
Її команда AG Insurance-Soudal підтвердила в офіційному медичному звіті, що вона отримала перелом щелепи та садна на обличчі, інших травм під час обстеження в лікарні не виявлено . Деякі джерела також повідомили, що було вибито кілька зубів . Пізніше жіноча профспілка CPA Women закликала до «ґрунтовного перегляду» дорожнього покриття на фінішних відрізках гонок після цього інциденту .
Виступаючи після повернення з Тур де Сюїсс, Погачар визнав, що аварія Жигарт порушила його плани, сказавши, що його фінальний висотний табір під питанням, а сімейна ситуація є пріоритетом . Він сказав журналістам: «Я ще маю вирішити. Тепер, коли Уршка має відновлюватися, наші плани трохи збилися. Найважливіше — це те, що ми можемо провести трохи...»
Щодо своєї форми, однак, Погачар був помітно впевнений. Він сказав, що зараз він «сильніший, ніж будь-коли», і що його форма зробила чіткий крок вперед порівняно з цим же періодом минулого року . Незважаючи на перервану фінальну підготовку, він описав своє фізичне самопочуття як дуже хороше .
Під час свого травневого тренувального збору на висоті в Сьєрра-Неваді (Іспанія) Погачар зізнався, що неофіційно повторив добре відоме йому швидке піднесення, яке, як він думав, ніколи не зможе перевершити — і «був явно швидшим, ніж минулого року» . Він заявив: «Я досі пам'ятаю, як думав:
За даними кількох джерел, чотириразовий переможець «Туру» хотів бути поруч із Жигарт під час її відновлення після важкого падіння 18 червня . Станом на 23–24 червня 2026 року табір залишався під питанням, і Погачар не підтвердив, чи все ж таки поїде туди . Його команда заявила, що його плани на цей тиждень «ще підлягають уточненню» .
Аварія сталася на 2-му етапі жіночого Тур де Сюїсс 18 червня 2026 року, на останньому кілометрі етапу в Локарно . Жигарт втратила контроль над велосипедом, коли на високій швидкості наїхала на «лежачого поліцейського» (дорожній горб), вдарилася головою об асфальт і прослизнула по дорозі . Їй негайно надали допомогу медики перегонів та доправили до лікарні.
Її команда AG Insurance-Soudal підтвердила в офіційному медичному звіті, що вона отримала перелом щелепи та садна на обличчі, інших травм під час обстеження в лікарні не виявлено . Деякі джерела також повідомили, що було вибито кілька зубів . Пізніше жіноча профспілка CPA Women закликала до «ґрунтовного перегляду» дорожнього покриття на фінішних відрізках гонок після цього інциденту .
Виступаючи після повернення з Тур де Сюїсс, Погачар визнав, що аварія Жигарт порушила його плани, сказавши, що його фінальний висотний табір під питанням, а сімейна ситуація є пріоритетом . Він сказав журналістам: «Я ще маю вирішити. Тепер, коли Уршка має відновлюватися, наші плани трохи збилися. Найважливіше — це те, що ми можемо провести трохи...»
Щодо своєї форми, однак, Погачар був помітно впевнений. Він сказав, що зараз він «сильніший, ніж будь-коли», і що його форма зробила чіткий крок вперед порівняно з цим же періодом минулого року . Незважаючи на перервану фінальну підготовку, він описав своє фізичне самопочуття як дуже хороше .
Під час свого травневого тренувального збору на висоті в Сьєрра-Неваді (Іспанія) Погачар зізнався, що неофіційно повторив добре відоме йому швидке піднесення, яке, як він думав, ніколи не зможе перевершити — і «був явно швидшим, ніж минулого року» . Він заявив: «Я досі пам'ятаю, як думав: