Ракетний удар по Кривому Рогу: обіцянки G7 щодо ППО та угода з Німеччиною на €4 мільярди

Балістичний ракетний удар по цивільній інфраструктурі центрального українського міста Кривий Ріг 23 червня 2026 року забрав життя трьох людей і поранив понад 20. Про це повідомили місцеві органи влади. Атака сталася через кілька днів після того, як лідери «Великої сімки» (G7) завершили свій щорічний саміт у Франції новими зобов'язаннями щодо підтримки протиповітряної оборони України. Тим часом найбільш конкретні контракти на ППО на сьогодні підписано з Німеччиною, а не зі Сполученими Штатами, — пакет вартістю кілька мільярдів євро .

Що сталося під час удару 23 червня 2026 року

Вранці 23 червня Повітряні сили України попередили про загрозу застосування балістичних ракет із Криму близько 10:55, після чого підтвердили пуски . Невдовзі після 11:00 балістична ракета «Іскандер-М» з касетними боєприпасами влучила в об'єкт цивільної інфраструктури в Кривому Розі — рідному місті президента Володимира Зеленського .

Загинуло троє людей, від 23 до 25 отримали поранення (дані різняться залежно від джерела). Двоє чоловіків 30 та 39 років перебували у важкому стані . Рятувальники загасили пожежу, що виникла внаслідок удару, та провели пошукові роботи .

Реакція Зеленського

Президент Зеленський того ж дня написав у Telegram, підтвердивши загиблих і поранених, а також те, що рятувальники вже загасили пожежу. Він прямо заявив, що російські війська цілеспрямовано атакували цивільну інфраструктуру .

Глава держави використав атаку, щоб іще раз звернутися до західних союзників: «Кожне зволікання з виконанням домовленостей щодо ППО, кожна затримка в постачанні систем захисту та ракет коштує життів українців» .

Зеленський неодноразово називав постачання систем ППО в Україну «недостатніми», зазначаючи 16 січня 2026 року, що кілька комплексів були «без ракет» до нещодавньої поставки .

Саміт G7: що погодили щодо ППО

Саміт G7 2026 року в Евіан-ле-Бен (Франція) завершився 17 червня спільною заявою, яка містила кілька зобов'язань щодо протиповітряної оборони:

• Збільшення поставок: Лідери пообіцяли «збільшити надання додаткових можливостей ППО, систем і перехоплювачів, а також засобів великої дальності» .
• Обговорення ліцензій: G7 заявили, що «готові розглянути питання про розширення ліцензій для України, щоб дозволити збільшення вітчизняного військового виробництва», зокрема перехоплювачів для ППО та ракет .
• Посилення санкцій: Лідери домовилися посилити санкції проти нафтових та газових доходів Росії .

Зеленський назвав саміт таким, що «приніс важливі результати для України», а домовленості про ППО — ключовим підсумком, зауваживши, що «„Петріоти“ тепер практично українське слово» .

Важливе застереження: зобов'язання щодо ліцензування було сформульоване як «готові розглянути», а не як юридично зобов'язуючий графік чи підписана угода .

Головні конкретні контракти: пакет Німеччини на €4 мільярди

Якщо заява G7 — це політичні обіцянки, то найдетальніші та найвагоміші контракти на ППО, які видно з наявних джерел, укладено між Україною та Німеччиною. Їх оформили під час візиту Зеленського до Берліна у квітні 2026 року. Було підписано десять документів .

Ключові контракти, підписані у квітні 2026 року

Система	Деталі
Ракети PAC-2 GEM-T (Patriot)	Контракт між Міноборони України та Raytheon на суму $3,7 мільярда для сотень перехоплювачів Patriot Advanced Capability-2. Фінансування надходить від Німеччини, а нова виробнича лінія в Шробенгаузені (Німеччина) відіграватиме ключову роль .
Пускові установки IRIS-T SLM/SLS	Контракт із Diehl Defence на системи IRIS-T. Німеччина зобов'язалася поставити загалом 18 систем IRIS-T; станом на 30 травня 2026 року передано 10 пускових установок .
Загальний пакет	Німеччина погодила новий пакет співпраці на суму €4 мільярди, що включає сотні ракет Patriot, 36 систем IRIS-T та 5000 ШІ-дронів. Також Німеччина інвестувала €300 мільйонів у далекобійну зброю .
Обмін бойовими даними	Окремий меморандум передбачає обмін даними про ефективність систем IRIS-T, PzH 2000 та RCH 155 в обмін на подальшу підтримку Німеччини .

Квітневі угоди 2026 року також включали Імплементаційну угоду про співпрацю в оборонній промисловості, спрямовану на спільне виробництво та обслуговування певних систем в Україні в довгостроковій перспективі .

Контракти США: що підтверджено, а що ні

Найбільший контракт на ППО, пов'язаний зі США — угода Raytheon на $3,7 млрд за ракети PAC-2 GEM-T — був підписаний між Україною та Raytheon, але фінансується Німеччиною, а не є прямою закупівлею уряду США . Ракети вироблятимуться на заводі RTX у Німеччині.

Щодо прямих контрактів уряду США (наприклад, NASAMS або додаткових батарей Patriot поза німецьким фінансуванням) — нових окремих оголошень у період з червня 2025 по червень 2026 року в доступних результатах пошуку не виявлено. Спільна заява G7 підтверджує, що США та інші союзники продовжать постачати системи Patriot та перехоплювачі, однак конкретний великий виробничий контракт, який видно з доказів, — це угода Raytheon, профінансована Німеччиною . Додаткові поставки ППО зі США (батареї Patriot, NASAMS) виглядають як такі, що залишаються частиною президентських пакетів (PDA) та ініціативи USAI, а не новими анонсованими виробничими контрактами.

Російський удар по Кривому Рогу, який стався лише за кілька днів після саміту G7, підкреслює розрив між обіцяною підтримкою та реальними поставками на місцях. Послання Зеленського було різким: кожна затримка коштує життів.