Мегаугоди як рушій прогнозу в $4 трильйони

Глобальна вартість угод зросла приблизно на 13% порівняно з минулим роком, причому основним драйвером стало збільшення кількості транзакцій на суму $5 млрд і більше . Такі мегаугоди тепер становлять майже половину загальної світової вартості угод . PwC прогнозує, що за збереження поточної динаміки у 2026 році вартість цих великих транзакцій зросте на 40% .

Лише у США за перші п'ять місяців 2026 року було оголошено 39 мегаугод — більш ніж на 50% більше, ніж за аналогічний період 2025 року . Вартість угод M&A в США за цей період досягла $1,2 трильйона, що майже вдвічі більше порівняно з $603 млрд роком раніше, хоча кількість угод знизилася на 4% .

Ці великі транзакції зосереджені переважно в інфраструктурі ШІ, енергетиці та дата-центрах, оскільки гіперскейлери та стратегічні покупці змагаються за обчислювальні потужності та енергоресурси . PwC зазначає, що в одній третині зі 100 найбільших корпоративних угод M&A у 2025 році ШІ був названий стратегічним драйвером .

К-подібний ринок: розрив між мегаугодами та рештою

У той час як мегаугоди процвітають, решта ринку перебуває під тиском. PwC повідомляє, що вартість зростає, але обсяги падають — явна ознака двосекторного або К-подібного ринку .

• Мегаугоди збільшують масштаби M&A в усіх секторах. У сфері споживчих товарів частка мегаугод у загальній вартості подвоїлася за два роки до 47% . Така ж тенденція спостерігається у фінансовому секторі, промисловості та технологіях .
• Учасники середнього ринку залишаються обмеженими. Нижче порогу мегаугод багато покупців стримуються розбіжностями в оцінках, геополітичною невизначеністю та вартістю фінансування .
• Цільові компанії, готові до ШІ, стають дефіцитними. За два роки циклу мегаугод у сфері ШІ придатних для придбання компаній стає все менше, що змушує покупців звертати увагу на інфраструктурні активи .

Регіональна концентрація в Америці

Америка є головною ареною для мегаугод у сфері ШІ-інфраструктури, і саме тут К-подібне розшарування є найбільш вираженим . У проміжному огляді PwC щодо угод у США зазначається, що угоди, які укладаються, мають спільну рису: вони «макронечутливі», тобто стійкі до різних сценаріїв зміни ставок, зростання та тарифів . PwC застерігає: лідери, які чекатимуть на макроекономічну ясність, зіткнуться з меншою кількістю можливостей і вищими цінами .

Активність M&A у Канаді в першій половині 2026 року залишалася відносно стабільною, але учасники ринку стикаються з більш невизначеним фоном у другому півріччі: очікується, що зростання ВВП буде нижчим за потенціал — 0,9–1,3%, а інфляція прогнозується на рівні 2,5–3,0% .

Зміна потоків капіталу: міноритарні інвестиції та партнерства

PwC зазначає, що діяльність приватного капіталу (private equity, PE) змістилася в бік меншої кількості, але значно більших транзакцій з акцентом на контроль, чітко визначені шляхи створення вартості та складні структуровані угоди . Обсяг угод PE у першому півріччі 2026 року скоротився на 34%, тоді як середній розмір угоди зріс майже в чотири рази порівняно з першим півріччям 2025 року .

Міноритарні інвестиції та партнерства відіграють дедалі більшу роль, особливо через дефіцит придатних для придбання цілей у сфері ШІ та через те, що капітал надходить через вторинні ринки, допомагаючи розблокувати портфельні компанії . Вторинні ринки все частіше використовуються для створення шляхів ліквідності для накопичених непроданих портфельних компаній .

Ключові ризики, що стримують нижню частину ринку

PwC у своєму проміжному огляді чітко визначає п'ять перешкод, які пригнічують активність більшості учасників ринку, що не належать до сегмента мегаугод :

• Високі процентні ставки надовше — вартість фінансування залишається підвищеною, що ускладнює здійснення кредитних угод на середньому ринку .
• Уповільнення економічного зростання — очікується, що зростання ВВП у кількох великих економіках буде нижчим за потенціал .
• Стійка інфляція — постійний інфляційний тиск, посилений іранською кризою, продовжує тиснути на впевненість покупців і подовжує терміни угод .
• Геополітична нестабільність — загострення напруженості на Близькому Сході, невизначеність щодо тарифів і ризики торговельної політики спонукають до більшої обережності та змушують деякі компанії призупиняти або переглядати угоди . За оцінками, 30% американських компаній призупинили або переробили угоди через невизначеність торговельної політики .
• Накопичений запас непроданих компаній у private equity — цей запас залишається «стійко високим», що пригнічує здатність PE-фондів повертати капітал інвесторам і запускати нові цикли фондів . PE увійшов у 2026 рік, очікуючи відновлення, але геополітичні шоки та швидкі зміни у сфері ШІ додали нової невизначеності, що ще більше придушило вихідну активність .

Підсумок

Головний меседж PwC полягає в тому, що показник у $4 трильйони маскує глибоко нерівномірний ринок. Мегаугоди, особливо пов'язані з інфраструктурою ШІ в Америці, піднімають загальну вартість до історичних максимумів, тоді як переважна більшість учасників середнього ринку продовжують боротися під тягарем макроекономічних та геополітичних ризиків . К-подібний ринок — це не тимчасовий цикл; він відображає структурний зсув у тому, де і як створюється вартість M&A.

Мегаугоди як рушій прогнозу в $4 трильйони

Глобальна вартість угод зросла приблизно на 13% порівняно з минулим роком, причому основним драйвером стало збільшення кількості транзакцій на суму $5 млрд і більше . Такі мегаугоди тепер становлять майже половину загальної світової вартості угод . PwC прогнозує, що за збереження поточної динаміки у 2026 році вартість цих великих транзакцій зросте на 40% .

Лише у США за перші п'ять місяців 2026 року було оголошено 39 мегаугод — більш ніж на 50% більше, ніж за аналогічний період 2025 року . Вартість угод M&A в США за цей період досягла $1,2 трильйона, що майже вдвічі більше порівняно з $603 млрд роком раніше, хоча кількість угод знизилася на 4% .

Ці великі транзакції зосереджені переважно в інфраструктурі ШІ, енергетиці та дата-центрах, оскільки гіперскейлери та стратегічні покупці змагаються за обчислювальні потужності та енергоресурси . PwC зазначає, що в одній третині зі 100 найбільших корпоративних угод M&A у 2025 році ШІ був названий стратегічним драйвером .

К-подібний ринок: розрив між мегаугодами та рештою

У той час як мегаугоди процвітають, решта ринку перебуває під тиском. PwC повідомляє, що вартість зростає, але обсяги падають — явна ознака двосекторного або К-подібного ринку .

• Мегаугоди збільшують масштаби M&A в усіх секторах. У сфері споживчих товарів частка мегаугод у загальній вартості подвоїлася за два роки до 47% . Така ж тенденція спостерігається у фінансовому секторі, промисловості та технологіях .
• Учасники середнього ринку залишаються обмеженими. Нижче порогу мегаугод багато покупців стримуються розбіжностями в оцінках, геополітичною невизначеністю та вартістю фінансування .
• Цільові компанії, готові до ШІ, стають дефіцитними. За два роки циклу мегаугод у сфері ШІ придатних для придбання компаній стає все менше, що змушує покупців звертати увагу на інфраструктурні активи .

Регіональна концентрація в Америці

Америка є головною ареною для мегаугод у сфері ШІ-інфраструктури, і саме тут К-подібне розшарування є найбільш вираженим . У проміжному огляді PwC щодо угод у США зазначається, що угоди, які укладаються, мають спільну рису: вони «макронечутливі», тобто стійкі до різних сценаріїв зміни ставок, зростання та тарифів . PwC застерігає: лідери, які чекатимуть на макроекономічну ясність, зіткнуться з меншою кількістю можливостей і вищими цінами .

Активність M&A у Канаді в першій половині 2026 року залишалася відносно стабільною, але учасники ринку стикаються з більш невизначеним фоном у другому півріччі: очікується, що зростання ВВП буде нижчим за потенціал — 0,9–1,3%, а інфляція прогнозується на рівні 2,5–3,0% .

Зміна потоків капіталу: міноритарні інвестиції та партнерства

PwC зазначає, що діяльність приватного капіталу (private equity, PE) змістилася в бік меншої кількості, але значно більших транзакцій з акцентом на контроль, чітко визначені шляхи створення вартості та складні структуровані угоди . Обсяг угод PE у першому півріччі 2026 року скоротився на 34%, тоді як середній розмір угоди зріс майже в чотири рази порівняно з першим півріччям 2025 року .

Міноритарні інвестиції та партнерства відіграють дедалі більшу роль, особливо через дефіцит придатних для придбання цілей у сфері ШІ та через те, що капітал надходить через вторинні ринки, допомагаючи розблокувати портфельні компанії . Вторинні ринки все частіше використовуються для створення шляхів ліквідності для накопичених непроданих портфельних компаній .

Ключові ризики, що стримують нижню частину ринку

PwC у своєму проміжному огляді чітко визначає п'ять перешкод, які пригнічують активність більшості учасників ринку, що не належать до сегмента мегаугод :

• Високі процентні ставки надовше — вартість фінансування залишається підвищеною, що ускладнює здійснення кредитних угод на середньому ринку .
• Уповільнення економічного зростання — очікується, що зростання ВВП у кількох великих економіках буде нижчим за потенціал .
• Стійка інфляція — постійний інфляційний тиск, посилений іранською кризою, продовжує тиснути на впевненість покупців і подовжує терміни угод .
• Геополітична нестабільність — загострення напруженості на Близькому Сході, невизначеність щодо тарифів і ризики торговельної політики спонукають до більшої обережності та змушують деякі компанії призупиняти або переглядати угоди . За оцінками, 30% американських компаній призупинили або переробили угоди через невизначеність торговельної політики .
• Накопичений запас непроданих компаній у private equity — цей запас залишається «стійко високим», що пригнічує здатність PE-фондів повертати капітал інвесторам і запускати нові цикли фондів . PE увійшов у 2026 рік, очікуючи відновлення, але геополітичні шоки та швидкі зміни у сфері ШІ додали нової невизначеності, що ще більше придушило вихідну активність .

Підсумок

Головний меседж PwC полягає в тому, що показник у $4 трильйони маскує глибоко нерівномірний ринок. Мегаугоди, особливо пов'язані з інфраструктурою ШІ в Америці, піднімають загальну вартість до історичних максимумів, тоді як переважна більшість учасників середнього ринку продовжують боротися під тягарем макроекономічних та геополітичних ризиків . К-подібний ринок — це не тимчасовий цикл; він відображає структурний зсув у тому, де і як створюється вартість M&A.