Спалювання газу у факелах сягнуло максимуму за 17 років: Світовий банк б'є тривогу

Екологічна ціна також значна. Партнерство Світового банку зі скорочення спалювання газу та метану (GFMR) оцінює, що спалювання у 2024 році викинуло в атмосферу 389 мільйонів тонн CO₂-еквіваленту, значна частина якого припадає на неспалений метан — потужний парниковий газ. Як повідомляє The Guardian, цей обсяг викидів еквівалентний річному викиду вуглецю такої країни, як Франція.

Дев'ять країн спричиняють 75% світового спалювання

Звіт виявив надзвичайну концентрацію спалювання. Дев'ять найбільших країн-спалювачів забезпечили три чверті всього обсягу спалювання у 2024 році, при цьому видобуваючи менше половини нафти у світі. До цих дев'яти країн належать:

• Росія
• Іран
• Ірак
• Сполучені Штати Америки
• Венесуела
• Алжир
• Нігерія
• Лівія
• Китай

Примітка: У той час як джерело вказує дев'ятою країною Мексику, джерело називає Китай. Джерело — це спеціалізована сторінка даних Світового банку, яка може відображати більш актуальні або точні дані.

Концентрація спалювання серед трьох найбільших країн — Росії, Ірану та Іраку — з часом посилилася. Їхня сукупна частка зросла з 33% світового спалювання у 2012 році до 46% у 2024 році. Тим часом частка решти понад 70 країн, які практикують спалювання, скоротилася з 35% у 2012 році до лише 24% у 2024 році, що свідчить про зосередження проблеми в меншій кількості головних викидачів.

$63 мільярди вартості газу втрачено щороку

Економічні втрати вражають. Спалені у 2024 році 151 млрд куб. м газу мали орієнтовну ринкову вартість близько $63 мільярдів, розраховану на основі цін на природний газ на хабі Henry Hub. Для порівняння: обсяг газу, втраченого через спалювання, майже дорівнює загальному річному споживанню природного газу в Африці, яке становить близько 162 млрд куб. м.

Оцінка вартості ліквідації спалювання відсутня, але ініціатива ZRF демонструє прогрес

Звіт 2025 року не навів єдиної глобальної оцінки вартості для ліквідації рутинного спалювання. Однак у ньому підкреслюються успіхи країн, які приєдналися до ініціативи «Нульове рутинне спалювання до 2030 року» (ZRF) . Запущена у 2015 році, ініціатива ZRF зобов'язує уряди та нафтові компанії припинити рутинне спалювання не пізніше 2030 року за допомогою регулювання, технологій та фінансових механізмів.

Дані красномовні: з 2012 року країни-учасниці ZRF досягли в середньому 12% скорочення інтенсивності спалювання, тоді як в інших країнах вона зросла на 25%. Але з урахуванням того, що до 2030 року залишилося лише п'ять років, досягнення цілей ZRF вимагатиме майже 40% скорочення рутинного спалювання щороку, що є амбітним темпом, враховуючи поточні тенденції.

Структурні бар'єри заважають скороченню спалювання

У звіті визначено кілька стійких структурних бар'єрів, які перешкоджають прогресу, навіть коли економічні та екологічні аргументи очевидні:

• Регуляторні та політичні прогалини: Слабке правозастосування, недостатні фіскальні стимули та нечіткі права на газ можуть стримувати інвестиції в проєкти зі скорочення спалювання.
• Відсутність інфраструктури: На віддалених нафтових родовищах обмежена мережа трубопроводів або потужностей з переробки газу ускладнює утилізацію супутнього газу.
• Ринкові та контрактні бар'єри: У багатьох нафтовидобувних регіонах обмежені місцеві газові ринки або непривабливі комерційні умови роблять проєкти з утилізації нерентабельними.
• Проблеми вимірювання, звітності та верифікації (MRV): Світовий банк покладається на супутникові дані для відстеження спалювання, що підкреслює потребу в послідовних і надійних вимірюваннях для планування та підзвітності.
• Високі початкові капітальні витрати: Проєкти зі скорочення спалювання часто потребують значних початкових інвестицій, і рамки ZRF наголошують на необхідності фінансових механізмів.

Винятки та світлі плями

Попри загальну негативну тенденцію, існують помітні винятки. Країни, які приєдналися до ініціативи ZRF, стабільно демонструють кращі результати, доводячи, що політична воля та дії можуть дати вимірні результати. Ініціатива ZRF залишається основною рамкою для координації глобальних зусиль і спрямована на припинення рутинного спалювання до 2030 року.

Підсумовуючи, звіт Світового банку за 2025 рік фіксує поглиблення глобальної кризи спалювання газу: обсяги зростають, проблема концентрується в кількох великих виробниках нафти, $63 млрд газу втрачається щороку. Структурні бар'єри добре відомі, а ініціатива ZRF пропонує перевірений, але обмежений у часі шлях для країн, готових до змін.