Водночас це не означає деескалації. Ще 12 червня російський президент заявив, що Москва збільшить «удари по інфраструктурі противника», аби відбити в України бажання атакувати російські цивільні об’єкти . Уже в ніч проти 15 червня Росія завдала масштабного ракетно-дронового удару по Україні. За даними української сторони, було запущено щонайменше 70 ракет, основними цілями стали Київ, Дніпро та Харків .

Економічні наслідки атак Путін також визнав, заявивши, що вони «б’ють по російській економіці та суспільству», однак водночас запевнив, що економіка швидко відновлюється . 23 червня його поінформували про дефіцит пального, але публічно він заявив, що криза не вплине на здатність Росії вести війну .

Що відбувається з паливом у Росії

Основна причина загострення — серія українських атак на нафтопереробні заводи, сховища, паливні перевезення та іншу логістичну інфраструктуру. Важливо, що оцінки масштабів проблеми різняться залежно від джерела й методики підрахунку, але всі вони вказують на помітне погіршення ситуації.

• На початку червня кількість російських регіонів із дефіцитом бензину зросла з 15 до понад 25 лише за п’ять днів. До цього переліку також увійшли шість окупованих Росією українських територій . Наприкінці місяця видання The Bell повідомляло про обмеження продажу пального вже у 53 регіонах, включно з окупованими територіями .
• Обмеження дісталися Москви та Санкт-Петербурга: мережа Tatneft у низці регіонів продає не більш як 20 літрів бензину одному покупцеві .
• В окупованому Криму ситуація ще гостріша. У Севастополі з кінця травня діє ліміт у 20 літрів, а бензин АІ-95 частково продають за талонами, передусім для громадського транспорту . Повідомлялося і про фактичне припинення продажу пального на частині території півострова .
• За даними джерел Reuters у галузі, виробництво бензину в третій тиждень червня було приблизно на 25% нижчим, ніж за аналогічний період минулого року . Загальне завантаження нафтопереробних потужностей оцінюють як на 20–30% нижче звичайного рівня . На початку червня простоювала майже третина російських потужностей переробки — близько 2,14 млн барелів на добу .

Російська влада вже розглядає надзвичайні заходи. Віцепрем’єр Олександр Новак заявив, що Москва може заборонити експорт дизельного пального та допустити імпорт нафтопродуктів для стабілізації ринку . «Російські залізниці» створили спеціальну групу для координації перевезень пального .

Найбільший ризик — для сільського господарства. У ключових аграрних регіонах ціни на дизель зросли на 40–90% порівняно з весняними показниками, а дефіцит може ускладнити проведення жнив 2026 року . Банк Росії попередив, що паливна криза та витрати на війну можуть прискорити інфляцію .

Війна, удари в тилу та дипломатичний тупик

Україна використовує удари по цілях у глибокому тилу Росії, зокрема в районі Москви, щоб продемонструвати вразливість російської протиповітряної оборони, порушити логістику та створити економічний тиск на Кремль. За оцінкою аналітиків, ця кампанія є частиною ширшої військово-дипломатичної стратегії, мета якої — підштовхнути Путіна до серйозних переговорів до осені 2026 року .

Росія, зі свого боку, продовжує наступальні операції на фронті, але аналітики фіксують погіршення її військових показників і зростання логістичних проблем . Одночасно масштабні удари по українських містах спричинили рекордні цивільні втрати: за даними Моніторингової місії ООН з прав людини, у травні 2026 року загинули щонайменше 274 цивільні, ще 1 763 були поранені — це найвищий показник від квітня 2022 року .

На дипломатичному напрямі прориву немає. 4 червня Володимир Зеленський запропонував негайне припинення вогню вздовж поточної лінії фронту та особисту зустріч із Путіним у третій країні . Кремль цю пропозицію відкинув, а міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров підтвердив жорстку позицію Росії . Підтримувана США мирна ініціатива, яка передбачала досягнення домовленості до червня 2026 року, також зайшла в глухий кут через неврегульовані ключові умови .

Головний висновок

Паливна криза стала одним із найпомітніших наслідків української кампанії дальніх ударів по російських енергетичних і транспортних об’єктах. Вона вже впливає не лише на прифронтові та окуповані території, а й на великі російські міста та аграрний сектор.

Кремль намагається діяти у двох напрямках: зменшувати внутрішні наслідки атак і водночас посилювати удари по Україні. Така політика підвищує ризик нового витка ескалації. За відсутності поступу на переговорах війна дедалі більше перетворюється на протистояння, у якому удари по тилу, логістиці та цивільній інфраструктурі безпосередньо впливають на економічну стійкість обох сторін.

Водночас це не означає деескалації. Ще 12 червня російський президент заявив, що Москва збільшить «удари по інфраструктурі противника», аби відбити в України бажання атакувати російські цивільні об’єкти . Уже в ніч проти 15 червня Росія завдала масштабного ракетно-дронового удару по Україні. За даними української сторони, було запущено щонайменше 70 ракет, основними цілями стали Київ, Дніпро та Харків .

Економічні наслідки атак Путін також визнав, заявивши, що вони «б’ють по російській економіці та суспільству», однак водночас запевнив, що економіка швидко відновлюється . 23 червня його поінформували про дефіцит пального, але публічно він заявив, що криза не вплине на здатність Росії вести війну .

Що відбувається з паливом у Росії

Основна причина загострення — серія українських атак на нафтопереробні заводи, сховища, паливні перевезення та іншу логістичну інфраструктуру. Важливо, що оцінки масштабів проблеми різняться залежно від джерела й методики підрахунку, але всі вони вказують на помітне погіршення ситуації.

• На початку червня кількість російських регіонів із дефіцитом бензину зросла з 15 до понад 25 лише за п’ять днів. До цього переліку також увійшли шість окупованих Росією українських територій . Наприкінці місяця видання The Bell повідомляло про обмеження продажу пального вже у 53 регіонах, включно з окупованими територіями .
• Обмеження дісталися Москви та Санкт-Петербурга: мережа Tatneft у низці регіонів продає не більш як 20 літрів бензину одному покупцеві .
• В окупованому Криму ситуація ще гостріша. У Севастополі з кінця травня діє ліміт у 20 літрів, а бензин АІ-95 частково продають за талонами, передусім для громадського транспорту . Повідомлялося і про фактичне припинення продажу пального на частині території півострова .
• За даними джерел Reuters у галузі, виробництво бензину в третій тиждень червня було приблизно на 25% нижчим, ніж за аналогічний період минулого року . Загальне завантаження нафтопереробних потужностей оцінюють як на 20–30% нижче звичайного рівня . На початку червня простоювала майже третина російських потужностей переробки — близько 2,14 млн барелів на добу .

Російська влада вже розглядає надзвичайні заходи. Віцепрем’єр Олександр Новак заявив, що Москва може заборонити експорт дизельного пального та допустити імпорт нафтопродуктів для стабілізації ринку . «Російські залізниці» створили спеціальну групу для координації перевезень пального .

Найбільший ризик — для сільського господарства. У ключових аграрних регіонах ціни на дизель зросли на 40–90% порівняно з весняними показниками, а дефіцит може ускладнити проведення жнив 2026 року . Банк Росії попередив, що паливна криза та витрати на війну можуть прискорити інфляцію .

Війна, удари в тилу та дипломатичний тупик

Україна використовує удари по цілях у глибокому тилу Росії, зокрема в районі Москви, щоб продемонструвати вразливість російської протиповітряної оборони, порушити логістику та створити економічний тиск на Кремль. За оцінкою аналітиків, ця кампанія є частиною ширшої військово-дипломатичної стратегії, мета якої — підштовхнути Путіна до серйозних переговорів до осені 2026 року .

Росія, зі свого боку, продовжує наступальні операції на фронті, але аналітики фіксують погіршення її військових показників і зростання логістичних проблем . Одночасно масштабні удари по українських містах спричинили рекордні цивільні втрати: за даними Моніторингової місії ООН з прав людини, у травні 2026 року загинули щонайменше 274 цивільні, ще 1 763 були поранені — це найвищий показник від квітня 2022 року .

На дипломатичному напрямі прориву немає. 4 червня Володимир Зеленський запропонував негайне припинення вогню вздовж поточної лінії фронту та особисту зустріч із Путіним у третій країні . Кремль цю пропозицію відкинув, а міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров підтвердив жорстку позицію Росії . Підтримувана США мирна ініціатива, яка передбачала досягнення домовленості до червня 2026 року, також зайшла в глухий кут через неврегульовані ключові умови .

Головний висновок

Паливна криза стала одним із найпомітніших наслідків української кампанії дальніх ударів по російських енергетичних і транспортних об’єктах. Вона вже впливає не лише на прифронтові та окуповані території, а й на великі російські міста та аграрний сектор.

Кремль намагається діяти у двох напрямках: зменшувати внутрішні наслідки атак і водночас посилювати удари по Україні. Така політика підвищує ризик нового витка ескалації. За відсутності поступу на переговорах війна дедалі більше перетворюється на протистояння, у якому удари по тилу, логістиці та цивільній інфраструктурі безпосередньо впливають на економічну стійкість обох сторін.