Понад 100 європейських компаній, серед яких Covestro, Evonik, Wacker Chemie, Voestalpine та сталевий підрозділ Thyssenkrupp, застерегли: реформа системи торгівлі викидами ЄС (ETS) може різко збільшити витрати енергоємних виробництв ще до того, як вони зможуть перейти на технології з меншими викидами. На думку бізнесу, це загрожує інвестиціям і виробництву в Європі та може зробити закриття підприємств або перенесення виробництва привабливішим, ніж модернізацію заводів.
9
12
Чому компанії просять змінити правила
Промисловці вказують на поєднання високих цін на енергію та конкуренції з виробниками з інших регіонів. Якщо вартість квот на викиди зростає швидше, ніж підприємства отримують доступ до чистої енергії, обладнання й інфраструктури для скорочення викидів, перехід може стати для них надто дорогим. Тому компанії закликають не обмежуватися посиленням вимог: їм потрібні конкурентні енергопостачання, мережі та інфраструктура для CO₂, попит на продукцію з низьким рівнем викидів і, за їхніми словами, справедливіші орієнтири для розподілу квот.
12
У жовтні галузеві об’єднання також попереджали, що міжсекторальний коригувальний коефіцієнт може скоротити безплатні квоти — за оцінкою промисловців, до 70% до 2040 року. Це прогноз, на який посилається сама галузь, а не вже ухвалене скорочення. Такий механізм може зменшувати розподіл, якщо сукупний запит підприємств перевищує доступний обсяг квот.
12
Що пропонує Єврокомісія
У липні Єврокомісія запропонувала продовжити безплатний розподіл квот для окремих секторів до 2038 або 2040 року. Водночас від 2031 року компанії мають подавати плани інвестицій у скорочення викидів на виробничих майданчиках у ЄС; у пропозиції йдеться про зв’язок безплатних квот із такими інвестиціями.
10
13
Тут і полягає головна розбіжність: промисловість розглядає безплатні квоти передусім як захист від витоку вуглецю — перенесення виробництва туди, де витрати на викиди нижчі. Комісія ж хоче поєднати такий захист із сильнішим стимулом інвестувати в декарбонізацію.
11
13 Отже, довший період розподілу квот сам собою не означає, що їхній обсяг залишиться незмінним або що зникнуть умови для компаній.
Профспілки вимагають гарантій для працівників
IndustriAll Europe підтримує вимогу не надавати промисловості державну допомогу без зобов’язань перед працівниками. Профспілка критикує запропонований перегляд за те, що він передбачає умови для інвестицій у скорочення викидів, але, на її оцінку, не встановлює належних гарантій зайнятості та соціального захисту.
10
Тож дискусія стосується не лише того, як довго підприємства отримуватимуть безплатні квоти. Бізнес наголошує на конкурентоспроможності й доступності ресурсів для переходу, а профспілки — на тому, щоб підтримка промисловості супроводжувалася захистом працівників.
Окрема домовленість про резерв квот
20 жовтня представники Ради ЄС і Європарламенту досягли попередньої домовленості щодо Резерву стабільності ринку — механізму, який поглинає надлишок квот. Домовленість передбачає зберегти правило анулювання квот у резерві, але підвищити поріг із 400 до 700 мільйонів.
1
2 Це відрізняється від початкової пропозиції Єврокомісії скасувати анулювання.
3
Ця зміна стосується правил роботи резерву, а не умов безплатного розподілу для окремих підприємств. Тому вона сама по собі не знімає суперечки про промислові витрати, обсяги квот чи зобов’язання інвестувати. Домовленість була попередньою і потребувала формального затвердження обома інституціями.
2