Обсерваторія NASA Neil Gehrels Swift увійшла в атмосферу Землі над Північною Суматрою в Індонезії о 7:39 ранку за східним часом США — о 12:39 UTC — 4 листопада 2026 року. Космічні сили США відстежили подію, а NASA підтвердила її час і місце. Некероване повернення завершило місію, що тривала майже 22 роки — значно довше за заплановані два.
18
Де й коли зійшла з орбіти Swift
За даними NASA, апарат увійшов в атмосферу поблизу координат 3,4° північної широти та 98,6° східної довготи, над Північною Суматрою. Це місце входження в атмосферу, а не точка, де могли впасти уламки, що пережили спуск.
18
Можливі уламки могли опинитися в широтному поясі між 20,6° північної та 20,6° південної широти. Значна частина цієї зони припадає на океан, але вона охоплює й суходіл.
3
5
Як змінювалися прогнози
У міру зниження орбіти Swift розрахунки часу входження в атмосферу коригувалися, а їхні похибки залишалися значними. У прогнозі від 2 листопада NASA навела оцінку Космічних сил США: приблизно 08:30 UTC 4 листопада з невизначеністю в 11 годин. Aerospace Corporation прогнозувала 09:11 UTC із похибкою близько 12 годин. Фактичний час — 12:39 UTC — потрапив в обидва прогнозні інтервали.
5
12
18
Фахівець із відстеження супутників Джонатан Макдавелл повідомив час і місце входження в атмосферу, посилаючись на дані Космічних сил США. Однак доступні матеріали не дають змоги повністю відновити, як змінювалися його попередні прогнози, або докладно зіставити їх із повідомленнями індонезійського агентства BRIN.
10
15
NASA оцінювала ймовірність того, що подія завдасть шкоди комусь на Землі, приблизно як 1 до 2 100. Це загальна оцінка ризику для людей у світі, а не ймовірність для кожної окремої людини.
Обсерваторія важила приблизно 3 200 фунтів — близько 1 450 кг — і, за очікуваннями NASA, більша її частина мала згоріти в атмосфері. Головний науковець місії Бред Сенко зазначав, що деякі щільні вольфрамові деталі та частини дзеркал могли вціліти. Водночас доступні повідомлення не підтверджують, що уламки знайшли.
18
Чому орбіта знижувалася
Опір верхніх шарів атмосфери поступово знижував орбіту Swift. За даними NASA, 20 жовтня апарат перебував приблизно за 171 милю (275 км) над Землею. На такій висоті він уже не міг достатньо компенсувати вплив атмосферного опору, щоб телескопи залишалися стабільними, тож невдовзі наукові спостереження припинили.
16
17
Підвищена сонячна активність останніх років посилила опір атмосфери й сприяла зниженню орбіти. NASA організувала спробу врятувати Swift і підняти його на вищу орбіту, але приватний апарат LINK зіткнувся з проблемами після запуску — місія не вдалася. Докладних технічних відомостей про причини несправності в наявних матеріалах недостатньо, тож конкретні твердження про двигуни чи інші системи виходили б за межі підтверджених даних.
13
14
Дворічна місія, що тривала майже 22 роки
Swift запустили 20 листопада 2004 року. Її планували використовувати два роки для дослідження гамма-спалахів, але обсерваторія продовжувала спостерігати за Всесвітом майже 22 роки. За даними NASA, вона виявила понад 2 000 гамма-спалахів і дослідила більш ніж 1 400 наднових. Також Swift спостерігала, як чорні діри руйнують зорі, стежила за активними галактиками, провела огляд неба в рентгенівському діапазоні та вивчала астероїди й комети.
19
Навіть останні місяці роботи поповнили науковий доробок місії: NASA повідомляла про сотні спостережень, зокрема за залишками зоряних вибухів, активними надмасивними чорними дірами у далеких галактиках і кометами. Останнє спостереження Swift провела 20 жовтня 2026 року.
17
19
Після входження в атмосферу апарат уже не міг продовжувати спостереження, однак зібрані ним дані залишилися доступними науковцям. Архів місії містить майже 22 роки вимірювань космічних спалахів, спектрів у різних діапазонах і понад 1,5 мільйона зображень.
19