Чому в Китаї бинтували жіночі стопи та коли відмовилися від цієї практики

Бинтування стоп існувало не впродовж усієї давньої історії Китаю. Практика сформувалася приблизно у X столітті, коли маленькі стопи почали асоціювати з жіночою красою та суспільним статусом. Та її тривалу історію не пояснити лише модою: дослідники також звертають увагу на економічні й родинні обставини, зокрема на працю дівчат, які виготовляли тканини та інші ремісничі вироби.12910

Коли з’явилося бинтування стоп?

Зазвичай появу цієї практики відносять до X століття. За даними Музею антропології Університету Міссурі, свідчення про неї є з періоду Південної Тан — 937–956 років. Водночас культурне захоплення маленькими стопами могло виникнути раніше.1 Однак уподобання до невеликого розміру стоп — це ще не доказ того, що їх уже бинтували.

Стопи туго обмотували, змінюючи їхню форму: пальці загинали під стопу, а в багатьох випадках ламали кістки. Наслідком могло стати постійне обмеження рухливості.1

Чому родини це практикували?

Маленькі стопи стали ідеалом краси та ознакою статусу. У деяких середовищах вважалося, що бинтування може поліпшити шанси дівчини на вигідний шлюб.211 Такі уявлення пояснюють, чому звичай мав вагу в суспільстві, але не доводять, що всі родини керувалися однаковими мотивами.

Економічні дослідження доповнюють цю картину. Одне з них виявило зв’язок між бинтуванням стоп і комерційним ремісничим виробництвом, особливо прядінням бавовни. Результати свідчать, що в окремих громадах важливою могла бути праця дівчат.9 Розповіді про жіночий досвід також згадують, як дівчата з бинтованими стопами пряли нитки й ткали полотно для родини або на продаж.1012

Отже, історія цієї практики складніша за одне пояснення, зведене до краси чи сексуальної привабливості. Економічні умови відрізнялися залежно від місцевості, і дослідження не стверджують, що кожна родина чи громада дотримувалася звичаю з тієї самої причини.913

Коли бинтування стоп припинилося?

У XX столітті практика пішла на спад, але не зникла всюди одночасно. Кампанії проти бинтування та зміни в суспільстві сприяли її занепаду, хоча окремі свідчення вказують, що вона зберігалася до середини століття.510

Джерела називають різні часові межі: Britannica відносить кінець практики до заснування Китайської Народної Республіки у 1949 році, тоді як Harvard Gazette пише, що до середини XX століття вона вже припинилася.510 Найобережніший висновок такий: звичай зникав поступово й нерівномірно, а не в один день, який повсюдно визнали датою його завершення.