Гонконг робить ставку на технології: що передбачає перший план розвитку до 2030 року

У вересні 2026 року глава адміністрації Гонконгу Джон Лі представив перший в історії міста п’ятирічний план розвитку на 2026–2030 роки разом із щорічною програмною промовою. Основний задум — розширити економіку за межі її звичної фінансової спеціалізації, розвиваючи технології та нові галузі, але водночас зберегти позиції Гонконгу у фінансах і міжнародній торгівлі.1412

Інновації та штучний інтелект

План передбачає майже подвоїти витрати на технології та інновації й активніше інтегрувати штучний інтелект у різні галузі. Довгострокова ціль — довести внутрішні витрати на інноваційну діяльність до 3% ВВП після 2030 року. Це не показник, якого обіцяють досягти до завершення самого п’ятирічного плану.238

Серед пріоритетів названо штучний інтелект і робототехніку, медичні технології, мікроелектроніку, нову енергетику, передове виробництво та нові матеріали. План також передбачає розвивати нові галузі й підвищити частку виробництва та нової індустріалізації до 5,5% економіки.817

Ці напрями узгоджують із технологічними пріоритетами Китаю та його 15-м п’ятирічним планом: Гонконг прагне брати участь у ширших національних проєктах, водночас формуючи власний міжнародний центр інновацій.17

Північний мегаполіс і зв’язок із Шеньчженем

Окремий напрям — прискорити розвиток Північного мегаполісу, великої території біля Шеньчженя. Там планують створити простір для технологічних компаній, промисловості та університетських містечок. Задум полягає в тому, щоб сформувати на півночі новий двигун зростання, який доповнюватиме фінансовий центр на півдні міста.112

Ця ставка спирається на тіснішу технологічну взаємодію з материковим Китаєм і близькість до Шеньчженя — великого технологічного центру. Влада Гонконгу прагне поєднати освіту, науку, кадри та виробництво в межах розвитку Північного мегаполісу.12

Фінанси, торгівля й залучення фахівців

План не відсуває традиційні сильні сторони міста на другий план. Гонконг має зміцнювати статус міжнародного фінансового, морського й торговельного центру, а також міжнародного авіаційного вузла. Поряд із цим він прагне розвинутися як центр інновацій і технологій та осередок для висококваліфікованих фахівців.5

Для торгівлі передбачено розвивати міжнародні економічні зв’язки, послуги з високою доданою вартістю, цифрову торгівлю та транскордонну електронну комерцію. У фінансовій сфері йдеться, зокрема, про зміцнення ролі міста як офшорного центру операцій із юанем і центру управління активами та ризиками.

Влада також хоче залучати фахівців із материкового Китаю та інших країн. Джон Лі пов’язав таку потребу з двома викликами: старінням населення та структурною перебудовою економіки, яка вимагає нових галузей і спеціалізованих кадрів.13

Підтримка сімей і житлові заходи

Для другої та кожної наступної дитини, народженої протягом трирічного періоду дії заходу, бонус збільшать із 20 000 до 30 000 гонконгських доларів. Також продовжать виплату бонусу для новонароджених на три роки.2

Окремі сім’ї зможуть отримати звільнення від гербового збору під час купівлі житла — максимум 20 000 гонконгських доларів. Умови передбачають, що дитина народилася в Гонконгу в день оголошення заходу або пізніше, а один із батьків має статус постійного жителя міста; житло потрібно придбати в період від року до народження дитини до двох років після нього.

Житловий напрям охоплює й збільшення пропозиції державного житла: уряд заявив про намір додати 196 000 таких помешкань упродовж п’яти років.1 Це частина ширшої відповіді на демографічні й соціальні виклики, хоча самі стимули не гарантують зміни народжуваності чи доступності житла.

Освіта, національна безпека та патріотичне виховання

План передбачає поступово інтегрувати ШІ в навчання, викладання й оцінювання, а також розвивати цифрові навички учнів. Патріотичне, національне й безпекове виховання та освіту цінностей мають включати в повсякденне навчання.

Отже, документи поєднують економічні й освітні цілі з підходом до розвитку та безпеки, а загальну стратегію Гонконгу прямо пов’язують із національним плануванням Китаю.

Чому план не фіксує темп зростання ВВП

Попри конкретні орієнтири для окремих сфер, фіксованого темпу зростання реального ВВП до 2030 року план не встановлює. Джон Лі описав бажану траєкторію як зростання «в розумних межах», а щорічні цілі пропонується визначати з урахуванням поточних умов.2

Це різний рівень конкретики: для інновацій, розвитку міських територій і соціальних виплат окреслено напрямки або окремі показники, тоді як загальне зростання економіки залишили гнучким. У підсумку Гонконг намагається одночасно знайти нові джерела зростання, підтримати населення й зберегти міжнародні позиції. Чи приведуть ці наміри до заявлених результатів, залежатиме від їхнього втілення.1236