Чому енергетична криза 2026 року може затягнутися до зими

Енергетичний тиск 2026 року виник не через одну причину. Обмеження судноплавства в Перській затоці, атаки на альтернативний маршрут експорту саудівської нафти та перебої на російських нафтопереробних заводах зачепили різні ланки постачання пального. Коли запаси скорочуються, а попереду зима, ціни можуть залишатися високими навіть за умови, що частина нафти й газу продовжує надходити на ринки.

Кілька перебоїв одночасно стискають постачання

Ормузька протока — один із головних вузьких проходів для енергетичних вантажів із регіону. Рух суден через неї залишається суттєво обмеженим, а Червоне море не стало надійною заміною. Атаки хуситів призвели до тимчасової зупинки саудівського трубопроводу «Схід—Захід» і припинення завантаження нафти в Янбу — порту на узбережжі Червоного моря. 202122

Пізніше постачання з Саудівської Аравії зросли: трубопровід відновив роботу, а через Ормузьку протоку почало проходити більше нафти. Та нові атаки знову посилили побоювання щодо перебоїв. Це нагадування, що короткочасне поліпшення потоків ще не означає стабільного експорту. 1819

Проблема не обмежується сирою нафтою. Перебої з постачанням скрапленого природного газу (СПГ) із країн Перської затоки змушують європейських та азійських покупців конкурувати за вантажі, тоді як Європа намагається поповнити газові сховища до зими. Водночас проблеми на російських нафтопереробних заводах додаються до скорочення експорту дизельного пального та газойлю з країн Перської затоки, посилюючи нестачу нафтопродуктів.

Менші запаси — менше захисту від нового шоку

Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що світові запаси нафти в серпні скоротилися, а повне відновлення постачання з країн Перської затоки відтермінувалося до 2027 року. У США Управління енергетичної інформації прогнозує, що запаси дизельного пального залишатимуться нижчими за п’ятирічний мінімум до кінця 2026 року.

Це різні показники, але обидва вказують на вразливість ринку: коли запасів менше, вони гірше пом’якшують наслідки перебоїв із судноплавством чи роботи нафтопереробних заводів. Через це загроза для маршрутів або інфраструктури може швидко спричинити різкіші коливання цін. За оцінкою Управління енергетичної інформації США, частина обмежень на експорт із Близького Сходу зберігатиметься до кінця 2026 року, а видобуток у регіоні залишатиметься нижчим за середній довоєнний рівень до другого кварталу 2027-го.

Дорожча енергія тисне на економіку, але не означає неминучої рецесії

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) прогнозує інфляцію в країнах G20 на рівні 4,1% у 2026 році — проти 3,4% у 2025-му. Водночас організація підвищила прогноз зростання світової економіки на 2026 рік до 2,9%. 21 Така комбінація означає, що витрати на енергію можуть і далі тиснути на домогосподарства й бізнес, хоча світова економіка, за базовим прогнозом, зростатиме.

Цей прогноз не гарантує, що зростання збережеться за будь-якого розвитку подій. ОЕСР попереджає: затяжний конфлікт може погіршити перспективи, хоча базовий сценарій організації все ще передбачає економічне зростання. 15

Що може послабити ціновий тиск?

Надійніше судноплавство через Ормузьку протоку, відновлення експорту з Перської затоки та стабільна робота альтернативних маршрутів допомогли б зменшити напруження. Реакція ринку на відновлення саудівського трубопроводу й збільшення постачання показала, що додаткові обсяги можуть підтримати ціни. А їхнє зростання після нових атак засвідчило, наскільки швидко може зникнути впевненість у стабільності поставок. 1819

Однак відновити ринок — це не лише повернути постачання сирої нафти. Наявність дизеля залежить від роботи нафтопереробних заводів, а постачання СПГ — від безпечного судноплавства й доступу до вантажів. Поки потоки не стануть надійнішими, а запаси не почнуть відновлюватися, енергетичний ринок залишатиметься вразливим до нових перебоїв — особливо з наближенням зимового сезону.