Роман під підозрою: чому «Гонкур» виключив книжку Теліcона Орельєна

25 вересня Академія Гонкур виключила роман Теліcона Орельєна C’était ça ou mourir із довгого списку премії 2026 року. Вона пояснила рішення бажанням захистити репутацію премії та академії, заявивши, що книжка, «імовірно, значною мірою» є продуктом штучного інтелекту. Це позиція академії, а не остаточний доказ авторства; Орельєн заперечує, що використовував ШІ. 1015

Звідки взялися звинувачення

Скандал розгорівся після дописів анонімного акаунта Balance ton Claude в соцмережі X. Його автори стверджували, що перевірили уривки роману детектором Pangram і отримали результат, який нібито вказував на майже суцільне використання ШІ. 20

Паралельно журналісти звернули увагу на можливі запозичення в давніших текстах Орельєна. Зокрема, La Presse повідомила, що його колонка 2013 року, за її оцінкою, майже повністю була переробленим перекладом статті, опублікованої раніше у The Philippine Star. Інші медіа також навели приклади можливих запозичень у текстах, оприлюднених понад десять років тому. Ці твердження стосуються попередніх публікацій, а не встановленого плагіату в романі.

Що кажуть автор і видавці

Орельєн заявив, що не використовував штучний інтелект для написання книжки. Він також назвав нападки на себе расистськими та такими, що мають змусити його замовкнути. 2

Французьке видавництво Grasset спершу відкинуло звинувачення щодо ШІ як «фейкові новини» й висловило підтримку авторові. Видавництво Boréal із Квебеку обрало обережнішу позицію: призупинило промоційні заходи, пославшись на добробут Орельєна, та повідомило, що на цьому етапі не може ані підтвердити, ані спростувати використання ШІ. Водночас Boréal назвало плагіат неприйнятною практикою й висловило занепокоєння через звинувачення та образливі повідомлення на адресу письменника. 246

Чому детектор не став остаточною відповіддю

Перевірки уривків різними інструментами дали неоднакові результати: деякі класифікували текст як створений людиною, інші — як згенерований ШІ. Така розбіжність не дозволяє вважати результат детектора самодостатнім доказом авторства. 19

Водночас питання можливих запозичень у старих публікаціях можна перевіряти окремо — зіставляючи конкретні тексти та джерела. Важливо не змішувати ці два питання: повідомлення про збіги в попередніх роботах не підтверджують автоматично, що роман написав ШІ, а сумнів у надійності детекторів не дає відповіді щодо можливого плагіату.

Заяву Орельєна про расистські нападки також не варто відкидати. Але вона сама по собі не встановлює, хто написав роман і чи були запозичення в його давніших текстах. Скандал показав, наскільки швидко неперевірене звинувачення в використанні ШІ може стати загрозою для репутації автора — і як складно відокремити технологічні підозри від питань оригінальності та упередженого ставлення.

Роман до скандалу

До виключення зі списку книжка стала помітним літературним успіхом: у Франції продали понад 35 тисяч примірників, а роман здобув премію Fnac. 1820

У центрі сюжету — гаїтянський учитель історії, який тікає від бандитського насильства в Порт-о-Пренсі й вирушає в небезпечну подорож до Канади. Тепер увагу до цієї історії про втечу й міграцію значною мірою затьмарила суперечка про те, як саме було написано книжку. 15