Гомерів гімн до Діоніса: переклад і розбір

Початок гімну звучить як суперечка про місце народження Діоніса: називають Драканон, Ікарос, Наксос і берег Алфею. Та для розуміння уривка важлива не лише географія. Текст змінює того, хто є підметом дієслова «народжувати», двічі описує кивок Зевса й завершується зверненням самих співців до бога. 4

Переклад

Одні кажуть, що ти народився в Драканоні, інші — на вітряному Ікаросі, ще інші — на Наксосі, о славетний нащадку, о «вшитий»! А інші кажуть, що біля глибоковирного Алфею Семела, зачавши тебе, народила тебе Зевсові, якому любі блискавки. 4

Інші, володарю, кажуть, ніби ти з’явився на світ у Фівах, — та вони помиляються. Тебе народжував твій батько, батько людей і богів, далеко від людей, приховуючи це від білорукої Гери. 4

Є якась Ніса — висока гора, що квітне лісом, далеко від Фінікії, поблизу єгипетських вод. І поставлять йому багато зображень у храмах. А щодо тих трьох — люди неодмінно приноситимуть тобі повні гекатомби на святах, названих трирічними. 4

Кивнув син Кроноса темними бровами; безсмертні пасма спливли з безсмертної голови володаря, і він стряс великий Олімп. Так промовивши, мудрий у задумах Зевс знову ствердно кивнув головою. 4

Будь прихильним, о «вшитий», о шалений до жінок! Ми, співці, оспівуємо тебе, починаючи й завершуючи спів: хто забуде тебе, не зможе згадати священної пісні. Тож радуйся, Діонісе, о «вшитий», разом зі своєю матір’ю Семелою, яку також називають Тіоною. 4

«Вшитий» тут — умовний відповідник епітета Εἰραφιώτης. Його пояснювали через грецьке дієслово ῥάπτω, «шити», з огляду на переказ про народження Діоніса, однак таке походження слова залишається предметом обговорення. Сам гімн у цих рядках не уточнює, куди чи в що його нібито вшили. 194

Що вирішує граматика

• Хто саме народжує? У розповіді про берег Алфею κυσαμένην — «зачавши» — стосується Семели, а τεκέειν передає твердження, що вона народила Діоніса Зевсові. Натомість у рядку σὲ δʼ ἔτικτε πατήρ підметом є πατήρ, «батько». Форма ἔτικτε — імперфект, а не аорист ἔτεκε; у перекладі цей перехід не слід непомітно повертати до Семели. 4
• Кого приховують від Гери? κρύπτων — дієприкметник чоловічого роду, що стосується батька; Ἥρην стоїть у знахідному відмінку як його додаток. Прикметник λευκώλενον, «білоруку», узгоджується з ім’ям Гери. 4
• Що означають «ті троє»? Грецьке τὰ μὲν τρία залишено в перекладі як «ті троє»: наведені слова не називають однозначно, до чого саме відсилає цей вислів. τριετηρίσιν означає «на трирічних святах», а τεληέσσας узгоджується з ἑκατόμβας, «гекатомби». 4
• Скільки разів киває Зевс? У тексті стоять два окремі дієслова — νεῦσε та ἐπένευσε, обидва в аористі. Між ними описано його пасма й потрясіння Олімпу; зводити обидві форми до одного кивка означало б пропустити частину викладу. 4
• Хто говорить наприкінці? У сполученні οἱ δέ σʼ ἀοιδοὶ ᾄδομεν співці називають себе: «ми, співці, оспівуємо тебе». ἀρχόμενοι і λήγοντες відповідають «починаючи» й «завершуючи», а μεμνῆσθαι означає «пам’ятати, згадувати». 4

Слова й словникові форми

εἰραφιῶτα — клична форма епітета Εἰραφιώτης; саме тут переклад «вшитий» потребує застереження. θεῶν — родовий відмінок множини від θεός, тому в словах про батька йдеться про «богів», а не про одне божество. γενέσθαι походить від γίγνομαι — «поставати, з’являтися на світ»; ἀναστήσουσιν від ἀνίστημι — тут «поставлять» зображення в храмах. Ці форми допомагають не змішувати твердження про народження Діоніса, встановлення його зображень і пам’ять про нього в пісні. 49