Чому дев’ять фармкомпаній попереджають Європу про «повільну агонію» галузі

Керівники компаній стверджують, що Європа ризикує потрапити в самопідсилюване коло занепаду: обмежені бюджети на медикаменти, повільні й фрагментовані процедури відшкодування, слабші стимули та повільніші клінічні дослідження погіршують доступ пацієнтів до терапій. Водночас регіон стає менш привабливим для R&D, досліджень і виробництва, а США та Китай залучають інвестиції значно активніше. Вислів «повільна агонія» — це попередження Маріо Драґі, яке автори використали у відкритому листі; він не означає, що європейська фармацевтична галузь уже зруйнована. 5

На які дані вони посилаються

• Частка Європи у світових фармацевтичних дослідженнях і розробках знизилася з 43% у 1990 році до 31% і продовжує падати. Частка регіону в комерційних клінічних дослідженнях за десятиліття скоротилася вдвічі — до 9%. Автори листа заявляють, що Китай уже випередив Європу за кількістю досліджень, фармацевтичних патентів і розробкою нових ліків. 5
• За їхніми підрахунками, протягом попередніх двох років у США та Китаї було оголошено фармацевтичних інвестицій більш ніж на 600 млрд доларів. 5
• Близько 40% нових схвалених терапій узагалі не доходять до європейських пацієнтів, а для тих, що доходять, очікування становить майже 600 днів, кажуть підписанти. Останнє дослідження EFPIA — європейської федерації фармацевтичної промисловості — також показало медіанний строк у 532 дні для 168 препаратів із централізованим дозволом: від 56 днів у Німеччині до 1 201 дня в Румунії. 513
• Попередні застереження галузі вже набули практичного виміру: Reuters повідомляв про відтермінування запусків препаратів у Європі та падіння кількості запусків нових ліків на 35%. Компанії також заявляли, що можуть скоротити інвестиції або відкласти вихід продуктів на ринки, якщо умови ціноутворення не покращаться. 21
• Їхній головний діагноз: у багатьох європейських системах ліки розглядають передусім як видаток, який треба стримувати. Йдеться про фіксовані або довільно встановлені бюджети, витрати без поправки на інфляцію та системи відшкодування, які недостатньо враховують ширшу користь — наприклад, уникнення госпіталізацій і можливість людям довше залишатися працездатними. 5

Чого вони вимагають від національних урядів

• Збільшити та захистити фінансування інноваційних ліків, трактуючи їх як стратегічну частину медичної інфраструктури, а не як необов’язкову статтю витрат. 5
• Оновити оцінку медичних технологій, ціноутворення й механізми відшкодування, щоб рішення ухвалювалися швидше та враховували загальну цінність для пацієнта, системи охорони здоров’я й економіки, а не лише закупівельну ціну препарату. 5
• Скоротити розриви між країнами у швидкості доступу, поліпшити діагностику, профілактику та впровадження лікування, рекомендованого клінічними настановами. 5

Чого вони хочуть від ЄС

• Прискорити та спростити весь цикл клінічних досліджень — від запуску до проведення. 5
• Зберегти сильний і передбачуваний захист інтелектуальної власності, а також запроваджувати прагматичні цифрові правила. 5
• Надати державам-членам більше бюджетної гнучкості для інвестицій в охорону здоров’я та інноваційні ліки, оскільки віддача від таких вкладень часто з’являється протягом років, а не в межах одного бюджетного року. 5

Чому Німеччина стала показовим випадком

У 2026 році в Німеччині остаточно схвалили реформу стримування витрат медичного страхування, попри заперечення галузі, яка вважає, що вона відлякуватиме інвесторів. 2

За повідомленнями про закон, обов’язкову знижку, яку виробники сплачують за більшість рецептурних брендових препаратів, більш ніж подвоїли — із 7% до 15,5%. 2 Саме тут видно суть конфлікту: уряди мусять реагувати на негайний тиск на бюджети медичного страхування, тоді як виробники вважають, що додаткові знижки й цінові обмеження зменшують очікувану віддачу та послаблюють стимули вкладати кошти в дослідження і виробництво.

Який потенційний виграш обіцяє галузь

Автори листа оцінюють, що скорочення відставання Європи від Китаю та США у клінічних дослідженнях могло б дати 53 млрд євро економічного ефекту й 82 тисячі робочих місць. Це оцінка, підготовлена за підтримки індустрії, а не гарантований результат: він залежатиме від того, чи зможе Європа залучити додаткові дослідження та втримати пов’язані з ними R&D, лікарняну й виробничо-логістичну активність. 5

Компроміс тут реальний. Швидше й вище відшкодування справді цінних ліків може поліпшити доступ пацієнтів та інвестиційну привабливість, але водночас означає більші короткострокові видатки для систем охорони здоров’я і потребує переконливої оцінки клінічної користі. Наведені компаніями дані переконливо свідчать про відносне конкурентне відставання Європи та затримки доступу, проте їхні пропозиції щодо видатків і захисту інтелектуальної власності залишаються політичними рецептами, а не незалежно доведеними рішеннями.