Чому підозрілі кулі з Білорусі призупинили прильоти у Вільнюсі

Вільнюський міжнародний аеропорт обмежив повітряний простір із 23:25 21 вересня до 02:40 22 вересня після того, як у небезпечних для авіації зонах зафіксували навігаційні сигнали, характерні для куль. За даними литовського суспільного мовника LRT, порушення роботи зачепило приблизно 20 рейсів.

Причиною була насамперед безпека польотів. Диспетчери не можуть продовжувати звичайний рух літаків, коли поблизу маршрутів заходу на посадку або вильоту є об’єкт із невизначеним точним місцезнаходженням і траєкторією. Це не означає, що об’єкти були зброєю: наявні повідомлення говорять про сигнали, типові для куль, а не про підтверджений військовий літак чи дрон.

Чому навіть куля може зупинити роботу аеропорту

Литовські аеропорти пов’язали обмеження із загрозою від імовірних контрабандних куль, що прибувають із Білорусі. Такі кулі використовують для перевезення сигарет через кордон. Біля аеропорту проблема полягає не лише в самому вантажі, а в невизначеності: повітряна куля повільно рухається за вітром, а її висоту й курс не завжди можна оперативно та надійно встановити.

Тому в таких умовах аеропорт тимчасово зупиняє або обмежує нормальну роботу, доки ризик не буде оцінено і повітряний простір не визнають безпечним. Саме так сталося в ніч проти 22 вересня.

«Гібридна атака»: оцінка Литви, а не встановлений факт державного керування

Литва називає регулярні перетини кордону такими кулями «гібридною атакою». Аргумент влади полягає в тому, що навіть прості засоби контрабанди здатні спричиняти непропорційні наслідки: затримки, перенаправлення рейсів, витрати для перевізників і пасажирів, а також необхідність ухвалювати термінові рішення щодо безпеки в районі головного аеропорту столиці.

Reuters у січні повідомляв, що від початку жовтня Вільнюський аеропорт більш ніж десять разів призупиняв роботу через подібні випадки з імовірними кулями. 18

Водночас зв’язок таких об’єктів із контрабандою з Білорусі та факт збоїв авіасполучення не є самі по собі доказом того, що кожен запуск безпосередньо координує влада в Мінську. Саме невизначеність походження, призначення і маршруту об’єкта є однією з ключових проблем для авіаційної безпеки.

Після помилкової тривоги та реального збиття дрона

Рішення про обережну реакцію не виникло у вакуумі: за кілька днів до інциденту Литва мала два різні за характером повітряні епізоди.

13 вересня: «дрон» виявився зграєю птахів

13 вересня Вільнюський аеропорт тимчасово закрили, а НАТО підняло щонайменше один винищувач після радарного сигналу про можливий дрон. Згодом візуальна перевірка показала, що це була зграя птахів. Аеропорт відновив роботу через 38 хвилин. Литовський центр кризового управління пояснив, що первинні радарні відмітки від птахів і дронів можуть бути подібними.

Цей випадок показав, що не кожна тривога свідчить про ворожу активність. Але він також пояснює, чому влада не чекає повної ідентифікації об’єкта, коли той потенційно перебуває в контрольованому повітряному просторі.

15 вересня: НАТО збило дрон над Литвою

Через два дні італійський винищувач, залучений до місії НАТО з патрулювання повітряного простору Балтії, збив дрон, який увійшов у повітряний простір Литви, імовірно через Білорусь. Литовська влада продовжувала встановлювати походження уламків; міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що дрон «найімовірніше» був російським. 12

Повідомлялося, що це був перший випадок знищення дрона літаками НАТО над литовською територією. Посадовці також вважали, що апарат, імовірно, мав вибухівку, однак розслідування його типу та походження тривало. 19

Разом ці два випадки — хибна тривога і реальне збиття — демонструють складність ситуації: реагувати потрібно швидко, але остаточні висновки щодо типу об’єкта та відповідальних за нього не завжди можна зробити одразу.

Ширший балтійський і європейський контекст

Reuters повідомляв, що військові дрони, які влітали або відхилялися поблизу повітряного простору Фінляндії, Естонії, Латвії та Литви, посилили побоювання щодо поширення наслідків російської війни проти України на північні кордони НАТО. Причини та атрибуція в різних випадках відрізняються: частина апаратів могла збитися з курсу, інші інциденти викликали підозри щодо навмисного зондування або ворожих дій.

Побоювання Європи стосуються і роботи аеропортів та захисту інфраструктури. За даними BBC, Німеччина заявляла, що атака дронами на аеропорт Лейпцига була частиною ширшого комплексу російських гібридних операцій.

Висновок із цього не в тому, що кожна куля чи кожен дрон мають однакове походження або мету. Радше аеропорти, енергосистеми й інші цивільні об’єкти дедалі частіше стикаються з дешевими, важкими для класифікації повітряними загрозами, здатними спричиняти великі збої.

Чому Литва одночасно посилює енергетичну інфраструктуру

Того ж дня Reuters повідомив, що Литва планує масштабний захист майбутньої підстанції Ґіжай — важливого вузла енергетичного з’єднання Harmony Link між країнами Балтії та Західною Європою. Проєкт передбачає огорожу, стійку до транспортного засобу з вибухівкою, датчики для виявлення можливих тунелів і бетонний захист трансформаторів, розрахований на удар дрона.

Підстанцію планують збудувати приблизно за 30 км від російського Калінінграда. Литовські планувальники пояснили Reuters, що такий дизайн відображає побоювання щодо можливого удару по критичній інфраструктурі або інсценованого інциденту.

У цьому і полягає зв’язок між нічними обмеженнями у Вільнюському аеропорту та укріпленням енергооб’єктів: ідеться про реакцію на середовище, де відносно прості, дистанційно керовані або невстановлені об’єкти можуть порушити роботу критично важливих цивільних систем.

Головне

Обмеження 21–22 вересня були запобіжним рішенням з авіаційної безпеки через імовірні кулі поблизу Вільнюського аеропорту. Воно зачепило близько 20 рейсів, але саме по собі не доводить ані військової операції, ані прямої участі білоруської держави.

Проте Литва розглядає повторювані випадки з кулями з білоруського напрямку в ширшій логіці гібридних загроз. Нещодавня хибна тривога через птахів, реальне збиття дрона літаками НАТО та плани захистити ключове енергетичне з’єднання пояснюють, чому влада обирає швидку й обережну реакцію на невстановлені об’єкти поблизу авіамаршрутів та критичної інфраструктури. 1