JPMorgan визнає, що дедалі важче моделювати ціну нафти без зрозумілого військово політичного сценарію завершення конфлікту. МЕА прогнозує скорочення світової пропозиції нафти у 2026 році на 5,7 млн барелів на добу порівняно з 2025 м, а повне відновлення видобутку в Перській затоці очікує не раніше 2027 року.
ОпублікувавЗображення створено за допомогою GPT Image 2
Research answer

Create a landscape editorial hero image for this Studio Global article: What does JPMorgan’s acknowledgment that the trajectory of the more than six month old U.S. Israel war against Iran has made oil prices near. Article summary: JPMorgan’s admission is essentially a warning that oil is no longer governed mainly by normal supply and demand assumptions: it is being priced against an unknowable political and military endgame.. Topic tags: general web, security, regulation, benchmarks, growth. Style: premium digital editorial illustration, source-backed research mood, clean composition, high detail, modern web publication hero. Use reference image context only for broad subject, composition, and topical grounding; do not copy the exact image. Avoid: logos, brand marks, copyrighted characters, real person likenesses, fake screenshots, UI text, readable text, watermarks, charts with fake num
JPMorgan фактично визнає: нафту зараз дедалі важче оцінювати за звичайними правилами попиту та пропозиції. Ринкова ціна дедалі більше залежить від того, яким буде військово-політичний фінал війни США та Ізраїлю проти Ірану — а цей фінал не має чітких обрисів. Аналітики банку зазначають, що траєкторію завершення війни дедалі складніше передбачити. 17
Це важливий сигнал не лише для трейдерів. Він показує, що у конфлікті вже не спрацювали припущення про «економічні червоні лінії» — рівень шкоди для енергетичних ринків, який нібито мав би швидко підштовхнути сторони до деескалації. Натомість немає ані стійкого політичного врегулювання, ані гарантованого відновлення безпечних маршрутів експорту з регіону.
Коли ціна Brent наближається до позначки $105 за барель, а дизельне пальне різко дорожчає, це вже не просто короткочасна «надбавка за ризик». Йдеться про загрозу реального дефіциту сировини, нафтопродуктів, судноплавних потужностей і страхового покриття для перевезень. У такій ситуації навіть політична заява про можливе швидке завершення війни не дає ринку достатніх підстав для стійкого зниження цін. 2
5
Для цього потрібні практичні докази: безпека судноплавства, відновлення роботи інфраструктури, повернення експорту й видобутку, ремонт пошкоджених об’єктів та припинення атак угруповань, пов’язаних з Іраном.
За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), світова пропозиція нафти у 2026 році становитиме в середньому 100,7 млн барелів на добу — на 5,7 млн барелів на добу менше, ніж у 2025-му. Агентство також перенесло очікуване повне відновлення постачань із Перської затоки на 2027 рік. 1
Водночас запаси нафти зменшуються. Це позбавляє ринок резерву на випадок нового збою: що менші запаси, то гостріше ціни реагують на кожне повідомлення про атаки, перекриття маршрутів або проблеми з експортом. 1
4
Особливо небезпечним є ризик для саудівської експортної інфраструктури. Атака на трубопровід East-West може поставити під загрозу маршрут, яким Саудівська Аравія транспортує нафту в обхід Ормузької протоки. Це означає, що проблема, яка починалася з ризиків для морського проходу через Ормуз, може перерости в ширше обмеження видобутку та експорту. 5
6
Нафта та особливо дизель — базові витрати для логістики, аграрного сектору, промисловості, опалення й багатьох послуг. Тому енергетичний шок передається по економіці ланцюговою реакцією: дорожчають перевезення, товари на полицях, виробництво та комунальні витрати.
Саме тут виникає ризик так званої вторинної інфляції: компанії підвищують ціни, працівники прагнуть компенсувати дорожнечу вищими зарплатами, а інфляція закріплюється навіть тоді, коли економічне зростання слабшає. Це найскладніший сценарій для центральних банків — поєднання слабкої активності та високих цін.
Для Банку Англії війна створює класичну дилему стагфляції. Регулятор залишив базову ставку на рівні 3,75%, але водночас дав зрозуміти, що в разі ескалації конфлікту та тривалого перебування нафти вище $100 за барель може знадобитися підвищення ставок. 3
На одному з голосувань троє членів Комітету з монетарної політики вже підтримали підвищення ставки до 4%. Це не означає, що таке рішення неминуче, але показує: дискусія змістилася від питання про майбутнє пом’якшення політики до питання, чи не доведеться знову посилювати її. 4
Навіть заголовок про припинення вогню не гарантує, що нафта одразу суттєво подешевшає. Ринок оцінюватиме не лише дипломатичні заяви, а й те, чи відновлено рух через вузькі морські проходи, чи працюють трубопроводи й порти, чи повертаються обсяги видобутку, чи поповнюються запаси та чи припинилися атаки на торговельні маршрути.
Додатковий тиск створюють ризики в районі Баб-ель-Мандебської протоки, де атаки можуть затримувати або змушувати судна змінювати маршрути, а також перебої з переробкою нафти й експортом в інших країнах. Вплив таких подій не зводиться до кількості «втрачених барелів»: важливі також доступність танкерів, сумісність сортів нафти з НПЗ, пропозиція дизеля та страхування перевезень.
Головний висновок із позиції JPMorgan простий: доки немає переконливого сценарію виходу з війни, вартість енергії залишатиметься вразливою до різких стрибків. А це означає повільніше глобальне зростання, вищі інфляційні ризики та ймовірність того, що центральні банки довше утримуватимуть жорсткі фінансові умови. 17
1
Studio Global AI
This page includes a source-backed answer you can continue inside Studio Global.
JPMorgan визнає, що дедалі важче моделювати ціну нафти без зрозумілого військово політичного сценарію завершення конфлікту.
JPMorgan визнає, що дедалі важче моделювати ціну нафти без зрозумілого військово політичного сценарію завершення конфлікту. МЕА прогнозує скорочення світової пропозиції нафти у 2026 році на 5,7 млн барелів на добу порівняно з 2025 м, а повне відновлення видобутку в Перській затоці очікує не раніше 2027 року.
Дорогі нафта й дизель впливають не лише на ціни на заправках: дорожчають перевезення, виробництво, опалення та продовольство.