JPMorgan не може спрогнозувати нафту: що це говорить про межі війни та ризик нової інфляції

JPMorgan фактично визнає: нафту зараз дедалі важче оцінювати за звичайними правилами попиту та пропозиції. Ринкова ціна дедалі більше залежить від того, яким буде військово-політичний фінал війни США та Ізраїлю проти Ірану — а цей фінал не має чітких обрисів. Аналітики банку зазначають, що траєкторію завершення війни дедалі складніше передбачити. 17

Це важливий сигнал не лише для трейдерів. Він показує, що у конфлікті вже не спрацювали припущення про «економічні червоні лінії» — рівень шкоди для енергетичних ринків, який нібито мав би швидко підштовхнути сторони до деескалації. Натомість немає ані стійкого політичного врегулювання, ані гарантованого відновлення безпечних маршрутів експорту з регіону.

Ринок платить за невизначеність

Коли ціна Brent наближається до позначки $105 за барель, а дизельне пальне різко дорожчає, це вже не просто короткочасна «надбавка за ризик». Йдеться про загрозу реального дефіциту сировини, нафтопродуктів, судноплавних потужностей і страхового покриття для перевезень. У такій ситуації навіть політична заява про можливе швидке завершення війни не дає ринку достатніх підстав для стійкого зниження цін. 25

Для цього потрібні практичні докази: безпека судноплавства, відновлення роботи інфраструктури, повернення експорту й видобутку, ремонт пошкоджених об’єктів та припинення атак угруповань, пов’язаних з Іраном.

Пропозиція нафти скорочується, а запас міцності тане

За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), світова пропозиція нафти у 2026 році становитиме в середньому 100,7 млн барелів на добу — на 5,7 млн барелів на добу менше, ніж у 2025-му. Агентство також перенесло очікуване повне відновлення постачань із Перської затоки на 2027 рік. 1

Водночас запаси нафти зменшуються. Це позбавляє ринок резерву на випадок нового збою: що менші запаси, то гостріше ціни реагують на кожне повідомлення про атаки, перекриття маршрутів або проблеми з експортом. 14

Особливо небезпечним є ризик для саудівської експортної інфраструктури. Атака на трубопровід East-West може поставити під загрозу маршрут, яким Саудівська Аравія транспортує нафту в обхід Ормузької протоки. Це означає, що проблема, яка починалася з ризиків для морського проходу через Ормуз, може перерости в ширше обмеження видобутку та експорту. 56

Чому дорожчає майже все, а не лише пальне

Нафта та особливо дизель — базові витрати для логістики, аграрного сектору, промисловості, опалення й багатьох послуг. Тому енергетичний шок передається по економіці ланцюговою реакцією: дорожчають перевезення, товари на полицях, виробництво та комунальні витрати.

Саме тут виникає ризик так званої вторинної інфляції: компанії підвищують ціни, працівники прагнуть компенсувати дорожнечу вищими зарплатами, а інфляція закріплюється навіть тоді, коли економічне зростання слабшає. Це найскладніший сценарій для центральних банків — поєднання слабкої активності та високих цін.

Ставки можуть залишатися високими довше

Для Банку Англії війна створює класичну дилему стагфляції. Регулятор залишив базову ставку на рівні 3,75%, але водночас дав зрозуміти, що в разі ескалації конфлікту та тривалого перебування нафти вище $100 за барель може знадобитися підвищення ставок. 3

На одному з голосувань троє членів Комітету з монетарної політики вже підтримали підвищення ставки до 4%. Це не означає, що таке рішення неминуче, але показує: дискусія змістилася від питання про майбутнє пом’якшення політики до питання, чи не доведеться знову посилювати її. 4

Чому одного перемир’я може бути недостатньо

Навіть заголовок про припинення вогню не гарантує, що нафта одразу суттєво подешевшає. Ринок оцінюватиме не лише дипломатичні заяви, а й те, чи відновлено рух через вузькі морські проходи, чи працюють трубопроводи й порти, чи повертаються обсяги видобутку, чи поповнюються запаси та чи припинилися атаки на торговельні маршрути.

Додатковий тиск створюють ризики в районі Баб-ель-Мандебської протоки, де атаки можуть затримувати або змушувати судна змінювати маршрути, а також перебої з переробкою нафти й експортом в інших країнах. Вплив таких подій не зводиться до кількості «втрачених барелів»: важливі також доступність танкерів, сумісність сортів нафти з НПЗ, пропозиція дизеля та страхування перевезень.

Головний висновок із позиції JPMorgan простий: доки немає переконливого сценарію виходу з війни, вартість енергії залишатиметься вразливою до різких стрибків. А це означає повільніше глобальне зростання, вищі інфляційні ризики та ймовірність того, що центральні банки довше утримуватимуть жорсткі фінансові умови. 171