Підвищення ставки ФРС: ринки більше боялися сигналу про наступні кроки, ніж самого рішення

Напередодні рішення Федеральної резервної системи США (ФРС) 16 вересня ринки майже повністю закладали підвищення ставки на 25 базисних пунктів — тобто на 0,25 відсоткового пункту. Це мало б підняти цільовий діапазон ставки федеральних фондів із 3,50%–3,75% до 3,75%–4,00% і стало б першим підвищенням із 2023 року. 2

Втім, для світових ринків важливішим за саме очікуване рішення було інше: чи дасть голова ФРС Кевін Ворш зрозуміти, що за ним підуть нові кроки посилення політики. Нафта, інфляційні ризики, запозичення урядів і довгострокові прибутковості вже рухалися вгору, тож навіть прогнозований крок ФРС міг посилити напруження. 2

Акції перейшли в оборонний режим, але паніки не було

15 вересня американські індекси завершили торги спадом: Dow Jones втратив 0,63%, S&P 500 — 0,45%, Nasdaq — 0,78%. На азійських майданчиках також переважали продажі: гонконзький Hang Seng знизився на 1,0%, Shanghai Composite — на 0,54%, японський Nikkei 225 — на 0,03%.

Водночас це ще не виглядало як масова втеча від ризику. S&P 500 залишався менш ніж на 3% нижче від рекорду, встановленого 13 серпня. Ринок скоріше нервово переоцінював ризики, ніж переходив у повноцінну паніку.

Чому підвищення ставки стало базовим сценарієм

Ф'ючерсні ринки оцінювали імовірність підвищення на чверть відсоткового пункту в 94,5%. Аргументи на користь жорсткішої політики були очевидними: інфляція залишалася вищою за ціль ФРС у 2%, економіка та ринок праці демонстрували стійкість, а подорожчання енергоносіїв могло поширитися на ширший спектр цін і зарплати. 7

Ворш раніше зазначав, що загальна динаміка американської економіки посилилася; його попередні сигнали також відкрили шлях до вищих ставок за умов стійкої інфляції.

Нафта і борги урядів посилили тиск

Brent після різкого стрибка сягнула чотиримісячного максимуму $109,97 за барель, а згодом відкотилася приблизно до $104,49. Надалі побоювання щодо поставок, пов'язані з напруженістю на Близькому Сході, утримували нафту на високих рівнях.

Дорожча енергія означає додатковий інфляційний ризик. Паралельно значні потреби урядів у запозиченнях підштовхували вгору прибутковості державних облігацій, посилюючи фінансові умови ще до рішення ФРС. Прибутковість 10-річних казначейських облігацій США короткочасно сягнула 5,041% — максимуму з 2007 року. Середня 10-річна прибутковість країн G7 піднялася до 4,285%, найвищого рівня із середини 2008 року.

Для Ворша рішення було іспитом на незалежність

Президент Дональд Трамп призначив Кевіна Ворша, очікуючи нижчих ставок, і публічно тиснув на ФРС із вимогою пом'якшувати політику. Тому підвищення ставки могло б продемонструвати незалежність центрального банку, але водночас загострити конфлікт із Білим домом. 257

Зворотний сценарій також був ризикованим. Після жорсткіших сигналів відмова від дій могла б посилити сумніви інвесторів у готовності ФРС боротися з інфляцією. Раніше аналітики Bank of America назвали реакцію ринку на липневу комунікацію Ворша «шоком для довіри до інфляційної репутації центробанку». 1011

Колишній член Ради керуючих ФРС Стівен Міран заперечував проти поспішного підвищення. На його думку, останні інфляційні показники могли бути спотворені та згодом переглянуті, тож посилення політики було б передчасним.

Що могло викликати волатильність після оголошення

Оскільки крок на 25 базисних пунктів уже був значною мірою врахований у цінах, реакцію визначали б деталі: формулювання заяви FOMC, розподіл голосів, оновлені прогнози та пресконференція Ворша. Насамперед інвестори шукали відповідь, чи є це разовим рішенням, чи початком нового циклу підвищень. 2

Чітко «яструбиний» сигнал — тобто готовність активніше підвищувати ставки для стримування інфляції — міг би спочатку послати прибутковості облігацій угору, а акції вниз. Натомість м'якша риторика або нові сумніви в незалежності ФРС могли послабити долар навіть після підвищення ставки: ринки переоцінювали б майбутню траєкторію політики та довіру до боротьби з інфляцією.

Історичний досвід не давав автоматичної відповіді

Акції нерідко зростали під час циклів посилення політики, якщо ФРС вдавалося приборкати інфляцію без рецесії. Але результати були значно гіршими, коли підвищення ставок оголювало надмірні оцінки активів, фінансову напругу або передувало економічному спаду.

Цього разу стрімке зростання довгострокових прибутковостей створювало особливий ризик: інвестори могли сприйняти дії ФРС не як звичайну нормалізацію, а як відповідь на поєднання інфляційного шоку та фіскального навантаження.

Низька премія за ризик акцій — ще один сигнал обережності

Премія за ризик акцій S&P 500 — додаткова очікувана дохідність за володіння акціями замість відносно безризикових казначейських облігацій США — перебувала поблизу найнижчого рівня з часів бульбашки доткомів. 6

Коли дохідність 10-річних Treasuries тримається біля або вище 5%, інвестори отримують відносно малу додаткову винагороду за ризик акцій. За таких умов дорогі акції зростання та весь широкий індекс стають чутливішими навіть до помірного підйому реальних прибутковостей, слабших корпоративних звітів або жорсткішої, ніж очікувалося, траєкторії ФРС.