Зуби з Сулавесі свідчать: бетелевий горіх вживали вже 25 000 років тому

Два комплекти давніх зубів із індонезійського острова Сулавесі можуть змінити уявлення про давність регулярного вживання психоактивних речовин. Дослідники виявили поєднання характерного зношення зубів, хімічних залишків і лабораторних підтверджень, що вказує: місцеві мисливці-збирачі регулярно смоктали бетелеві горіхи до 25 000 років тому. Це може бути найдавнішим відомим свідченням звичного вживання психоактивної речовини людьми. 12

Що розповіли два давні поховання

Рештки належать людям із різних періодів. Один чоловік помер приблизно 25 000–16 000 років тому, інша людина жила близько 7 600–6 300 років тому. На час смерті обом, за оцінками дослідників, було від 40 до 50 років. 8

На їхніх зубах збереглися надзвичайно глибокі округлі борозни та сильне стирання. Науковці пов’язують ці сліди з багаторазовим тривалим утримуванням у роті твердих цілих бетелевих горіхів і їх смоктанням, а не з жуванням приготовленої бетелевої суміші. 12

Бетелевим горіхом зазвичай називають насінину арекової пальми (Areca catechu). Аналіз зубних тканин виявив у них ареколін — головний психоактивний алкалоїд цих насінин. Разом із характером зношення зубів це підтримує висновок про неодноразове вживання, а не випадковий одноразовий контакт. 14

Чому смоктання цілого горіха могло діяти

У сучасних практиках уживання бетелю до суміші часто додають гашене вапно — гідроксид кальцію. Воно прискорює всмоктування ареколіну. Давні знахідки не дали ознак використання гашеного вапна, тож ідеться, ймовірно, про простішу й давнішу практику — смоктання цілих горіхів. 15

Утім, відсутність вапна не означає відсутності психоактивного ефекту. У дослідах команди цілі бетелеві горіхи поміщали в штучну слину: з них вивільнявся ареколін. Ця речовина активувала відповідні людські рецептори в лабораторній системі, тобто тривале смоктання могло забезпечувати фізіологічно активну дозу навіть без вапна. 14

Імовірно, ефект був не таким швидким і сильним, як від сучасної суміші з вапном: цілий горіх, схоже, вивільняв ареколін поступово. 15

Можливе знеболення — і шкода для зубів

Автори припускають, що бетелеві горіхи могли частково використовувати для послаблення зубного болю. Це правдоподібна інтерпретація: ареколін має знеболювальні властивості, а зуби цих людей були тяжко ушкоджені. Водночас таке пояснення не доводить, якою саме була їхня мета. 18

У зубному матеріалі простежується очевидний парадокс. Абразивні горіхи, ймовірно, сприяли надзвичайному стиранню емалі, пародонтальним захворюванням, а в деяких зубах — оголенню пульпової камери. Отже, речовина, яка могла тимчасово полегшувати біль, водночас могла посилювати стоматологічні ушкодження за регулярного вживання. 1

Обережний, але важливий висновок полягає в тому, що мисливці-збирачі льодовикової доби могли розпізнавати здатність природної речовини змінювати відчуття й послаблювати біль. Дані підтверджують регулярне вживання бетелевого горіха та узгоджуються з версією про знеболення, однак прямо не доводять, що ним лікували інфекції. 1

Як знахідка змінює хронологію

Раніше одним із найдавніших свідчень уживання психоактивних речовин часто вважали ферментоване ячмінне пиво віком близько 13 000 років. Якщо тлумачення знахідок із Сулавесі підтвердиться, регулярне вживання таких речовин відсувається приблизно на 12 000 років углиб минулого — до мисливців-збирачів льодовикової доби, а не землеробських спільнот. 1

Це також змінює можливу історію бетелевого горіха. Раніше його вживання пов’язували з неолітом або бронзовою добою — приблизно 3 500 років тому. Нові дані допускають, що ця практика почалася до 25 000 років тому, а сучасне жування сумішей із вапном стало пізнішим технологічним розвитком значно давнішої звички. 1

Що доведено, а що ще лишається відкритим

Найпереконливішим є збіг трьох незалежних типів даних: незвичні зубні борозни, ареколін у давніх зубних тканинах і експерименти, що показали вивільнення ареколіну зі цілих горіхів під дією слини. 14

На цій підставі дослідники можуть обґрунтовано говорити про повторюване смоктання цілих бетелевих горіхів і психоактивний вплив. Натомість точна сила цього впливу, соціальне значення практики та те, чи було знеболення головним мотивом, залишаються інтерпретаціями, а не безпосередньо зафіксованими фактами. 1