Чому 17 керівників телеком-компаній Європи вимагають змін до Акта про цифрові мережі

Відкритий лист 17 керівників європейських телеком-компаній — це не заперечення проти безпеки мереж. Їхня головна теза інша: Акт ЄС про цифрові мережі (Digital Networks Act, DNA) має створювати стимули для інвестицій у зв’язок, а не додавати зобов’язання, які, на думку операторів, відволікатимуть капітал від оптоволоконної інфраструктури, 5G і майбутніх мереж 6G. Серед підписантів — керівники компаній Orange, Deutsche Telekom і Telefónica. 46

Найгостріше питання — заміна обладнання постачальників «високого ризику»

Найтерміновіші заперечення керівників стосуються правил для постачальників, яких визнають «високоризиковими» з погляду кібербезпеки. За повідомленнями про лист, операторам можуть дати три роки на виведення такого обладнання з експлуатації. Галузь оцінює вартість цього процесу до €40 млрд і попереджає, що ці кошти не підуть на розгортання мереж нового покоління. 58

Водночас €40 млрд — це оцінка індустрії, а не остаточний публічний розрахунок витрат. Тож суперечка точиться не лише про те, чи варто замінювати обладнання, а й про строки, джерела фінансування та підстави для запровадження обов’язкового правила на рівні всього ЄС.

Занепокоєння Єврокомісії щодо безпеки має попереднє обґрунтування. У 2023 році Комісія дійшла висновку, що Huawei і ZTE несуть суттєво вищі ризики, ніж інші постачальники 5G. Серед причин — потенційний вплив законів третіх країн у сфері розвідки та безпеки даних. Комісія заявляла, що національні рішення обмежити або виключити ці компанії відповідають інструментарію ЄС із кібербезпеки 5G. 17

Чому Брюссель домагається спільних правил

До нинішньої пропозиції інструментарій безпеки 5G переважно виконувався на національному рівні. За даними Комісії, 24 держави-члени вже ухвалили або готували законодавство, яке дозволяє владі оцінювати постачальників і встановлювати обмеження. Однак фактично такі обмеження запровадили лише 10 країн.

Саме ця нерівномірність пояснює прагнення ЄС до більш зобов’язального підходу. З погляду Брюсселя, телекомунікаційні мережі є взаємопов’язаною критичною інфраструктурою: розрізнені національні правила щодо постачальників можуть залишати спільні вразливості. Єврокомісія представляє DNA як єдиний регламент, покликаний оновити правила зв’язку та підтримати сучасну, стійку цифрову інфраструктуру. 3

Оператори ж вважають, що спільні правила мають бути пропорційними. Вони застерігають від універсального графіка демонтажу, адже встановлене обладнання, можливості заміни та інвестиційні плани суттєво відрізняються між країнами.

Яких змін домагається телеком-галузь

Питання обладнання — частина ширшого заклику до інвестиційно орієнтованої реформи телеком-ринку. Керівники компаній і асоціація Connect Europe просять політиків:

• скоротити регуляторні та адміністративні бар’єри, які, за оцінкою операторів, стримують інвестиції й інновації у високошвидкісних мережах; 46
• надати довгострокові або безстрокові ліцензії на радіочастотний спектр, щоб оператори мали більшу визначеність для інвестицій у активи з тривалим строком служби; 4
• дати більше можливостей для ринкової консолідації, оскільки галузь вважає, що більший масштаб компаній посилює їхню інвестиційну спроможність;
• відійти від підходу «спершу регулювання» та розбудовувати більш гармонізований єдиний телекомунікаційний ринок ЄС. 119

За цими вимогами стоїть знайома для операторів логіка: мережі потребують великих і довгострокових вкладень, тому передбачувані правила, стабільність у питаннях спектра та достатній масштаб бізнесу є важливими для фінансування модернізації.

Чому оператори не хочуть фіксованої дати відключення міді

Лист також критикує централізований графік виведення з експлуатації застарілих мідних мереж. DNA передбачає поетапний перехід на оптоволокно та вимагає від держав-членів забезпечити відключення мідної мережі до кінця 2035 року у визначених районах — якщо виконано умови щодо покриття волоконною мережею та доступності послуг. 1

Оператори не заперечують сам перехід від міді до оптоволокна. Їхня претензія — до жорстко заданого строку: демонтаж, на їхню думку, має враховувати місцеві умови розгортання мереж, захист споживачів, технічну готовність і стійкість інфраструктури. Вони просять гнучкості, а не однакового дедлайну з Брюсселя. 4

Що насправді вирішується

Цю дискусію часто зводять до простого вибору між дешевшим китайським обладнанням і безпекою. Насправді вона складніша.

Позиція Єврокомісії полягає в тому, що обмеження для постачальників «високого ризику» потрібні для захисту критичних мереж і подолання проблеми добровільного та нерівномірного виконання національних заходів. 17 Оператори ж вважають, що швидке та однакове для всіх зобов’язання із заміни обладнання може послабити інвестиції, необхідні для поліпшення зв’язку в Європі. 58

Тому перед Європарламентом і урядами держав-членів стоять не лише стратегічні, а й суто практичні питання:

1. Як швидко має бути демонтоване обладнання визначених постачальників?
2. Хто має покривати витрати на заміну?
3. Який простір для національних рішень має залишитися в єдиній європейській системі безпеки?
4. Чи здатен ЄС посилити захист мереж, не сповільнивши інвестиції в оптоволокно, 5G і 6G?

Відповідь визначить, чи сприйматимуть DNA передусім як безпекове втручання, інвестиційну реформу або спробу поєднати обидві цілі. Керівники операторів хочуть версію документа, яка, на їхню думку, змістить баланс на користь капітальних інвестицій та операційної гнучкості. Єврокомісія натомість прагне послідовнішого мінімального рівня безпеки по всьому ЄС. 34