Генеральна конференція МАГАТЕ у Відні 14 вересня показала, що суперечка США та Ірану вже не зводиться лише до технічних питань ядерних перевірок. До неї додалися жорсткі публічні попередження, дипломатичний конфлікт довкола участі іранського представника та ризики для судноплавства в Перській затоці. Головними вузлами протистояння залишалися збагачення урану в Ірані й доступ інспекторів МАГАТЕ.
1
5
Паливо з-за кордону — в обмін на припинення збагачення
Міністр енергетики США Кріс Райт заявив, що Вашингтон готовий підтримати схему, за якої Іран отримував би ядерне паливо з-за меж країни, якщо назавжди відмовиться від внутрішнього збагачення урану. За його словами, США віддають перевагу домовленості, але водночас попередили про можливість американських військових дій, якщо такого результату не буде досягнуто. Вашингтон також вимагав від Тегерана повної співпраці з МАГАТЕ та допуску інспекторів.
1
5
Це фактично означало пропозицію «виходу» з кризи на умовах США, поєднану з прямим примусом. Для Ірану ж право на власне збагачення урану є центральним елементом його позиції в багаторічному ядерному спорі.
Недопуск Мохаммада Есламі посилив дипломатичний конфлікт
Австрія не дозволила в’їзд Мохаммаду Есламі — віцепрезиденту Ірану з ядерних питань і голові Організації з атомної енергії Ірану. Рішення ухвалили після того, як США виступили проти санкційного винятку, який мав би дати йому змогу прибути до Відня та виступити на конференції.
7
8
Тегеран сприйняв цей крок як політичну образу. Посол Ірану Реза Наджафі заявив, що він порушує права Ірану та принцип суверенної рівності держав, а іранська влада викликала тимчасового повіреного Австрії у справах.
Інспекції МАГАТЕ та активність на Pickaxe Mountain
Напруження посилив тиск з боку Ради керуючих МАГАТЕ через те, що Іран не надав запитуваного доступу та інформації. США, Велика Британія, Франція і Німеччина домагалися кроків, які могли б знову винести іранське питання на рівень Ради Безпеки ООН.
4
Окремо МАГАТЕ повідомило про будівельну активність на добре укріпленому об’єкті Pickaxe Mountain. Водночас генеральний директор агентства Рафаель Гроссі наголосив, що конкретних даних про характер робіт там немає. Іран відкинув твердження про можливу ядерну діяльність як «медійну істерію» та заявив, що виконує свої гарантійні зобов’язання перед МАГАТЕ.
9
13
Отже, сторони не лише не погоджуються щодо майбутнього збагачення урану, а й мають принципово різні оцінки того, чи може агентство зараз ефективно перевіряти іранську ядерну програму.
Військова риторика і взаємні звинувачення
Американські заяви дедалі виразніше натякали, що ядерні можливості Ірану можуть бути ліквідовані силою, якщо дипломатія провалиться. Іран, зі свого боку, заявляв, що саме американські військові дії зробили інспекції практично неможливими, хоча Тегеран і надалі декларував готовність до добросовісної взаємодії та заперечував прагнення створити ядерну зброю.
5
11
13
Наявні дані підтверджують, що переговори та механізми верифікації зайшли в глухий кут. Водночас вони не дають незалежної підстави остаточно встановити, яка зі сторін відповідальна за цей зрив.
Ормузька протока: ядерна криза виходить у море
Протистояння відбилося і на безпеці морських перевезень поблизу Ормузької протоки — стратегічного маршруту для світової торгівлі нафтою. Корпус вартових ісламської революції заявив, що панамський танкер El Gaia натрапив на морську міну та загорівся. Центральне командування США відкинуло цю версію: за його твердженням, раніше судно було уражене іранською ракетою, а згодом — дроном.
2
3
10
Reuters повідомляв про ці суперечливі версії, тож точну послідовність подій і відповідальність за пошкодження танкера наразі не можна вважати встановленими.
У підсумку Відень продемонстрував, що сторони формально й далі говорять про дипломатію, але її практичні передумови слабшають: немає узгодженого доступу для інспекцій, зростає конфлікт навколо гарантій МАГАТЕ, а регіональна ескалація додає ризиків далеко за межами ядерного досьє.