EIA: Brent у 2026 році в середньому коштуватиме $91, а дизель у США дорожчає через збої на Близькому Сході

Вересневий короткостроковий прогноз Управління енергетичної інформації США (EIA) суттєво жорсткіший для нафтового ринку, ніж попередні оцінки. Агентство очікує, що середня спотова ціна Brent становитиме близько $91 за барель у 2026 році, а роздрібна ціна дизельного пального у США — $5,07 за галон. Це на 22 центи більше, ніж попередній прогноз EIA. 38

Головна причина — не просто менший видобуток, а порушення фізичної логістики: нафту та нафтопродукти стало значно складніше безпечно доставляти від виробників до покупців.

Прогноз EIA: високі ціни у 2026-му, послаблення у 2027-му

У другому півріччі 2026 року EIA прогнозує Brent на рівні приблизно $90 за барель. У 2027 році агентство очікує зниження середньої ціни до $74 за барель — за умови, що видобуток зростатиме, а світові запаси нафти почнуть відновлюватися. 3

Водночас прогноз для дизеля у США на 2027 рік також переглянуто вгору: до $4,40 за галон проти попередніх $4,07. 313

Отже, здешевлення у 2027 році — не гарантія швидкого повернення ринку до звичного стану. Воно залежить від того, чи вдасться відновити стабільний експорт і видобуток у регіоні.

Два морські «вузькі місця» посилюють дефіцит

Ормузька протока — ключовий маршрут експорту для значної частини країн Перської затоки. За оцінкою EIA, у другому кварталі 2026 року через неї проходило в середньому лише 4,9 млн барелів на добу нафти та інших рідких вуглеводнів. У четвертому кварталі 2025 року, до початку конфлікту, показник становив 21,6 млн барелів на добу. 216

Коли експорт неможливо вивезти морем, виробникам доводиться зменшувати видобуток: резервуари, трубопроводи й альтернативні термінали не здатні повністю прийняти невивезені обсяги. EIA раніше оцінювала вимушене скорочення видобутку на Близькому Сході в середньому у 8,3 млн барелів на добу в червні, після піку в 11,2 млн барелів на добу у травні. У серпні цей обсяг зріс до 6,7 млн барелів на добу з 5 млн у липні. 68

Не розв’язує проблему й саудівський маршрут через Червоне море. Після кризи в Ормузькій протоці Саудівська Аравія переорієнтувала більшість експорту на порт Янбу, але потоки нафти й конденсату через Баб-ель-Мандебську протоку у серпні впали до 1,5 млн барелів на добу — з 3,14 млн у липні та 5,9 млн у червні, за даними S&P Global Commodities at Sea.

Таким чином, обмеження одразу на двох критично важливих маршрутах не дозволяє повноцінно компенсувати втрату одного шляху іншим. Це підвищує витрати на фрахт і страхування, а також ризик нестачі конкретних сортів нафти для нафтопереробних заводів.

Запаси нафти скорочуються — і підтримують ціни

Підвищений прогноз EIA пов’язаний зі швидким вичерпанням глобальних запасів. За даними, на які посилалися повідомлення про вересневий огляд, від початку 2026 року до серпня світові запаси зменшилися приблизно на 400 млн барелів, а до кінця року очікується їхнє подальше скорочення. 11

Запаси є буфером між перебоями постачання та споживанням. Що менший цей буфер, то гостріше покупці конкурують за доступні партії — і то чутливішими стають ціни до нової атаки, затримки танкера чи вимушеного скорочення видобутку.

Тиск поширюється не лише на сиру нафту. Менша доступність сировини може обмежувати роботу НПЗ і знижувати випуск дизеля та інших нафтопродуктів. Саме цим пояснюється підвищення прогнозу EIA щодо дизеля: йдеться про напруження у всьому ланцюжку постачання пального, а не тільки про дорожчий Brent. 313

Найсильніше фізичний дефіцит відчуває Азія

Азійські НПЗ особливо залежать від близькосхідної нафти. S&P Global повідомляла, що кількість проходів суден через Ормузьку протоку впала більш ніж на 80% порівняно з довоєнним рівнем. Водночас імпорт дистилятів до Південно-Східної Азії у серпні був приблизно на 20% нижчим за довоєнний рівень.

Наслідком є не обов’язково однакова нестача кожного бареля у світі, а дефіцит певних сортів нафти й видів пального у конкретних регіонах. НПЗ, яким потрібно терміново замінювати близькосхідні вантажі, стикаються з вищими фізичними преміями та витратами на перевезення. Водночас нижче завантаження НПЗ може тимчасово зменшувати попит на нафту.

Wood Mackenzie оцінює, що продовження конфлікту до кінця року скоротить глобальну переробку нафти на 1,4 млн барелів на добу в четвертому кварталі 2026 року, передусім в Азії. За цим сценарієм попит на нафту в Азійсько-Тихоокеанському регіоні повернеться до доконфліктного рівня лише наприкінці 2027 року.

Коли можуть відновитися видобуток і торгівля

Навіть поліпшення безпеки судноплавства не означатиме миттєвого відновлення. У попередньому аналізі EIA припускала, що більшість доконфліктних моделей видобутку та торгівлі може повернутися наприкінці 2026-го або на початку 2027 року після відновлення потоків через Ормузьку протоку. 5

Однак у вересні картина виглядає складнішою. Reuters повідомляв, що EIA очікує труднощів із поверненням окремих близькосхідних виробників до доконфліктних обсягів навіть до кінця 2027 року. 17

Більш обережний сценарій S&P Global передбачає: якщо конфлікт не завершиться рішуче, рух через Ормузьку протоку не нормалізується, а ризики в Червоному морі не зникнуть, експорт близькосхідної нафти й конденсату може залишатися нижчим за довоєнний рівень упродовж 2027 року. Наведений діапазон — приблизно 10–16 млн барелів на добу щомісяця, тоді як у січні—лютому 2026 року він був близьким до 20 млн барелів на добу.

На що звертати увагу до 2027 року

Подальша динаміка ринку залежатиме від двох сценаріїв:

• Базове відновлення. Рух танкерів через Ормузьку протоку поступово поліпшується, альтернативні маршрути працюють, видобуток зростає, а запаси поповнюються. За такого сценарію Brent знижується до середніх $74 за барель у 2027 році. 3
• Тривалі перебої. Нові атаки чи обмеження й надалі стримують судноплавство через Ормузьку протоку та Баб-ель-Мандеб, продовжують вимушене скорочення видобутку й обмежують можливості Саудівської Аравії експортувати через Червоне море. Тоді запаси скорочуватимуться швидше, а ціни на нафту й дизель залишатимуться вищими за базовий прогноз EIA. 8

Для ринку визначальним буде не лише котирування Brent, а й стабільність та безпека проходження танкерів через обидва морські коридори. Їхнє стале відновлення послабило б дефіцит фізичних поставок і премії за доступну нафту; нові збої, навпаки, можуть утримувати ринок напруженим і у 2027 році.