На сьомому місяці війни з Іраном ситуація радше загострювалася, ніж рухалася до мирного врегулювання. Дипломатичні контакти щодо Ормузької протоки зайшли в глухий кут, хусити посилили тиск на судноплавство в Червоному морі, а ризики для нафтової інфраструктури підштовхнули ціни на енергоносії вгору.
1
2
3
Іран заперечив, що терміново шукає миру
Тегеран відкинув слова президента США Дональда Трампа про те, що Іран начебто відчайдушно прагне мирної угоди. Сам Трамп, утім, заявляв, що США могли б залишитися в Ірані й «зберегти нафту», проводячи паралель із домовленістю Вашингтона з Венесуелою.
6
Білий дім описував венесуельську угоду як таку, що забезпечує США контрольний вплив на понад 65 млрд барелів доведених запасів нафти Венесуели. Водночас у повідомленнях зазначалося, що практичні умови ширшої домовленості залишалися не до кінця зрозумілими.
1
5 Публічно підтверджених умов аналогічної угоди щодо іранської нафти не було.
6
Іран також заявив, що збив над Ормузькою протокою безпілотник MQ-1 американського виробництва. Це була заява іранської сторони, а не незалежно підтверджений факт.
14
Ключове питання — безпека морських маршрутів
Головним стратегічним вузлом залишалася Ормузька протока — критично важливий шлях для перевезення нафти й газу. Судноплавство там було суттєво порушене. Паралельно підтримувані Іраном хусити захопили місто-порт Моха в Ємені та просунулися вздовж узбережжя Червоного моря до стратегічних островів. Це зміцнило їхні можливості загрожувати Баб-ель-Мандебській протоці — південному виходу з Червоного моря — і саудівським маршрутам експорту нафти.
3
Заплановані в Омані переговори за участю Ірану та арабських держав Перської затоки щодо можливої домовленості по Ормузькій протоці перенесли. Відтак найближчий дипломатичний шлях до відновлення повноцінного руху водним шляхом зник.
2
14
Хусити повідомили про запуск десятків ракет і дронів по військовій базі в Хаміс-Мушайті на півдні Саудівської Аравії. Додаткові атаки та загрози для саудівської енергетичної інфраструктури посилили побоювання щодо поставок.
2
3
Паливо дорожчає, а прогнози миру залишаються політичним ризиком
Нафта торгувалася вище 100 доларів за барель. Особливо гостро ринок відчув подорожчання нафтопродуктів — дизеля, бензину та авіаційного пального; середня ціна дизеля у США перевищила 6 доларів за галон. У повідомленнях фігурували пікові значення Brent понад 109 доларів за барель і дизеля понад 6,23 долара за галон.
3
4
7
Вашингтон не здійснив прямого втручання, якого домагалася Саудівська Аравія, а участь союзних військово-морських сил була обмеженою. Це посилило тривогу держав Затоки через можливе розширення війни та незахищеність судноплавних шляхів. Джерела чітко підтверджують перенесення переговорів і ескалацію з боку хуситів, але не дають достатньо даних, щоб кількісно оцінити внесок військових кораблів кожної країни.
2
3
Трамп прогнозував, що Іран поступиться, а війна завершиться відразу після проміжних виборів у США в листопаді; після цього, за його словами, ціни на пальне різко впадуть.
3
13 Такий прогноз був політично ризикованим: повідомлялося про дедалі більшу стурбованість тим, що війна й дорожче пальне можуть зашкодити республіканцям, а приблизно чверть американців вважала війну виправданою — ознака слабкої суспільної підтримки.
16