Паризький космічний саміт зробив IRIS² центром космічної автономії Європи

Перший Міжнародний космічний саміт, що відбувся в Парижі 9–10 вересня 2026 року, мав перетворити заклики до більшої незалежності Європи в космосі на конкретні контракти. Його головним підсумком стала політична та промислова підтримка IRIS² — запланованого ЄС угруповання захищеного зв’язку — і новий акцент на здатності Європи самостійно створювати, запускати та експлуатувати критичну космічну інфраструктуру. 1

€20 млрд — важлива, але не зовсім однорідна цифра

Організатори повідомили про 51 оголошення на загальну суму близько €20 млрд. Водночас це сукупний показник: приблизно €5 млрд припадало на контракти й інвестиції, а €15,7 млрд — на концесію Єврокомісії щодо IRIS². Тож коректніше сприймати €20 млрд як загальний пакет саміту, а не як обсяг нових приватних інвестицій. 15

Проте сама кількість домовленостей має значення: саміт не обмежився деклараціями про наміри, а приніс реальні комерційні та промислові зобов’язання.

IRIS² — відповідь ЄС на залежність від чужих мереж

IRIS² — скорочення від Infrastructure for Resilience, Interconnectivity and Security by Satellite («інфраструктура стійкості, взаємозв’язку та безпеки через супутник»). Система має забезпечити суверенний, безпечний і надійний зв’язок для європейських урядів, оборонних і безпекових структур, екстрених служб та комерційних користувачів. Єврокомісія прямо пов’язує посилення цього угруповання зі стратегічною автономією Європи в космосі. 18

IRIS² розглядають як європейську відповідь на залежність від неєвропейських супутникових інтернет-систем, зокрема Starlink компанії SpaceX. Ідеться не лише про доступ до інтернету для споживачів: ключове завдання — гарантувати державним органам захищений зв’язок, який не залежить структурно від іноземних компаній або урядів. 18

Основне розширене угруповання має складатися з 348 супутників. Його низькоорбітальний сегмент включатиме 330 апаратів: 264 збудує Aerospacelab, щонайменше 66 належатимуть до першого шару, над яким працює Airbus. Архітектура також передбачає компонент на середній навколоземній орбіті. За оцінкою Єврокомісії, IRIS² має розпочати роботу у 2029 році. 171822

Хто будуватиме супутники

На саміті було закріплено розподіл промислових робіт, необхідних для переходу IRIS² від планування до повномасштабного розгортання.

• Aerospacelab отримала контракт на €2,4 млрд на виробництво 264 низькоорбітальних супутників. Це 76% від запланованого угруповання з 348 апаратів і найбільша з оприлюднених виробничих часток. 17
• Airbus Defence and Space підписала початковий контракт із Eutelsat на проєктування та виробництво першого супутникового шару. Airbus і Thales Alenia Space відповідають за початковий низькоорбітальний шар із щонайменше 66 супутників. 22
• Thales Alenia Space уклала угоду на постачання державних цифрових і захищених корисних навантажень для всіх 330 низькоорбітальних супутників IRIS². За даними Reuters, це транш приблизно на €500 млн у межах ширшого контракту Thales, який, як очікується, перевищить €3 млрд.
• OHB входить до переліку компаній-переможців для робіт із супутниками на середній та низькій орбітах, повідомляла Eutelsat. Надані матеріали підтверджують її роль у програмі, але не визначають настільки ж докладно обсяг і вартість її контракту, як у випадку Aerospacelab, Airbus та Thales Alenia Space.

У підсумку розподіл робіт у низькоорбітальному сегменті став чіткішим: Aerospacelab виготовляє основну частину платформ, Airbus розробляє перший шар із 66 супутників, а Thales Alenia Space постачає захищені корисні навантаження для всіх 330 апаратів цього сегмента. 1722

Автономія означає також власний доступ до орбіти

Логіка саміту виходила за межі супутників: суверенна система зв’язку потребує стійкої та конкурентної космічної промисловості, а також узгоджених, а не дубльованих національних програм. Генеральний директор Європейського космічного агентства Йозеф Ашбахер закликав європейські країни забезпечити сумісність власних супутникових ініціатив і не повторювати одні й ті самі проєкти. 1

Саме цим пояснюється наголос на європейських засобах запуску. Французька дипломатична служба навела вибір Eutelsat компанії Arianespace для двох запусків OneWeb як один із прикладів домовленостей саміту. 15

Наявні повідомлення вказують на чіткий політичний курс: більше спільних європейських можливостей у супутникових системах, запусках і управлінні. Водночас вони не підтверджують, що саміт ухвалив окреме нове рішення про фінансування Ariane 6 або Vega-C.

Чому були важливими відсутні учасники

Саміт спільно організували Франція та Німеччина, однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц не приїхав — Німеччину представляли міністри. Це не завадило підписанню угод, але послабило враження повного франко-німецького узгодження на найвищому рівні щодо спільної європейської космічної стратегії. 211

Перед самітом від участі також відмовилися кілька американських компаній — SpaceX, Blue Origin, Stoke Space та Starcloud. За повідомленнями, це сталося через тиск США або побоювання, що участь виглядатиме як схвалення політики ЄС. Їхня відсутність стала наочним свідченням трансатлантичної напруги навколо прагнення Європи до автономії. 25

Головний висновок

Паризький саміт не розв’язав усіх проблем Європи з пусками, фінансуванням і політичною координацією. Але він дав відчутний результат: IRIS² отримала політичну підтримку високого рівня, виробничі роботи над супутниками були розподілені, а орієнтир щодо початку експлуатації у 2029 році збережено. Тепер вирішальним буде виконання: чи зможе Європа скоординувати програму, виготовити й розгорнути угруповання за графіком та підтримувати пускові й промислові спроможності, без яких автономія залишиться лише гаслом. 11718