Чому ціни на газ у Європі зростають напередодні зими

Європейський газовий ринок напередодні зими переживає не одну, а одразу кілька проблем: перебої з постачанням, недостатні запаси в сховищах і різке подорожчання гнучких поставок. Обмеження судноплавства через Ормузьку протоку звузили світову пропозицію скрапленого природного газу (СПГ) саме в той час, коли Європа поповнює запаси на холодний сезон. 12

Це не означає, що ЄС неминуче залишиться без газу. Але означає, що регіон має менший резерв на випадок морозів, нових перебоїв або посилення конкуренції з боку Азії — і мусить платити вищу ціну, щоб залучити вантажі СПГ.

Головний чинник: менше СПГ на світовому ринку

У мирний час через Ормузьку протоку проходила приблизно п’ята частина світової торгівлі СПГ. Фактичне закриття маршруту обмежило експорт із країн Перської затоки та зробило глобальний ринок газу значно напруженішим. 12

Європа не залежить лише від СПГ із регіону затоки. Однак за браку пропозиції вона конкурує з азійськими покупцями за альтернативні морські партії. Особливо важливий спотовий ринок, де вантажі можна перенаправляти між регіонами залежно від запропонованої ціни.

Тому дорожчий газ у Європі — не просто наслідок кризи. Це механізм, яким ринок намагається привабити танкери зі СПГ до європейських терміналів, а не до інших покупців.

Сховища заповнені слабше, ніж зазвичай

На початку вересня європейські газосховища були заповнені приблизно на 66–67% — це найнижчий показник для цієї пори року за 15 років і приблизно на 12 відсоткових пунктів менше, ніж торік, повідомляв Reuters. Зазвичай запаси сягають сезонного максимуму на початку опалювального періоду; у 2025 році пік становив 83%. 1

Сховища — це фактично зимова страховка Європи. Низький рівень запасів не дорівнює фізичній нестачі газу, проте посилює залежність від безперервного імпорту впродовж усієї зими. Якщо збої в судноплавстві затягнуться, вдарять сильні морози або Азія активніше купуватиме СПГ, менший резерв відчуватиметься набагато гостріше.

Ситуація неоднорідна за країнами. У Німеччині, де розташовані найбільші в Європі сховища, на початку вересня вони були заповнені приблизно наполовину. 14

Чому TTF перевищив €80 за МВт·год

Нідерландський TTF — головний індикатор оптової ціни газу в Європі. У вересні він піднявся вище €80 за мегават-годину — до найвищого рівня з 2022 року — на тлі низьких запасів у ЄС і проблем із морськими поставками СПГ. 3

Таке зростання відображає вартість залучення додаткового, або «граничного», обсягу газу на стислому ринку. Європейська ціна повинна бути достатньо високою, щоб перенаправляти вантажі від інших напрямків. Водночас вона підвищує витрати підприємств, впливає на ціни електроенергії, а згодом — і на рахунки споживачів.

До ризикової надбавки додаються й інші чинники: технічні роботи, що обмежують частину норвезьких трубопровідних поставок, а також зменшення алжирських потоків до Італії. 2

Цілі щодо запасів пом’якшили, але дилема залишилася

Єврокомісія у квітні заявляла, що інфраструктура ЄС здатна забезпечити заповнення сховищ щонайменше до 80% до 1 листопада — за умови доступності СПГ. Країнам запропонували скористатися передбаченою правилами гнучкістю та розглянути ціль у 80%, аби не посилювати тиск на ринок. 2

Нідерланди згодом знизили національну ціль заповнення до 64% — на 10 відсоткових пунктів нижче за попередню. Уряд пояснив це прагненням послабити висхідний тиск на оптові ціни. 3

Тут і полягає складний вибір для держав. Обов’язкова масова закупівля газу покращує фізичні резерви, але в умовах дефіцитного СПГ може розкручувати конкуренцію й ще більше піднімати ціну. М’якші цілі стримують цей ефект, проте залишають менший запас на випадок суворої зими.

Найшвидше ризик відчує промисловість

Першими під ударом опиняються енергоємні сектори: хімічна промисловість, металургія, виробництво добрив, скла, паперу й алюмінію. Вони або безпосередньо споживають багато газу, або критично залежать від електроенергії, ціна якої часто прив’язана до вартості газу.

Якщо оптові котирування надовго залишаться високими, компанії можуть скорочувати випуск, відкладати інвестиції чи тимчасово зупиняти найменш конкурентні підприємства. Ширший ризик — погіршення конкурентоспроможності європейської промисловості: бізнес або поглинає дорожчі енерговитрати ціною нижчої маржі, або перекладає їх на клієнтів і ризикує втратити попит.

Що це означає для домогосподарств та інфляції

Домогосподарства зазвичай відчувають стрибки оптових цін із затримкою — через тарифи на опалення та електроенергію. Швидкість і масштаб такого перенесення залежать від правил роздрібного ціноутворення, типів контрактів та державної підтримки в кожній країні.

Вищі ціни на газ можуть впливати не лише на комунальні рахунки. Енергія є складовою витрат у логістиці, виробництві продуктів, будматеріалів і промислових товарів. Це створює ризик нового витка інфляції, спричиненої енергоносіями. Субсидії, податкові пільги чи інші заходи можуть пом’якшити удар для споживачів, але потребують бюджетних коштів.

Ключова небезпека — не гарантований дефіцит, а втрата стійкості

Найточніше описувати ситуацію так: Європа не приречена залишитися без газу, але починає зимовий період із меншою страховкою та вищою ціною за надійність поставок.

За оцінкою Reuters, цього року рівень запасів може сягнути лише приблизно 70–75%, що нижче від 83% у 2025 році. Остаточний результат залежатиме від доступності СПГ і ринкової ситуації. 1 Відновлення стабільного судноплавства та рівні імпортні потоки зняли б частину напруги. Натомість тривалі обмеження в Ормузькій протоці разом із сильним попитом на СПГ можуть утримувати ціни високими та підвищувати чутливість Європи до зимової погоди.

Для урядів і великих покупців енергії головне завдання — забезпечити постачання, не підживлюючи панічні закупівлі; скоротити необов’язкове споживання, ефективно використовувати транскордонну інфраструктуру та захистити найбільш уразливих споживачів і стратегічно важливі галузі. Простих і безболісних рішень немає, але ці кроки можуть не допустити перетворення напруженого газового ринку на масштабнішу економічну кризу.