«NAZA»: свідчення 24 ізраїльських інсайдерів про ШІ та удари по Газі

«NAZA» — документальний фільм про системи, що стоять за повітряною кампанією Ізраїлю в Газі. Його побудовано на захищених анонімних свідченнях 24 ізраїльських військових і працівників розвідки. Світова прем’єра відбулася 10 вересня 2026 року в основному конкурсі 83-го Венеційського міжнародного кінофестивалю. Стрічка висуває тезу, що загибель цивільних була не лише випадковим наслідком окремих ударів, а фактором, закладеним в оперативні рішення. Це аргумент фільму й твердження його джерел, а не судовий висновок. 12

Що означає назва

За повідомленнями, NAZA — ізраїльський військовий термін для позначення очікуваної кількості «супутніх втрат» серед цивільних під час авіаудару. Саме тому фільм зосереджується не на одному епізоді, а на тому, як прогнозовані смерті цивільних нібито оцінювали разом із вибором цілей. 1

Стрічку знімали вночі на дахах Тель-Авіва. Згідно з фестивальним синопсисом, на який посилалися Reuters і AP, вона досліджує людей, технології та ланцюг ухвалення рішень за воєнною кампанією в Газі. 23

Про що розповідають 24 інсайдери

Усі співрозмовники виступають анонімно — їхні особи захищені. У фільмі вони описують процеси розвідки та вибору цілей за підтримки ШІ, зокрема практики стеження й використання телефонних даних для виявлення та відстеження людей, яких могли розглядати як потенційні цілі для ударів. Вони також говорять про обмежений людський контроль на окремих етапах і стверджують, що прогнозовані цивільні втрати могли вносити до розрахунків ще до погодження удару. 16

Тут важливо не змішувати свідчення з юридично встановленими фактами: документальний фільм подає розповіді інсайдерів про роботу цих систем. Сам по собі він не встановлює кримінальної відповідальності, а наведені твердження не були представлені у джерелах як факти, остаточно встановлені судом.

Контекст: ШІ, стеження та вибір цілей

Поява «NAZA» відбувається після розслідувань +972 Magazine і Local Call про ймовірну ізраїльську ШІ-систему під назвою «Lavender». У тих матеріалах ішлося, що систему використовували для позначення великої кількості палестинців як підозрюваних бойовиків, яких могли розглядати для можливого вбивства; також автори повідомляли про мінімальний людський нагляд і м’якші обмеження щодо цивільних втрат на ранніх етапах війни. 3

«NAZA» переносить ширший масив журналістських розслідувань у формат повнометражного документального кіно, де центральне місце посідають особисті свідчення. Його фокус — не на припущенні, що ШІ діяв самостійно, а на тому, як люди, за твердженнями авторів, застосовували автоматизовані або ШІ-підтримані результати в системі військового ухвалення рішень.

Хто створив фільм

Режисери «NAZA» — ізраїльські журналісти й кінематографісти Юваль Авраам та Рейчел Сзор. Вони також були серед режисерів оскароносного документального фільму No Other Land («Немає іншої землі»). У доступних повідомленнях продюсером нової стрічки названо The Guardian. 235

Надані матеріали не містять повного й узгодженого незалежно підтвердженого переліку всіх продюсерських та виконавчих продюсерських кредитів. Тому не варто відтворювати повний список на підставі часткових повідомлень.

Чому прем’єра у Венеції важлива

«NAZA» додали до головного конкурсу Венеційського кінофестивалю як єдиний документальний фільм серед 21 претендента на головну нагороду — «Золотого лева». 23

Стрічка продовжила увагу Венеції до теми Гази після конкурсного фільму 2025 року The Voice of Hind Rajab («Голос Хінд Раджаб») Каутер Бен Ганії. Та робота була художньою реконструкцією невдалої спроби врятувати п’ятирічну Хінд Раджаб у місті Газа. 5

Підходи цих фільмів різні. «Голос Хінд Раджаб» зосереджується на трагедії конкретної родини та екстреному дзвінку; «NAZA» досліджує військові системи й політики, які, на думку його творців, формували значно масштабнішу кампанію.

Виклик офіційній позиції Ізраїлю

Авраам і Сзор характеризують описані у фільмі дії як розраховане масове вбивство палестинських цивільних, а не як низку ізольованих помилок. 5 Це прямо суперечить давній публічній позиції Ізраїлю: держава заявляє, що не завдає умисних ударів по цивільних і прагне обмежувати шкоду цивільному населенню, воюючи проти ХАМАС. Reuters повідомляв, що документальна стрічка заперечує офіційну версію війни. 1

Отже, «NAZA» варто читати як засноване на свідченнях втручання у спірний публічний запис: фільм пропонує розглядати стеження, автоматизоване формування цілей та оцінки цивільних втрат не як окремі технічні чи тактичні питання, а в сукупності. Доступні джерела підтверджують саме цю основну лінію аргументації, але не дають достатньо перевіреного матеріалу для ширших висновків про санкції, доступ преси чи весь гуманітарний і політичний контекст війни.