Франція, Італія та Німеччина просувають обмеження на імпорт хімікатів до ЄС

Європейські уряди розглядають значно ширший формат торговельного захисту для хімічної промисловості та виробників пластмас. Франція, Італія і, ймовірно, Німеччина планують звернутися до ЄС із проханням розпочати розслідування щодо захисних заходів для PET-смоли для паковання, епоксидних смол і скловолокна, повідомляє Reuters. Йдеться саме про можливі розслідування, а не про квоти, які вже набули чинності. 9

Які товари можуть потрапити під захист

Запити стосуватимуться трьох важливих промислових матеріалів:

• поліетилентерефталату (PET) — полімерної смоли, яку широко застосовують у пакованні;
• епоксидних смол — хімічних матеріалів для багатьох промислових ланцюгів постачання;
• скловолокна — армувального матеріалу для різних видів продукції.

Захисні заходи призначені для реагування на різке зростання імпорту, що завдає шкоди місцевим виробникам, а не для покарання конкретного експортера за нечесне ціноутворення. ЄС може застосовувати тарифні квоти: певний обсяг товару ввозиться на одних умовах, а на постачання понад квоту нараховується додаткове мито. За правилами ЄС, квота зазвичай не має бути нижчою за середній обсяг імпорту за три попередні репрезентативні роки. 29

Чим це відрізняється від антидемпінгових мит

Ця різниця — ключова для нинішньої дискусії.

Антидемпінгові мита вводять після розслідування, яке встановлює, що товари з визначених країн або від конкретних виробників продаються за демпінговими цінами й шкодять промисловості ЄС. Це адресний інструмент. Так, ЄС уже запровадив мита на епоксидні смоли з Китаю, Тайваню та Таїланду, а також на безперервне скловолокно з Єгипту, Бахрейну і Таїланду. 47

Захисні заходи натомість оцінюють обсяг імпорту та шкоду від його стрибка. Вони потенційно можуть діяти щодо постачальників із різних країн, а не лише щодо тих, кого звинуватили в демпінгу. За даними Reuters, хімічні квоти можуть зачепити, зокрема, постачальників із Японії та Канади — навіть попри угоди цих країн про вільну торгівлю з ЄС. 9

Саме тому цей механізм політично складніший: він здатен обмежити торгівлю з партнерами, яких не визнавали винними у недобросовісній практиці.

Чому хімічна промисловість вимагає рішучіших дій

Ініціатива з’явилася на тлі тривалого тиску на європейський хімічний сектор. Єврокомісія називає головними проблемами високі ціни на енергію, недобросовісну глобальну конкуренцію та слабкий попит. Її план дій для галузі передбачає кроки для зниження ризику закриття потужностей і збереження рівних умов конкуренції. 6

Особливо гостра ситуація у нафтохімії. У документі Ради ЄС зазначено: без спільних дій для відновлення конкурентоспроможності до 2035 року можуть закритися приблизно 20 установок парового крекінгу, а понад 50 000 робочих місць, пов’язаних із цими підприємствами, можуть зникнути. 3

Reuters також повідомляло, що європейські виробники зазнають тиску через зростання імпорту та глобальне розширення потужностей, очолюване Китаєм. Високі виробничі витрати й застарілі активи послаблюють позиції регіону. 9

Це свідчить про серйозну структурну проблему, однак оцінки можливих закриттів заводів і втрат робочих місць різняться залежно від методології та джерела. Найчіткіше офіційне попередження в наданих матеріалах стосується саме близько 20 крекінг-установок і 50 000 пов’язаних із ними робочих місць — а не остаточного прогнозу для всього виробничого сектору. 3

Позиції Франції, Італії та Німеччини

Підходи трьох країн не тотожні, але вони дедалі більше зближуються навколо ідеї перевірити потребу в захисті окремих секторів.

• Франція загалом підтримує розгляд захисних заходів для окремих хімічних товарів і пластмас через складний стан галузі. 9
• Італія зацікавлена у вивченні ситуації з окремими хімічними продуктами, важливими для оборонної, автомобільної, енергетичної, суднобудівної та інфраструктурної галузей. 9
• Німеччина заявила, що принципово відкрита до такого кроку, поки хімічна промисловість готує запит на розслідування. Остаточна позиція Берліна залежатиме від висновків Єврокомісії. 9

Участь Німеччини має особливу вагу, адже країна часто обережно ставилася до торговельних бар’єрів. Нинішня дискусія сигналізує про посилення занепокоєння конкурентоспроможністю промисловості та залежністю від імпортної сировини серед найбільших економік ЄС.

Чому ЄС рідко застосовував такий інструмент

Історично ЄС частіше користувався антидемпінговими й антисубсидійними процедурами, спрямованими проти конкретних країн або виробників. Захисні заходи використовують нечасто, оскільки це тимчасова й галузева відповідь на імпортний тиск, яка може поширюватися на партнерів, не звинувачених у демпінгу. 9

Тепер цей підхід переглядають через значний дефіцит ЄС у торгівлі товарами з Китаєм і побоювання, що переорієнтація торговельних потоків ще сильніше тиснутиме на європейський ринок. Reuters повідомляло, що дефіцит ЄС у торгівлі товарами з Китаєм становив приблизно €1 млрд на день, а німецькі бізнес-об’єднання закликали до жорсткішої реакції на викривлення ринку. 9

Що буде далі

Сам запит Франції, Італії чи Німеччини не означатиме автоматичного запровадження квоти. Єврокомісія має спочатку відкрити розслідування та встановити, чи виконано юридичні умови для захисних заходів.

Якщо ЄС перейде до остаточних обмежень, уряди держав-членів мають підтримати рішення за правилами кваліфікованої більшості: щонайменше 15 країн, що представляють не менше ніж 65% населення ЄС. 9

Для закупівельників і постачальників найближчим наслідком є не негайна зміна мит, а невизначеність. Ініціатива може означати важливий поворот до ширшого контролю імпорту стратегічних хімічних матеріалів, проте поки вона перебуває на ранній стадії й залежить від доказів Єврокомісії, підтримки держав-членів та норм торговельного права ЄС.