Уряди Європи шукають додаткові доходи для бюджетів, а сильні прибутки банків роблять сектор політично зручною ціллю для нових зборів. Італійська «Ліга» пропонує на три роки запровадити 5% щорічний збір із прибутків 10 найбільших банків; оцінка надходжень становить €2–3 млрд, але законопроєкту ще немає.
ОпублікувавВідредаговано за допомогою GPT-5.6 TerraЗображення створено за допомогою GPT Image 2
Research answer

Create a landscape editorial hero image for this Studio Global article: What is driving European governments—including Italy, the UK, France, Portugal, and Sweden—to consider new taxes or levies on banks, how doe. Article summary: European governments are targeting banks because they need revenue to narrow budget deficits while lenders’ earnings remain unusually strong. The political appeal is clear: taxing profitable banks can protect households . Topic tags: general, government, news, general web. Style: premium digital editorial illustration, source-backed research mood, clean composition, high detail, modern web publication hero. Use reference image context only for broad subject, composition, and topical grounding; do not copy the exact image. Avoid: logos, brand marks, copyrighted characters, real person likenesses, fake screenshots, UI text, readable text, watermarks, charts with
Європейські банки стали помітною мішенню для урядів, які намагаються закрити бюджетні дефіцити, не підвищуючи масово податки для населення і не скорочуючи видатки. Дискусія посилилася у Великій Британії, Франції, Португалії, Швеції та Італії: політики вирішують, яку частину прибутків банків, що зросли завдяки високим ставкам, варто спрямувати до бюджету. 3
У центрі нинішньої хвилі пропозицій — Італія. Партія «Ліга» хоче запровадити у межах бюджетного процесу на 2027 рік щорічний 5% внесок із прибутку 10 найбільших банків країни протягом трьох років. Водночас це поки лише пропозиція: законопроєкту не оприлюднено, а ключові параметри — точна база оподаткування, охоплення та можливість зарахування платежів проти інших податків — не визначені. 2
11
Підвищення відсоткових ставок збільшило чистий процентний дохід багатьох банків — тобто різницю між доходом від кредитів і витратами на залучення коштів. Це дало європейським кредиторам незвично високі прибутки. Політично банки легко подати як сектор, який виграв від умов, що водночас підвищили вартість позик для домогосподарств і бізнесу. 3
15
Масштаб аргументу добре ілюструє Велика Британія: HSBC, NatWest, Barclays і Lloyds сукупно отримали £200 млрд прибутку до оподаткування за попередні п’ять років. 8
Однак економічна доцільність додаткових податків не є беззаперечною. Банки застерігають, що нові збори можуть зменшити можливості для кредитування та інвестицій, а також послабити привабливість країни як фінансового центру. У Британії потенційний податок на надприбутки накладався б на вже наявні 25% податку на прибуток корпорацій, 3% банківську надбавку та банківський збір.
Пропозиція «Ліги» передбачає щорічний збір у розмірі 5% із прибутків 10 найбільших італійських банків упродовж трьох років. Його хочуть використати для підтримки державних фінансів у бюджеті на 2027 рік. 2
Партія оцінює потенційні надходження у €2–3 млрд. Це не офіційний прогноз, закладений у проєкт закону, а попередня оцінка. Тому її не можна вважати гарантованим щорічним результатом чи надійно множити на три роки, доки не буде оприлюднено дизайн податку. 7
11
Такий підхід вужчий за загальносекторальний податок: він спрямований саме на найбільших кредиторів і прив’язаний до прибутку. Він також відрізняється від попереднього італійського одноразового заходу. У 2023 році країна запровадила 40% податок на «надлишковий» чистий процентний дохід — його визначали порівняно з показником 2021 року. 15
Італія вже залучала банки та страховиків до фінансування бюджетних потреб іншими механізмами. У 2024 році уряд заявляв про намір отримати €3,5 млрд від фінансового сектору на систему охорони здоров’я та підтримку найбільш уразливих груп. Це свідчить, що банки стали постійним об’єктом уваги бюджетної політики. 4
Головна відмінність між європейськими схемами — база оподаткування. Держава може обкладати податком прибуток, виручку, зобов’язання банку або конкретні фінансові операції.
Однакова номінальна ставка не означає однакового ефекту. Збір із зобов’язань може нараховуватися і коли прибутки слабшають. Податок на прибуток змінюється разом із результатами банку. А податок із виручки може бути відчутним навіть за падіння маржі чи зростання кредитних збитків.
Оцінка €2–3 млрд — найконкретніший доступний орієнтир для італійського 5% збору. Але без законодавчих деталей достовірно порахувати суму за три роки неможливо. 7
11
В інших країнах розрахунки також залежать від конструкції податку. Шведські соціал-демократи запропонували тимчасовий податок на чистий процентний дохід банків і оцінюють надходження приблизно у 12,6 млрд шведських крон, або близько $1,3 млрд. Citi вважає, що такий збір може дорівнювати до 9% прибутку шведських банків до оподаткування у 2027 році.
Іспанський план податку на надприбутки 2022 року був розрахований на €3 млрд від банків за два роки. Пізніша схема запровадила 4,8% надбавку до внутрішньої банківської виручки понад визначений поріг. 8
15
Підсумовувати це в одну цифру для всієї Європи було б некоректно: ініціативи перебувають на різних етапах, бази оподаткування різні, а частина заходів досі оскаржується або не ухвалена. Висновок радше в тому, що пошук бюджетних доходів поширений, а не в існуванні однієї надійної загальноєвропейської суми.
Прихильники таких податків вважають їх цільовим внеском компаній, які виграли від високих ставок. «Ліга» в Італії пропонує спрямовувати кошти на підтримку сімей і бізнесу, а також на безпекові заходи. Міністр економіки Джанкарло Джорджетті заявляв, що сектор має ознаки рентного доходу та обмеженої конкуренції. 7
Опоненти наголошують на ризиках відтоку капіталу, нижчих інвестицій і перекладання витрат на позичальників. У Швеції щодо пропонованого тимчасового податку лунали попередження, що він може підвищити вартість іпотеки для домогосподарств. У Британії представники галузі застерігають: додаткове оподаткування здатне нашкодити кредитуванню, інвестиціям і конкурентності країни як фінансового центру.
У Франції суперечка про податки є частиною ширшої бюджетної боротьби. Лідер «Національного об’єднання» Жордан Барделла заявив, що його партія виступатиме проти підвищення податків для домогосподарств і компаній. Це показує, наскільки складно зібрати політичну підтримку для нових фіскальних заходів навіть за великих дефіцитів. 17
Для інвесторів важлива не лише безпосередня вартість тимчасового збору. Не менш суттєве питання — чи буде він разовою відповіддю на виняткові обставини, чи його регулярно продовжуватимуть або змінюватимуть під політичним тиском.
Попередній італійський досвід показав ціну нечітких правил. Оголошення про 40% податок на надприбутки банків у 2023 році спричинило розпродаж акцій. Згодом влада поспішно уточнила, що збір обмежать рівнем 0,1% банківських активів; тоді Мінфін очікував отримати менш як €3 млрд. 16
Для нинішньої пропозиції визначальними будуть строк дії, податкова база, пороги та можливість зарахувати платіж у рахунок інших податків. Scope Ratings вважає, що запланований італійський збір навряд чи істотно послабить кредитні профілі банків, але він може знизити інтерес інвесторів і стимулювати консолідацію сектору. 11
Висновок простий: високі прибутки роблять банки привабливим джерелом бюджетних надходжень, але непередбачувана податкова політика швидко перетворюється на ризик для прибутків та оцінки акцій. Для інвестора важливіша не гучна ставка податку, а чіткі, обмежені в часі й передбачувані правила.
Studio Global AI
This page includes a source-backed answer you can continue inside Studio Global.
Уряди Європи шукають додаткові доходи для бюджетів, а сильні прибутки банків роблять сектор політично зручною ціллю для нових зборів.
Уряди Європи шукають додаткові доходи для бюджетів, а сильні прибутки банків роблять сектор політично зручною ціллю для нових зборів. Італійська «Ліга» пропонує на три роки запровадити 5% щорічний збір із прибутків 10 найбільших банків; оцінка надходжень становить €2–3 млрд, але законопроєкту ще немає.
Єдиного європейського підходу не існує: податки можуть стягуватися з прибутку, виручки, зобов’язань банку або окремих фінансових операцій.