Розмова Трампа і Путіна не принесла прориву щодо миру в Україні

Телефонна розмова президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним 8 вересня поновила дипломатичні контакти щодо російської війни проти України, але не дала ані припинення вогню, ані рамок мирної угоди, ані публічних поступок будь-якої зі сторін. За версією Кремля, Трамп наполягав на якнайшвидшому завершенні війни та пов’язував це з відновленням відносин США і Росії. Путін, зі свого боку, підтримав саму ідею завершення війни, водночас продовжив говорити про російські воєнні цілі. 115

Що обговорювали Трамп і Путін

У Кремлі заявили, що розмова тривала рівно одну годину, була «конструктивною» та відвертою. Серед тем — нещодавні поїздки американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Москви й Києва. Їхня місія мала на меті активізувати переговори, які зайшли в глухий кут. 15

Як стверджує Кремль, Трамп наголошував на потребі швидко завершити війну. Водночас Путін виклав російське бачення ситуації на фронті та перспективи досягнення воєнних цілей. Згода з тим, що війну варто завершити, не означає згоди щодо умов її завершення. 111

Умови Москви залишаються головною перепоною

Росія й надалі пов’язувала можливий поступ із вимогою припинити американську військову, фінансову, розвідувальну та іншу підтримку України. Це була частина заявленої позиції Москви; публічних ознак того, що Вашингтон погодився на цю вимогу, не було. 1

Москва також не відмовилася від ширших цілей, тоді як Україна відкидає врегулювання, яке передбачало б визнання окупованих Росією територій або послаблення гарантій безпеки. Саме територіальні питання та майбутні гарантії безпеки, а не лише можливість наступної зустрічі, залишаються центральними бар’єрами для політичної домовленості.

Тристоронні переговори можливі, але угоди немає

Кремль повідомив, що не виключає відновлення тристоронніх переговорів у форматі США—Росія—Україна. Серед можливих майданчиків називали Абу-Дабі, проте російські посадовці зазначали, що говорити про конкретні строки й місце ще зарано. 46

Отже, нинішнє дипломатичне вікно є радше процедурним, ніж змістовним. Повернення до переговорів утрьох могло б створити канал для обміну пропозиціями, але після розмови Трампа й Путіна не прозвучало нічого, що свідчило б про зближення позицій щодо територій, безпеки чи майбутнього зовнішньополітичного курсу України.

Візит Віткоффа і Кушнера: ідеї без прориву

Перед телефонною розмовою Віткофф і Кушнер понад три години спілкувалися з Путіним у Москві, а потім зустрілися в Києві з президентом України Володимиром Зеленським. Зеленський сказав, що американські представники запропонували кілька «непоганих ідей», однак про досягнення домовленості не повідомляли.

Також президент України заявив, що держава готується до сценарію, за якого війна триватиме ще одну зиму, і потребує пакета допомоги для протиповітряної оборони та енергетики.

Повідомлення про можливу зустріч Трампа і Зеленського пізніше у вересні відображали намір Зеленського провести таку зустріч, а не підтверджену остаточну домовленість.

Удари по Києву показали межі дипломатії

Переговори відбувалися на тлі короткої паузи в ударах по Києву та Москві. Після її завершення Росія відновила дронові й ракетні атаки на Київ. За даними Reuters, удар 8 вересня забрав життя п’ятьох людей, ще 35 дістали поранення; були пошкоджені житлові будинки та цивільні об’єкти в різних районах столиці.

Ця послідовність подій не доводить, що саме дипломатія спричинила відновлення атак. Водночас вона показала, що тимчасова стриманість не перетворилася на ширше припинення вогню: переговорні контакти тривали паралельно з активними бойовими діями.

Тиск на фронті не означає швидкого миру

Американський Інститут вивчення війни (ISW) оцінив, що в серпні 2026 року російські війська просувалися в середньому на 2,91 км² на добу по всьому театру бойових дій. За нижчого темпу, зафіксованого на пріоритетному для Росії напрямку в Донецькій області, ISW підрахував, що захоплення решти неокупованої частини області могло б тривати до жовтня 2032 року — якщо Росія взагалі здатна досягти цього.

Це розрахунок, заснований на темпах просування, а не прогноз результату війни. Проте він ілюструє, чому жодна зі сторін може не бачити негайного стимулу відмовлятися від своїх базових умов.

Висновок

Розмова Трампа й Путіна створила можливість для подальшої дипломатії, але не наблизила конфлікт до публічно окресленого врегулювання. Москва заявляє про відкритість до нових переговорів, зберігаючи вимоги та воєнні цілі, які Україна відкидає. Зустрічі американських представників у Москві та Києві дали пропозиції, але не прорив, а після короткої паузи бойові дії знову загострилися. Наразі процес більше схожий на відновлення каналів комунікації, ніж на розв’язання питань, без яких завершити війну неможливо. 14