Високий рівень ксиліту в крові пов’язали з більшим серцево-судинним ризиком — але причинність не доведено

Вищі виміряні рівні ксиліту в крові були пов’язані з більшим подальшим ризиком великих несприятливих серцево-судинних подій — інфаркту, інсульту або смерті від серцево-судинних причин. Такий результат представили на Конгресі Європейського товариства кардіологів (ESC) 2026 року. Водночас це не є доказом, що жувальна гумка, льодяники чи інші продукти з ксилітом спричиняють серцево-судинні хвороби. 810

Що саме виявив аналіз ESC 2026

Команда доктора Марко Віткoвського з берлінської університетської клініки Charité проаналізувала дані 17 710 учасників двох проспективних популяційних когорт: Canadian Longitudinal Study on Aging (CLSA) та британського дослідження EPIC-Norfolk. 1015

У когорті CLSA, за якою спостерігали шість років, у людей із найвищої чверті за концентрацією ксиліту в крові ризик комбінованого серцево-судинного наслідку був на 57% вищим, ніж у групі з найнижчої чверті. Результат повідомили після врахування відомих чинників серцево-судинного ризику. 8

У EPIC-Norfolk, де тривалість спостереження сягала 30 років, найвища група мала на 18% вищий ризик, ніж найнижча. Дослідники також описали дозозалежний характер зв’язку: зі зростанням концентрації ксиліту в крові частота серцево-судинних подій зростала в усіх групах, а не лише різнилася між крайніми категоріями.

Зв’язок зберігався після статистичного коригування за віком, статтю, курінням, індексом маси тіла, рівнем ліпідів у крові, діабетом і гіпертонією. Таке коригування зменшує вплив цих відомих відмінностей між групами, але не здатне усунути всі можливі приховані чинники. 8

Що означають 57% — і чого ця цифра не означає

Показник у 57% — це відносне порівняння людей із найвищими та найнижчими виміряними рівнями ксиліту в канадській когорті. Це не означає, що 57% людей, які вживають ксиліт, переживуть серцево-судинну подію, і не визначає індивідуальний абсолютний ризик. 8

Крім того, аналіз не встановлює, що саме харчовий ксиліт був причиною і вищого його рівня в крові, і більшої частоти подій. Аналіз крові не є прямим записом того, скільки ксиліту людина отримала з їжею.

Чому вчені розглядають можливий механізм

Презентація на конгресі продовжує рецензовану роботу цієї ж групи, опубліковану 2024 року. У ній вищі рівні ксиліту в кровотоці також пов’язували з новими великими несприятливими серцево-судинними подіями; у валідаційній когорті скориговане відношення ризиків для найвищої третини порівняно з найнижчою становило 1,57. Експериментальні дослідження також показали, що ксиліт посилював кілька показників реактивності тромбоцитів і тромбоутворення. 1

Ці дані про тромбоцити дають можливе біологічне пояснення зв’язку з подіями, пов’язаними з тромбами, зокрема інфарктом та інсультом. Але вони самі по собі не доводять, що саме цей механізм пояснює довгострокові результати когортних досліджень або що звичайне харчове споживання ксиліту спричиняє клінічні події. 1

Ключові обмеження дослідження

Аналіз ESC 2026 був спостережним. Він може показати, що високий рівень ксиліту в крові та подальші серцево-судинні події траплялися разом частіше, ніж очікувалося після статистичного коригування. Проте він не може встановити, чи був ксиліт причиною цих подій. 89

Роботу представили на науковому конгресі; у матеріалах про неї її називали неопублікованою або такою, що ще не пройшла рецензування. Тому незалежна експертна оцінка, повний опис методів і відтворення результатів іншими дослідниками особливо важливі, перш ніж робити однозначні висновки щодо харчування. 915

Є й інша суттєва невизначеність: ксиліт у крові може відображати не лише надходження з продуктів без цукру. Ксиліт є метаболітом, тож на його виміряний рівень можуть впливати й внутрішні метаболічні процеси. Отже, не можна виключити залишковий вплив неврахованих чинників або зворотну причинність: наприклад, певні метаболічні чи медичні особливості можуть одночасно підвищувати рівень ксиліту та серцево-судинний ризик.

Як сприймати ці результати зараз

Наявні дані є підставою для обережності й подальших досліджень, але не для паніки чи висновку, що кожен продукт із ксилітом небезпечний. ESC назвала результати приводом для додаткового вивчення безпеки ксиліту та інших штучних підсолоджувачів.

Для здоров’я серця корисніша ширша стратегія, ніж проста заміна одного підсолоджувача іншим: за можливості зменшувати залежність від сильно перероблених солодких продуктів і напоїв. Це дослідження не показує, що заміна ксиліту великою кількістю доданого цукру поліпшить здоров’я серця.

Людям із серцево-судинними хворобами, діабетом, захворюваннями нирок або питаннями щодо регулярного вживання замінників цукру варто обговорити свій раціон і загальний профіль ризику з лікарем. Наступні кроки науки — з’ясувати, як формується ксиліт у крові, повторити когортні результати та перевірити, чи впливає саме харчове надходження ксиліту на серцево-судинний ризик.