Компанії готуються до збоїв цифрової інфраструктури: що показало опитування Capgemini

Залежність від хмарних сервісів, дата-центрів, телекомунікацій та інших критично важливих цифрових постачальників керівники дедалі частіше вважають не просто ІТ-питанням, а прямим ризиком для безперервності роботи. Геополітична напруженість, експортні обмеження, кібератаки, а також атаки чи перебої в роботі дата-центрів і телекомунікаційної інфраструктури зробили можливу втрату постачальника значно відчутнішою загрозою. 1

Як реагують ради директорів

Цифрову інфраструктуру дедалі більше оцінюють так само, як енергопостачання чи фізичні ланцюги постачання: її збій може зупинити ключові процеси, а швидко відновити роботу не завжди можливо. Тому ради директорів посилюють контроль, розробляють плани на випадок збоїв, картують ризики та вкладають кошти у стійкість інфраструктури. 1

Йдеться не обов’язково про повну заміну кожного іноземного або великого технологічного постачальника. Головна мета — не потрапити в ситуацію залежності без виходу: мати реалістичні альтернативи, переносну архітектуру систем і практичний план переходу до іншого провайдера. 1

Чого бракує у відкритих даних

Надані матеріали не містять достовірних часток організацій, які заявили про «значний рівень ризику», або сформували окремий бюджет на цифровий суверенітет. Тому називати такі показники було б необґрунтовано.

Приклад Airbus: зменшення концентрації ризику

Airbus демонструє один зі способів знизити залежність від окремих постачальників. Компанія уклала багаторічну угоду зі Scaleway про хмарну інфраструктуру для чутливих промислових і оборонних застосунків, а також для інструментів штучного інтелекту. 2

У ширшому сенсі такий підхід означає диверсифікацію провайдерів і технічну готовність перенести критичні технології чи робочі навантаження, якщо постачальник стане недоступним, потрапить під обмеження або буде скомпрометований. 1

Що означає цифровий суверенітет

У цьому контексті цифровий суверенітет — це передусім здатність до заміни: можливість організації за потреби замінити критично важливу технологію або постачальника. Це поняття не обов’язково означає націоналістичну політику чи протиставлення одних країн іншим. 1

Практичне питання просте: чи може організація перейти до іншого провайдера, зберігши безперервність операцій, юридичний контроль, безпеку та доступ до ключових активів? 1

Що компанії прагнуть тримати під контролем

Найбільше керівників непокоїть контроль над такими активами:

• власними та чутливими даними;
• моделями штучного інтелекту;
• інтелектуальною власністю;
• іншими критичними робочими навантаженнями, доступ до яких складно відновити, перенести або відтворити. 1

Скільки може тривати заміна постачальника

Майже половина опитаних організацій оцінила, що заміна критичного постачальника потребуватиме від трьох місяців до року. Понад третина очікує, що це займе більш як рік. Саме тому переносність систем і заздалегідь підготовлені резервні сценарії стають темою для рад директорів, а не лише для ІТ-підрозділів. 1