Як криза в Ормузькій протоці перекроїла світовий нафтовий ринок

Криза в Ормузькій протоці змінила головне питання для нафтового ринку. Тепер важливий не лише загальний обсяг видобутку у світі, а й те, яку саме нафту можна фізично й вчасно доставити на НПЗ без маршруту через Перську затоку.

Найбільший вплив на наступний етап матимуть два чинники: чи почне Китай активніше купувати нафту для переробки та поповнення запасів і чи збережуть індійські нафтопереробники високий попит на спотовому ринку — тобто на вантажі з швидкою поставкою.

Це був фізичний дефіцит логістики, а не лише стрибок котирувань

До конфлікту через Ормузьку протоку щодня проходило в середньому близько 18 млн барелів нафти й нафтопродуктів. У липні цей потік впав до 4,8 млн барелів на добу, а на початку серпня становив приблизно 2 млн барелів, за даними Kpler, які наводить Reuters. 5

Нафта, що опинилася «за» протокою, не стає автоматично доступною світовому ринку. Сховища в країнах-експортерах можуть швидко заповнюватися, після чого доводиться обмежувати видобуток. Управління енергетичної інформації США (EIA) оцінювало, що Ірак, Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Катар і Бахрейн сукупно скоротили видобуток на 7,5 млн барелів на добу в березні; у квітні цей показник, за прогнозом, мав зрости до 9,1 млн барелів. 1

Міжнародне енергетичне агентство назвало це найбільшим в історії порушенням нафтових поставок. За його оцінкою, накопичені втрати постачань із Близького Сходу перевищили 1,3 млрд барелів, а середній потік через протоку в березні—травні становив лише 2,7 млн барелів на добу проти приблизно 20 млн до конфлікту. 10

Brent подорожчав, але ще важливішими стали «альтернативні» сорти

11 серпня Brent закрився на рівні $88,91 за барель — ринок усе ще враховував значну премію за ризик через проблеми з перевезеннями та невизначеність щодо поставок. 3 Наприкінці серпня опитані Reuters аналітики очікували, що середня ціна Brent у 2026 році становитиме $85,08 за барель: втрати пропозиції частково врівноважує слабший попит у Китаї.

Однак базовий індикатор не відображає всієї картини. НПЗ потрібна нафта, яка доступна зараз, може бути надійно доставлена й підходить для конкретної конфігурації переробки. Тому нафта з-поза меж Перської затоки стала ціннішою.

Вагомішим альтернативним джерелом стали країни Америки. Експорт сирої нафти з регіону від Канади до Аргентини у 2026 році станом на 1 вересня сягнув рекордних у середньому 11,7 млн барелів на добу — проти 10,3 млн у 2025 році, за даними Kpler, на які посилається Reuters. 4 Але це не повна заміна поставок із Затоки: відрізняються маршрути, строки доставки та якість сортів нафти.

Китай спочатку поглинув частину шоку

Однією з причин, чому дефіцит пропозиції не переріс у ще стрімкіший стрибок цін, стало різке скорочення китайського імпорту. У червні морські поставки сирої нафти до Китаю впали до 5,96 млн барелів на добу — мінімуму більш ніж за десятиліття — проти 10,66 млн у середньому за три місяці до початку конфлікту. 6

Зменшивши закупівлі та використовуючи накопичені резерви, китайські НПЗ тимчасово послабили конкуренцію за замінні вантажі. Reuters повідомляв, що Китай здатен утримувати нижчий імпорт тривалий час: аналітики оцінювали його запаси щонайменше у 1,2 млрд барелів. 18

Це стало важливим буфером для світового ринку, але не означало, що втрати поставок зникли. Менші закупівлі Китаю фактично розподілили дефіцитну нафту між іншими покупцями.

Відновлення китайського попиту може різко посилити конкуренцію

Стриманість Китаю може виявитися тимчасовою. У липні країна, за оцінкою Reuters, додала до запасів близько 210 тис. барелів на добу після використання резервів у травні та червні. Морський імпорт російської нафти до Китаю в серпні оцінювали у 1,25 млн барелів на добу; липень і серпень стали найсильнішими місяцями з квітня, що вказує на заміщення близькосхідних барелів. 17

Якщо Китай стабільно нарощуватиме закупівлі — для завантаження НПЗ, нафтохімічної сировини чи відновлення запасів — попит сконцентрується на тому самому пулі не-затокової нафти, за який вже змагаються інші азійські імпортери. Sinopec заявляла про намір збільшити закупівлі в Бразилії, Африці та інших регіонах через перебої в постачанні.

Це не гарантує нового різкого злету Brent. Але ціни на конкретні доступні сорти та премії за швидку поставку можуть залишатися високими, навіть якщо еталонний контракт тимчасово стабілізується.

Індія підсилює тиск на спотовий ринок

Індійські НПЗ також активніше купують нафту на спотовому ринку, замінюючи перервані близькосхідні поставки. Indian Oil Corp повідомила, що частка спотових закупівель у її портфелі зросла з 50% майже до 84% у ході кризи.

Коли Китай та Індія одночасно шукають альтернативні вантажі, нафта з Африки, Америки та Росії набуває стратегічної ваги. Вузьким місцем стає не просто глобальний обсяг видобутку, а кількість придатної нафти, яку можна швидко доправити азійським НПЗ.

Що може підштовхнути ціни вгору до кінця року

Найчіткіші ризики для подорожчання нафти такі:

• Триваліші, ніж очікується, обмеження судноплавства. Якщо рух через протоку залишатиметься обмеженим, це продовжить вимушене скорочення видобутку й підтримуватиме високий ризик зриву поставок. 15
• Швидше повернення Китаю на ринок. Раніше китайське скорочення імпорту послабило тиск. Перехід до поповнення запасів прибере цей буфер і загострить боротьбу за вантажі з-поза Перської затоки. 617
• Обмежена гнучкість альтернативної пропозиції. Зростання експорту з Америки важливе, однак воно не здатне миттєво відтворити обсяг, маршрути й набір сортів, які раніше надходили з Перської затоки. 4

Падіння попиту — головна противага

Високі ціни самі собою скорочують споживання. МЕА знизило прогноз попиту на нафту на 2026 рік, очікуючи падіння на 1,6 млн барелів на добу; агентство пов’язало слабший прогноз із дорогим пальним і кризою в Ормузькій протоці. 11

Саме це є головним стабілізатором ринку. Якщо попит залишатиметься слабким, а Китай не поспішатиме нарощувати імпорт, альтернативних поставок може вистачити, щоб уникнути нового різкого зростання цін. Але якщо судноплавство й надалі буде обмежене, Китай почне відновлювати запаси, а азійські НПЗ конкуруватимуть за негайні поставки, запас міцності ринку стане значно меншим.

Головний висновок кризи: фізична доступність нафти тепер важить більше, ніж загальні цифри світової пропозиції. Наступний рух цін значною мірою визначать тривалість обмежень у протоці та рішення Китаю щодо закупівель.