BepiColombo на шляху до Меркурія: модуль відокремлено, попереду — найскладніша частина місії

Після майже восьми років у дорозі місія BepiColombo перейшла до вирішальної фази. 3 вересня Європейське космічне агентство (ESA) підтвердило успішне відокремлення Модуля перелітної траєкторії — MTM. Відтепер два наукові апарати, європейський MPO та японський Mio, продовжують шлях до Меркурія разом, але вже без модуля, який забезпечував їх енергією та електричною тягою під час міжпланетного перельоту. 310

Це важлива, але не фінальна перемога: попереду — захоплення орбітою Меркурія, відокремлення апаратів один від одного й тривала серія маневрів. Лише після цього, у квітні 2027 року, має розпочатися штатна наукова програма. 810

Вісім років і понад 10 млрд км

BepiColombo стартував 20 жовтня 2018 року. Щоб дістатися найменшої та однієї з найскладніших для дослідження планет Сонячної системи, місія виконала дев’ять гравітаційних маневрів: один біля Землі, два біля Венери та шість біля Меркурія. Такі прольоти дали змогу поступово зменшити орбітальну енергію апарата відносно Сонця — без цього загальмувати для зустрічі з Меркурієм було б надзвичайно складно. Загальна довжина маршруту перевищила 10 млрд км. 23

Що означає відокремлення MTM

MTM був «тягачем» місії: він ніс сонячні батареї та систему сонячно-електричної тяги, потрібну під час круїзної фази. Його відокремлення відбулося на відстані понад 200 млн км від Землі. Через затримку сигналу таку операцію неможливо коригувати в режимі реального часу, тому навігацію та команди потрібно було дуже точно підготувати заздалегідь. 35

Після скидання MTM енергією зв’язку MPO–Mio забезпечують сонячні панелі європейського орбітального апарата MPO. ESA підтвердило успіх операції за сигналами станцій далекого космічного зв’язку Estrack у Себреросі в Іспанії та Маларґуе в Аргентині. 10

Проблема з електроживленням змінила план польоту

У 2024 році в системі електроживлення сталася несправність, яка обмежила потужність, доступну для сонячно-електричної тяги MTM. Команді довелося переробити траєкторію та операційний план. Через це заплановане прибуття перенесли з грудня 2025 року на листопад 2026-го. 35

Тепер, коли MTM відокремлено, ця проблема вже не визначатиме наступний етап. Проте запасу на помилки немає: решта операцій залежить від точного виконання запланованих маневрів.

Ключові дати попереду

• 21 листопада 2026 року: MPO–Mio мають увійти на орбіту Меркурія. Для цього буде задіяно хімічну рухову установку MPO. Початкова орбіта буде сильно витягнутою, а не остаточною науковою орбітою. 810
• 9–10 грудня 2026 року: очікується розділення MPO та Mio. 810
• До початку 2027 року: обидва апарати виконають 16 маневрів, щоб знизити й змінити свої орбіти до робочих полярних траєкторій. 5
• 6 квітня 2027 року: запланований початок штатних наукових спостережень після перевірок систем і досягнення потрібних орбіт. 58

Чому прибуття до Меркурія настільки складне

Парадоксально, але політ до найближчої до Сонця планети не є «короткою поїздкою вниз» Сонячною системою. Апарат, що рухається навколо Сонця, має суттєво знизити швидкість, аби Меркурій зміг його захопити своєю гравітацією. Водночас близькість до Сонця створює жорсткі обмеження щодо температури й доступної електроенергії: температури можуть перевищувати 350 °C. 56

Додайте до цього координацію двох космічних апаратів, їхнього розділення, роботи двигунів, орієнтації сонячних панелей, зв’язку та теплового захисту — і стане зрозуміло, чому ESA називає це однією з найскладніших послідовностей планетарного прибуття у своїй історії. 513

Навіщо місія летить до Меркурія

MPO зосередиться на самій планеті: її поверхні, складі, геології, походженні та внутрішній будові, зокрема великому багатому на залізо ядру. Mio, створений Японським агентством аерокосмічних досліджень (JAXA), вивчатиме магнітосферу Меркурія, його екзосферу та взаємодію з сонячним вітром. 56

Разом 16 наукових інструментів двох апаратів дадуть змогу одночасно вимірювати процеси біля планети та зміни космічної погоди. Це особливо важливо для розрізнення явищ, спричинених самим Меркурієм, і впливу Сонця. 56

Усі дати після 3 вересня залишаються запланованими етапами. Їх виконання залежить від успішного виходу на орбіту, розділення апаратів і завершення маневрів із формування орбіт.