Чорноморські порти та російські НПЗ стали економічним фронтом війни

Війна Росії проти України дедалі більше точиться не лише за позиції на фронті, а й за здатність обох держав експортувати товари, забезпечувати себе пальним і підтримувати економіку. Росія зосереджує удари на українських чорноморських портах і судноплавстві; Україна відповідає далекобійними дронами по російських нафтопереробних заводах, нафтовій логістиці та суднах. Наслідки виходять далеко за межі фронту: гинуть цивільні, скорочуються можливості для експорту української агропродукції, у Росії виникають проблеми з паливом, а світовий ринок дизеля стає напруженішим.101722

Тиск на морський експорт України

Порти Одеса, Чорноморськ і Південний — також відомий як Южний — є ключовими глибоководними воротами української торгівлі. Через них вивозять зерно та інші вантажі, критично важливі для воєнної економіки країни. У липні Росія посилила атаки на ці порти, а удари по експортній інфраструктурі Одещини тривали й у вересні.1720

25 серпня Міноборони РФ заявило про удар по трьох вантажних суднах і танкеру в Південному, ще одному вантажному судну в Одесі, а також по портовій інфраструктурі в обох містах і паливних сховищах у Чорноморську. Росія стверджувала, що частина суден перевозила вантажі для українських військових. Це саме російські заяви, які не мають незалежного підтвердження.18

Раніше Росія так само повідомляла про удари по портових об’єктах і суднах в Одесі та Чорноморську. Ризик полягає не тільки в пошкодженні конкретного причалу чи корабля: регулярні атаки зривають завантаження, роблять заходи суден небезпечнішими для екіпажів і судновласників та підривають передбачуваність головного морського маршруту українського експорту.2021

Цивільні судна опинилися під дедалі більшим ризиком

Людська ціна ескалації безпосередня. За даними українських посадовців, ракетний удар по судну з кукурудзою забрав життя 10 людей, переважно іноземців. Одеська обласна прокуратура повідомляла, що в період із 20 червня до 20 липня Росія вдарила по 28 цивільних суднах і вбила 21 людину.22

Ці цифри є даними української влади, а не незалежно верифікованим підсумком. Водночас практичний ефект був очевидним: судновласники призупиняли частину заходів до українських чорноморських портів, а трейдери й аналітики до кінця липня оцінювали втрату приблизно третини спроможностей України з експорту зерна Чорним морем.22

Україна також завдавала ударів по російських суднах у Чорному та Азовському морях. У середині липня командувач Сил безпілотних систем заявив про атаки на танкери, суховантажі й буксири, тоді як Росія повідомляла про удари по українських морських цілях. Це свідчить, що комерційна та морська логістика стала взаємним напрямом ескалації, хоча до воєнних заяв обох сторін слід ставитися обережно.19

Кампанія проти НПЗ порушує паливний баланс Росії

Україна неодноразово атакувала російську нафтопереробну інфраструктуру далекобійними дронами. Саме систематичні українські атаки на НПЗ Росія називала серед причин запровадження заходів проти внутрішнього дефіциту бензину й дизеля та стрибків цін.10

Часто повторюється твердження, що виведено з ладу від 20% до 40% або й більше російських переробних потужностей. Надані матеріали підтверджують серйозні й регулярні збої, але не дають підстав назвати одну актуальну, незалежно перевірену частку в масштабі всієї російської нафтопереробки. Деякі з наведених оцінок стосуються не НПЗ, а експортних потужностей Росії з нафти. Обережний висновок такий: атаки істотно порушили виробництво пального — настільки, що це позначилося на внутрішній доступності та експортній політиці РФ.210

Заборона на експорт дизеля передала удар світовому ринку

8 липня Росія запровадила заборону на експорт дизельного пального, щоб зміцнити внутрішнє постачання після збоїв на НПЗ. Згодом обмеження продовжили до 30 вересня; воно також поширилося на морське паливо та газойль, що їх відвантажують російські виробники.110

Вплив на експорт був відчутним. За даними відстеження танкерів, які зібрав Bloomberg, у перші сім днів серпня експорт російського дизеля та газойлю становив лише 80 000 барелів на добу — багаторічний мінімум.5

Дизель широко використовують у вантажних перевезеннях, агросекторі, будівництві та промисловості, тому менші російські поставки вплинули на ринки далеко за межами Росії. Після оголошення липневої заборони ф’ючерси на дизель у США одразу зросли на 11%, а премія європейського газойлю до нафти Brent сягнула тодішнього рекорду.11 Подальші повідомлення також пов’язували дорожчання дизеля з атаками на НПЗ у Росії та Саудівській Аравії, а також із ризиками, пов’язаними з ширшим конфліктом на Близькому Сході.39

На початку вересня середня ціна дизеля у США, за даними GasBuddy, які наводив Reuters, досягла рекордних 5,820 долара за галон. Однак було б неправильно пояснювати цей рекорд лише українськими ударами по російських НПЗ: на ринок одночасно впливали інші аварійні простої та геополітичні перебої постачання.13

Висновок: боротьба за економічну стійкість

Ця ескалація є боротьбою за економічну витривалість. Росія намагається послабити здатність України вивозити зерно та інші товари Чорним морем. Україна прагне обмежити можливість Росії переробляти нафту на пальне, отримувати експортні доходи та забезпечувати власний ринок.

Така стратегія створює ризики для людей і ринків поза зоною бойових дій. Моряки торговельного флоту й портовики працюють у дедалі небезпечніших умовах; українські експортери втрачають доступ до морських шляхів; а збої в російській переробці та експорті дизеля можуть підвищувати вартість пального в інших країнах. Масштаб збитків швидко змінюється, а чимало воєнних заяв залишаються спірними. Проте загальна тенденція очевидна: торговельна інфраструктура і паливне постачання стали центральними фронтами війни.11722