МВФ у G20: світова економіка тримається, та енергетичні й боргові ризики залишаються

Світова економіка витримала енергетичний шок, спричинений конфліктом у Перській затоці, краще, ніж очікувалося. Проте це не означає, що небезпека минула. Такий був головний висновок директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої після зустрічі міністрів фінансів і керівників центробанків G20 в американському Ешвіллі.

За її оцінкою, світове зростання у 2026 році тримається біля 3%. Але незавершений енергетичний шок, рекордно високий державний борг, уповільнення дезінфляції та напруження на ринку облігацій можуть швидко послабити цю стійкість.

Енергетичний шок пом’якшили, але не усунули

Перебої в Ормузькій протоці стали значним шоком для пропозиції енергоносіїв. До конфлікту через цю водну артерію проходило приблизно 20% світових поставок енергії, а в попередніх повідомленнях МВФ ішлося, що війна скоротила світову пропозицію нафти на 13%. 41

За словами Георгієвої, економіці вдалося краще впоратися з ударом завдяки використанню запасів нафти й газу, нарощуванню поставок поза межами Перської затоки та заходам з управління попитом. Додатковою підтримкою стала хвиля інвестицій у штучний інтелект, насамперед у США. Напередодні зустрічі вона описала ситуацію як протистояння двох сил: негативного шоку пропозиції енергії та позитивного імпульсу інвестиційного попиту.

Втім, проблема не зникла. Тривалі перебої з поставками роблять ціни на енергію й інфляцію чутливими до нового стрибка, особливо після того, як запаси вже частково використали для пом’якшення дефіциту. Наявні повідомлення дають підстави говорити про незавершений енергетичний шок, але не підтверджують точного прогнозу МВФ про його тривалість до 2027 року чи конкретних тверджень щодо зимового попиту або енергоспоживання дата-центрів.

Чому МВФ усе ж бачить зростання близько 3%

Оцінка МВФ щодо зростання приблизно на 3% відображає несподівану стійкість світової економіки попри енергетичні перебої. Йдеться не про зникнення ризиків, а про тимчасове врівноваження протилежних чинників:

• запаси енергоносіїв, альтернативні джерела постачання та коригування попиту послабили первинний удар;
• інвестиції, пов’язані зі штучним інтелектом, підтримують ділову активність;
• водночас вищі ціни на енергію, фіскальний тиск і стійка інфляція залишаються суттєвими ризиками для прогнозу.

Тому цифра 3% не повинна створювати відчуття безпеки. Шок пропозиції здатен одночасно підвищувати ціни та гальмувати виробництво, звужуючи можливості урядів і центробанків підтримувати економіку.

Головне макроекономічне застереження: борг, інфляція та прибутковість облігацій

Георгієва наголосила на зупинці дезінфляції в частині економік і зростанні прибутковості державних облігацій — ознаках погіршення фінансових умов. Найгостріше це позначається на країнах, що розвиваються, та державах із низькими доходами: великі потреби у рефінансуванні, дорожче обслуговування боргу й менше зовнішнього фінансування можуть витісняти видатки на інфраструктуру, охорону здоров’я та освіту. Це послаблює і темпи зростання, і стійкість боргу.

За її словами, глобальний державний борг майже сягнув 100% ВВП — це вище за рівні після Другої світової війни, і надалі він може зростати. За високого боргу країнам складніше реагувати на нові потрясіння — енергетичні, торговельні, кліматичні чи фінансові.

ШІ підтримує попит, але його довгостроковий ефект не визначений

МВФ визнає інвестиції у штучний інтелект поточним джерелом підтримки глобального попиту. Однак довгостроковий вплив ШІ на продуктивність і фінансову стабільність усе ще лишається невизначеним.

Практичний висновок для політиків: інвестиційний бум навколо ШІ не замінює виваженої макроекономічної політики. Потенційний приріст продуктивності може бути значним, але поки неясно, наскільки стійкими будуть ці вигоди, як вони розподіляться між країнами й секторами та як позначаться на фінансовій системі.

Що МВФ радить урядам і центральним банкам

Повернути фіскальній політиці довіру

Урядам потрібні переконливі середньострокові плани, які виведуть борг на стійку траєкторію. Інакше дорогі запозичення та постійна потреба рефінансувати борг дедалі більше обмежуватимуть можливості для необхідних державних інвестицій.

Не послаблювати увагу до цінової стабільності

Оскільки зниження інфляції в окремих країнах пригальмувало, а енергетичні ціни залишаються вразливими, центробанки мають і надалі зосереджуватися на своєму мандаті щодо цінової стабільності.

Прискорити реструктуризацію суверенних боргів

Очільниця МВФ звернула увагу на потребу швидших та ефективніших процедур реструктуризації державного боргу. Учасники G20 обговорювали це питання, а Георгієва зазначила, що високі прибутковості облігацій є проблемою і для розвинених країн, і для держав із низькими доходами.

Підвищувати продуктивність через структурні реформи

У центрі дискусій G20 було підвищення потенційних темпів зростання. Георгієва пов’язала цей порядок денний із пріоритетами МВФ: продуктивністю, борговою стійкістю та скороченням глобальних дисбалансів. Реформи, що покращують умови для інвестицій, участь людей у ринку праці, розвиток навичок і надійність енергопостачання, можуть зробити економіки витривалішими до майбутніх шоків.

Глобальні дисбаланси та цифрові фінанси

Фінансові лідери G20, за винятком Китаю, підтримали дії проти неринкових політик і практик, які посилюють надмірні та тривалі зовнішні дисбаланси. У заяві головування зазначено, що такі дисбаланси створюють транскордонні наслідки, вразливості ланцюгів постачання та ризики невпорядкованої корекції.

У сфері цифрових фінансів G20 підтримала «відповідальні та ефективні» рамки регулювання й нагляду за цифровими активами, не погодивши при цьому детальний звід правил або графік його впровадження. Учасники також згадали роботу над транскордонними ризиками та наслідками глобальних стейблкоїнів.

Висновок

Оцінка Георгієвої — це не прогноз глобальної рецесії, але й не сигнал, що криза завершилася. Зростання приблизно на 3% показує: світова економіка витримала серйозний енергетичний удар краще, ніж боялися. Проте буфери, які допомогли пережити перший етап — використання резервів і альтернативні поставки, — не ліквідували фундаментальні вразливості.

Послання МВФ до G20 зводиться до кількох пріоритетів: берегти цінову стабільність, відновлювати фіскальну стійкість, швидше розв’язувати боргові проблеми, проводити реформи для підвищення продуктивності та посилювати міжнародну співпрацю до того, як настане наступний шок.