Чорне море як фронт економічної війни: удари по портах, суднах і нафтопереробці

Війна за Чорне море дедалі менше обмежується суто військовими цілями. Вона стала боротьбою за експортні доходи, логістику та стійкість економіки: Росія атакує українські порти й цивільне судноплавство, тоді як Україна завдає далекобійних ударів по російських НПЗ, портах і морських маршрутах.

Негайний результат — дорожче та ризикованіше перевезення, збої у потоках зерна й пального. Стратегічна мета обох сторін — послабити здатність противника заробляти валюту, наповнювати бюджет і підтримувати війну.

Порти, судна і ризик для цивільного судноплавства

Російське Міноборони 25 серпня заявило про удари по трьох вантажних суднах, які, за його версією, перевозили постачання для українських військових, і танкеру в порту Південний. Також Росія повідомила про ураження ще одного вантажного судна в Одесі, портової інфраструктури в Південному та Одесі й паливних ємностей у Чорноморську. Reuters не зміг незалежно перевірити ці заяви, зокрема твердження про військовий характер вантажів. 11

У липні Росія також заявляла про удар по портовій інфраструктурі та суховантажу, що розвантажувався у Чорноморську. Водночас українська влада повідомляла про смертоносні атаки по Одесі та інших портових містах. 1315

Наслідком стала не лише фізична шкода причалам, складам чи суднам. Інтенсивні атаки змусили судновласників тимчасово зупиняти заходи до українських чорноморських портів. Це безпосередньо обмежує головний морський коридор для українського експорту зерна. 16

За даними української сторони, у липні було зафіксовано 57 атак на цивільні судна — 35 у портах і 22 у морі — а також 67 ударів по портових об’єктах. Це офіційна українська статистика, а не незалежно верифікований підсумок. 17 В іншому повідомленні наводилася оцінка про 23 загиблих унаслідок атак на 35 суден у Чорному морі протягом липня. 16

Українська відповідь: НПЗ та морська логістика Росії

Україна нарощує удари дронами по російській нафтопереробці й енергетичній логістиці. Після атаки 21 серпня зупинив роботу Пермський НПЗ — сьомий у Росії за обсягом переробки; за даними галузевих джерел, було пошкоджено технологічні установки. 4

Також повідомлялося про призупинення переробки на НОРСІ — четвертому за потужністю російському НПЗ, що належить «Лукойлу». Ударів зазнали й інші підприємства, зокрема Новошахтинський НПЗ. 8 Московський НПЗ, за оцінками двох галузевих джерел Reuters, після значних пошкоджень міг залишатися поза роботою щонайменше шість місяців. 18

Водночас тезу про виведення з ладу «значної частки» всієї російської переробки слід сприймати обережно. Удари можуть серйозно зупиняти окремі заводи, але загальний ефект залежить від резервних потужностей, темпів ремонту та переналаштування потоків нафти. Найважливіший наслідок таких атак — не обов’язково остаточна втрата фіксованої частини потужностей, а регулярні й дорогі збої: недовироблене пальне, регіональні дефіцити, витрати на ремонти та протиповітряну оборону. 4818

Зерно, дизель і зміна торговельних маршрутів

Пошкодження НПЗ скорочує можливість перетворювати сиру нафту на нафтопродукти, зокрема дизель. Але наявних даних недостатньо, щоб точно визначити загальнонаціональне падіння експорту російського дизелю або пояснити конкретну зміну світових цін лише українськими ударами.

Вплив на енергоринок є ширшим: трейдери та перевізники враховують не тільки простої НПЗ, а й ризики для російських експортних портів, Чорного моря та інших зон воєнних конфліктів. За розрахунками Reuters на основі даних Міжнародного енергетичного агентства, країни, охоплені конфліктами, у 2026 році забезпечували близько 45 млн барелів нафти на добу — понад 43% світової пропозиції. 6

Змінилися й маршрути російської агроторгівлі. Після атак українських дронів у Чорному та Азовському морях російські експортери зерна, за даними трейдерів і аналітиків, почали переорієнтовувати частину відвантажень на Балтійське море. 5

Для України ж морський доступ має критичне значення. Через Чорне море проходить приблизно 90% експорту пшениці, кукурудзи та насіння соняшнику, а сільське господарство забезпечує майже 60% експортних надходжень країни. 7 У перші два тижні серпня експорт українського зерна скоротився на 75% через російські удари та порушення судноплавства. Раніше представники галузі попереджали, що тривалі атаки можуть зменшити щомісячні поставки зерна до третини. 712

Чому це важливо далеко за межами Чорного моря

Росія та Україна є великими постачальниками зерна на світовий ринок. Посилення атак на судна, порти й експортні термінали обох країн уже скорочувало їхні поставки та піднімало ф’ючерси на пшеницю до найвищого за три роки рівня, за даними Bloomberg. 9

Отже, йдеться про змагання за фінансову витривалість. Україні потрібні безпечні порти, щоб підтримувати фермерів, заробляти валюту та фінансувати імпорт і оборону. Росії потрібні доходи від нафти й нафтопродуктів, працююча логістика та доступ до зовнішніх ринків. Кожен удар по такій інфраструктурі має ціну не лише для воюючих сторін, а й для страхування суден, фрахту, вартості продовольства та пального у світі. 567