Трамп хоче, щоб Європа повернула США гроші за допомогу Україні. Чи є для цього механізм?

3 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що європейські країни мають відшкодувати Сполученим Штатам витрати на військову допомогу та боєприпаси, передані Україні за адміністрації Джо Байдена. Він говорив про «сотні мільярдів» доларів, але не уточнив загальну суму, перелік держав-платників чи порядок стягнення коштів. Європейська комісія згодом повідомила, що офіційного звернення з Вашингтона не отримувала. 2

Отже, наразі йдеться про політичну заяву, а не про оформлену вимогу з рахунком, формулою розподілу витрат або юридичною процедурою. Водночас Європа продовжує надавати Україні масштабну підтримку — але вона не оформлена як повернення коштів США.

Суми залежать від методики підрахунку

Відповідь на питання, хто надав більше, різниться залежно від того, що саме враховують: лише військову допомогу, усю допомогу, фактичні видатки чи асигнування Конгресу США.

За оцінкою німецького Kiel Institute, США витратили 130,6 млрд доларів у період від січня 2022 року до серпня 2025 року. Інша цифра — 187 млрд доларів асигнувань США — ширша: вона включає, зокрема, поповнення американських оборонних запасів і пов’язані з обороною витрати США в Європі, а не лише допомогу, передану Україні. 18

Європейський сукупний показник теж охоплює різні види підтримки. ЄС та його держави-члени, яких у документах називають «Командою Європи» (Team Europe), повідомили про мобілізацію приблизно 200 млрд євро фінансової, військової та гуманітарної допомоги Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року. 17

Ці цифри не можна механічно зіставляти: відрізняються періоди, валюти, категорії витрат і методи обліку. Однак вони не підтверджують спрощену картину, ніби Європа не робила істотного внеску, а весь тягар лежав лише на США.

Публічної схеми для «рахунку заднім числом» немає

Трамп представив попередню американську допомогу як витрати, які, на його думку, мала б профінансувати Європа, якби її про це попросили. Reuters передавало його слова, що США вимагатимуть ці гроші «хоч і з деяким запізненням». 2

Проте у відкритому доступі немає ні рахунку, ні формули, за якою витрати мали б розподілятися між європейськими державами, ні правової підстави, що перетворювала б уже надані американські гранти та передачі озброєння зі складів на борг урядів Європи. Без таких параметрів це радше політична вимога, ніж робоча програма відшкодування.

Що Трамп сказав про боєприпаси та продаж зброї союзникам

Заява про компенсацію пролунала разом із коментарями Трампа щодо американських запасів боєприпасів. Він відкинув твердження, що США відчувають їхній дефіцит, заявивши про значні запаси та нарощування виробництва.

Також він повідомив, що Сполучені Штати тимчасово залишають боєприпаси для власних потреб, а не продають їх іншим країнам, але додав, що продажі союзникам незабаром відновляться. 2

Це пов’язує дискусію про відшкодування з ширшим питанням: чи мають американські боєприпаси насамперед забезпечувати готовність самих США і чи повинні союзники значно більше оплачувати постачання Україні.

Це продовження суперечки про розподіл оборонного тягаря

Вимога Трампа вкладається в його давню позицію: європейські члени НАТО мають брати на себе більшу відповідальність за власну безпеку та підтримку України.

На саміті НАТО 2025 року союзники погодилися прагнути до щорічних інвестицій у розмірі 5% ВВП до 2035 року у базові оборонні потреби та витрати, пов’язані з обороною і безпекою. Із цієї цілі 3,5% ВВП мають припадати на основні оборонні потреби, а ще 1,5% — на пов’язані видатки, зокрема інфраструктуру й оборонно-промислові спроможності.

Ціль НАТО стосується майбутніх національних оборонних видатків, а не погашення попередніх витрат США на Україну. Проте загальний напрям той самий: більше європейського фінансування та сильніша європейська оборонна промисловість.

Кредит ЄС на 90 млрд євро — це нова допомога, а не компенсація США

Показовим є кредит ЄС для підтримки України. Пакет передбачає 90 млрд євро для України на 2026–2027 роки, залучених через спільні запозичення ЄС на ринках капіталу. Із цієї суми 60 млрд євро призначено для зміцнення оборони України, ще 30 млрд євро — для макрофінансової та бюджетної підтримки.

Це значне фінансування майбутніх потреб України. Але воно не створює обов’язку для урядів ЄС компенсувати Сполученим Штатам вартість зброї чи боєприпасів, поставлених за попередньої американської адміністрації.

PURL спрямовує кошти союзників на майбутні закупівлі американської зброї

Аналогічну перспективну логіку має механізм PURL — Prioritised Ukraine Requirements List, або «Пріоритетний список потреб України». У його межах НАТО координує закупівлю критично важливого американського оборонного обладнання для України за кошти союзників і партнерів.

Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR) регулярно визначає пакети озброєння та боєприпасів, потрібні Україні, які США можуть надати у більших обсягах, ніж європейські союзники та Канада самостійно. Далі держави-учасниці погоджуються профінансувати ці пакети, а НАТО координує їхню доставку Україні.

Тобто PURL дає змогу спрямовувати кошти союзників на американську зброю й боєприпаси для майбутніх постачань Україні. Однак це закупівля нового озброєння, а не повернення грошей за попередню допомогу США.

Головний висновок

Пропозиція Трампа означала б вимогу ретроспективної оплати на додачу до поточних європейських зобов’язань, нового кредиту ЄС і закупівель американського озброєння через PURL.

Суть суперечки не зводиться до питання, чи допомагає Європа Україні взагалі. Вона полягає в тому, як рахувати цю допомогу, хто має оплачувати майбутні військові потреби України та чи можна реально перетворити вже надану США підтримку на борг європейських урядів.

Наразі публічні дані вказують на неформалізовану політичну вимогу, а не на офіційну трансатлантичну угоду про компенсацію. 2