Китай зірвав консенсус G20: чому суперечка про «неринкові» практики ускладнює діалог зі США

Суперечка на зустрічі міністрів фінансів і керівників центробанків G20 у Ешвіллі стала помітним загостренням економічного протистояння США та Китаю. Однак наявні публічні дані не підтверджують, що Пекін офіційно поставив проведення вересневої зустрічі Сі Цзіньпіна з Дональдом Трампом у залежність від цієї заяви або що саміт уже скасовано.

Що саме не влаштувало Китай

Китай залишився єдиним учасником, який не підтримав заяву голови фінансової G20; інші присутні члени групи погодилися з документом. Серед ключових положень була вимога до країн усувати «неринкові політики та практики», що посилюють дисбаланси у світовій економіці. 116

Для Вашингтона це формулювання адресоване передусім КНР та її моделі з опорою на експорт. Міністр фінансів США Скотт Бессент назвав Китай країною з найбільшим у світі та «нестійким» профіцитом поточного рахунку, а також заявив, що саме китайська позиція завадила ухвалити повноцінне спільне комюніке. 12

Заява також закликала країни зі значним і сталим зовнішнім профіцитом усувати викривлення, які стримують внутрішнє споживання та посилюють залежність від експорту. 116

Китай заперечував не лише проти торговельних формулювань. За повідомленнями, його зауваження стосувалися також пунктів про безпечне й передбачуване судноплавство через Ормузьку протоку, моніторинг у межах МВФ та реструктуризацію суверенних боргів. Офіційна примітка до заяви вказує, що КНР заперечила проти пунктів 4, 10, 11 і 13. 16

Чому одна фраза стала політичною проблемою

Термін «неринкові» — не нейтральна технічна лексика для Пекіна. У контексті американської критики він сприймається як політичне звинувачення на адресу китайської промислової та експортної моделі. Bloomberg повідомляв, що саме це слово було головним каменем спотикання під час переговорів. 2

США намагаються використати майданчик G20 для ширшого міжнародного тиску на Китай, аби той переорієнтовував економіку з експорту на внутрішній попит. 1 Пекін, зі свого боку, фактично відкинув підхід, за якого до фінансового треку G20 включаються суперечливі стратегічні питання — від енергетичної безпеки в районі Ірану та Ормузької протоки до правил роботи МВФ і боргових процесів. 216

Тому мита США, відносини Китаю з Іраном, ризики для енергетичних маршрутів і торговельні дисбаланси дедалі важче розглядати як окремі досьє. Вони перетворюються на частини одного великого торгу між двома найбільшими економіками світу.

Що відомо про можливу зустріч Сі й Трампа

Публічно повідомлялося про очікувану вересневу зустріч лідерів США та Китаю. Водночас детальна програма Білого дому і спільно підтверджений сторонами розклад не були достатньо офіційно зафіксовані в доступних джерелах. 2

Якщо зустріч відбудеться, серед імовірних тем можуть бути:

• американські мита, доступ до ринків і торговельні домовленості;
• профіцит Китаю та його промислова політика;
• критично важливі корисні копалини;
• санкції щодо Ірану, енергетичні потоки та ситуація навколо Ормузької протоки;
• Тайвань і ширші безпекові розбіжності;
• кроки для недопущення нової хвилі економічної ескалації.

Це не оголошений порядок денний, а перелік тем, які випливають із нинішніх суперечностей. Сам факт конфлікту в G20 звужує простір для компромісу, але не є доказом зриву саміту.

G20 знову не змогла говорити одним голосом

Епізод в Ешвіллі вкладається в ширшу проблему G20 після 2022 року. Коли економічна координація перетинається з війнами, санкціями, ланцюгами постачання, торговельною політикою або геополітичним суперництвом, групі дедалі важче погодити текст, прийнятний для всіх.

Замість спільного комюніке цього разу з’явилася заява голови, підтримана всіма учасниками, крім Китаю. 116 Такий формат дозволяє зафіксувати позицію більшості, але водночас демонструє межі консенсусу в G20.

Що це означає для грудневого саміту в Маямі

Саміт лідерів G20 США планують провести 14–15 грудня 2026 року в Trump National Doral у Маямі. 1 Змістовна спільна декларація можлива, якщо Вашингтон і Пекін до того часу послаблять двосторонню напругу або якщо американське головування звузить документ до практичних тем, де позиції ще можна узгодити.

Інакше ймовірніший сценарій — нова заява голови, обережні компромісні формули або домовленості лише щодо технічних фінансових питань. Найскладнішими для консенсусу залишатимуться торговельні дисбаланси, Іран і Ормузька протока, роль МВФ та реструктуризація державних боргів.