Путін визнав, що Росія помилилася щодо українських ударів по НПЗ

Володимир Путін незвично відверто визнав, що російська влада неправильно оцінила готовність України бити по нафтопереробних заводах. На Східному економічному форумі він сказав, що в Москві вважали НПЗ суто цивільними об’єктами, які не можуть бути цілями навіть під час війни. «У цьому ми помилилися», — заявив він. 68

Це визнання прозвучало після місяців посилених українських ударів дронами по російській енергетичній інфраструктурі. Путін і далі наполягає, що дефіцит пального не є критичним. Проте реакція влади та дані галузевих джерел свідчать: атаки вже перетворилися з проблеми окремих заводів на загальноросійське питання переробки, розподілу й доступності пального. 23

Яких втрат зазнала російська переробка

За підрахунками Reuters, у січні—травні 2026 року українські дрони вразили близько 700 000 барелів на добу російських потужностей з переробки нафти на 16 НПЗ. Це приблизно удвічі більше заводів, ніж було атаковано за той самий період 2025 року. 22

Наслідки не обмежилися поодинокими об’єктами. У травні Reuters повідомляло, що майже всі великі НПЗ у центральній Росії або зупинилися, або скоротили виробництво. Сукупна потужність уражених підприємств перевищувала 83 млн тонн на рік — приблизно чверть усієї нафтопереробки РФ. 21

Подальші удари посилили тиск:

• Московський НПЗ — головний постачальник пального для Московського регіону — зупинився після дронових атак у червні. Reuters із посиланням на джерела писало, що через масштабні пошкодження він може не працювати щонайменше шість місяців.
• Пермський НПЗ, сьомий у Росії за обсягами переробки, припинив роботу після атаки 21 серпня, повідомляли джерела Reuters.
• НПЗ НОРСІ, що належить «Лукойлу», призупинив переробку сирої нафти після серпневого удару. Reuters називало його четвертим за величиною НПЗ Росії та другим за виробництвом бензину. 17

Кіришський НПЗ KINEF також був серед об’єктів, про ураження яких повідомляли наприкінці серпня. Наявні дані підтверджують удар і пожежі на підприємстві, але не дають незалежного підтвердження повної зупинки заводу, її тривалості чи точного обсягу втрачених потужностей. Тому такі конкретні твердження слід сприймати обережно.

Як зупинки НПЗ позначилися на водіях і бізнесі

Виведення заводів із ладу збільшило розрив між внутрішнім виробництвом бензину та попитом. У липні Reuters повідомляло, що випуск впав приблизно до 65% сезонного середнього споживання після зупинок великих НПЗ. Наприкінці серпня, за оцінкою джерел, виробництво становило близько 80 000 тонн на добу — приблизно 70% від орієнтовного щоденного попиту у 115 000 тонн.

Практичні наслідки — черги на АЗС, складнощі з пошуком окремих марок бензину та перебої для водіїв і підприємств. Сам Путін визнав, що проблеми для автомобілістів і бізнесу зберігаються, а на заправках досі є черги. 23

У частині регіонів запроваджували обмеження. Повідомлялося про нормування та ліміти на продаж пального, зокрема в окупованому Криму, тоді як посадовці намагалися перенаправити поставки до найбільш уражених районів. 11

Як відповідає Москва: ремонти, обмеження експорту, імпорт і ППО

Російська влада зосередилася на підтриманні внутрішніх поставок і відновленні пошкоджених заводів.

1. Штаб із забезпечення пальним. Путін заявив про створення робочої групи, яка має гарантувати достатні обсяги пального для регіонів Росії. 3
2. Прискорення ремонтів і зміна логістики. Він пообіцяв швидше ремонтувати нафтові об’єкти та використовувати наземні й морські поставки для покриття дефіциту, зокрема в Криму. 10
3. Обмеження експорту. Москва запровадила тимчасові обмеження на експорт дизеля, бензину та авіапального, щоб підтримати внутрішній ринок. 18 Reuters також повідомляло про заборону експорту пального паралельно зі збільшенням імпорту.
4. Імпорт нафтопродуктів. Росія почала імпортувати нафтопродукти та розглядала закупівлю бензину морем у міру накопичення втрат переробки. Водночас надані джерела не містять достатньо підтверджених даних про конкретні обсяги або поставки з Індії, Марокко чи Туреччини — так само як і для висновку, що Росія стала стійким нетто-імпортером бензину.
5. Посилення ППО. Путін пообіцяв наростити випуск систем протиповітряної оборони та краще захищати нафтові об’єкти. Це фактично визнає, що наявна оборона не змогла запобігти збоям. 24

Погрози у відповідь і ширша енергетична війна

Заходи з ліквідації наслідків Путін супроводив погрозами. У серпні він заявив, що Україна «відкрила скриньку Пандори», завдаючи ударів по російських економічних цілях, і пригрозив атаками на «найчутливіші сектори економіки» України. 1

Україна пояснює далекобійні удари по НПЗ, терміналах, нафтобазах та інших енергетичних об’єктах прагненням зменшити доходи й паливне забезпечення, що підтримують воєнні зусилля Росії. 19 Ця кампанія відбувається на тлі неодноразових російських атак на енергосистему України. Отже, енергетична інфраструктура стала одним із центральних напрямів війни, а не другорядною економічною ціллю.

Чому визнання Путіна має значення

Наявні дані не означають, що Росія залишилася без пального. Але вони показують, що Україна створила повторювані вузькі місця одразу в кількох сферах: переробці, ремонті обладнання, регіональному розподілі, експорті та розподілі ресурсів ППО. Визнання Путіна важливе саме тому, що воно підтверджує зміну російських планових припущень: кампанія України вплинула не лише на графіки ремонтів НПЗ, а й на розрахунки Москви щодо захищеності власної енергетичної інфраструктури. 622