Удари дронів по НПЗ РФ стискають видобуток, переробку та експорт пального

Серія українських ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі створює для РФ не просто низку окремих простоїв, а взаємопов’язане обмеження всього нафтового ланцюга. Пошкоджені НПЗ виробляють менше бензину й дизеля; коли можливості зберігання, перевалки в портах і експорту обмежені, частину сирої нафти неможливо безкінечно перенаправляти. У такій ситуації зниження переробки може перейти й у скорочення видобутку.

Віцепрем’єр РФ Олександр Новак називає спад тимчасовим і пов’язує можливе відновлення з завершенням позапланових ремонтів на НПЗ. Це може бути справедливим для окремої установки. Проте повторні атаки, зниження темпів переробки до багаторічних мінімумів, експортні обмеження та погіршення виробничих прогнозів свідчать, що ризик має системний характер. 1317

Прогноз на 511 млн тонн не був «17-річним мінімумом»

Тут важливо розрізняти дві оцінки. У травні російське Мінекономіки прогнозувало на 2026 рік видобуток нафти разом із конденсатом на рівні 511 млн тонн — приблизно без змін рік до року.

Пізніше в проєкті базового сценарію прогноз знизили до 494,2 млн тонн, або приблизно 9,88 млн барелів на добу. Це на 17,2 млн тонн менше за попередню оцінку й означає найнижчий рівень із 2009 року. 17 Отже, 511 млн тонн — це попередній травневий прогноз, а не показник 17-річного мінімуму.

Як проблеми НПЗ тиснуть на видобуток нафти

НПЗ є великим внутрішнім покупцем сирої нафти. Якщо переробні установки зупиняються, цей попит падає. Теоретично надлишки можна спрямувати на експорт, однак на практиці це залежить від місткості резервуарів, роботи портів, доступу до танкерів і зовнішніх обмежень.

Міжнародне енергетичне агентство через удари по енергетичній інфраструктурі знизило прогноз російського видобутку: у 2026 році він, за оцінкою агентства, має скоротитися приблизно на 3% — до 8,9 млн барелів на добу. Rystad Energy також переглянула прогноз: після санкцій і атак на НПЗ, порти та танкери компанія очікує середній видобуток РФ у 2026 році на рівні 8,95 млн барелів на добу, а у 2027-му — близько 8,6 млн барелів на добу.

Чому важливі не лише обсяги переробки, а й тип пошкоджених установок

Найболючішими можуть бути удари по вторинних і третинних процесах переробки. Саме вони значною мірою визначають, скільки з нафти можна отримати дизеля, бензину, авіапального та інших дорожчих нафтопродуктів. 21

За підрахунками Reuters, від січня до травня атаки вивели з ладу близько 700 тис. барелів на добу потужностей на 16 НПЗ; деякі підприємства зазнавали ударів неодноразово. 18 У центральній Росії після атак практично всі великі НПЗ були змушені або зупинити, або скоротити випуск пального. Сукупна потужність підприємств, що повністю чи частково зупинилися, перевищувала 83 млн тонн на рік; на них припадало понад 30% виробництва бензину та близько 25% дизеля в країні. 19

Втрати дизеля вже відчутні

Російське виробництво дизельного пального впало приблизно на 10% у квітні порівняно з березнем, а в травні — ще приблизно на 10% місяць до місяця. За оцінками Reuters, уражені дронами НПЗ недовиробили до 1 млн тонн дизеля в квітні та ще до 600 тис. тонн у травні. 20

До кінця літа щоденні обсяги переробки нафти в Росії опустилися до багаторічних мінімумів, а в низці регіонів фіксували дефіцит і нормування продажів пального. 3

Заборона експорту — показник напруги на внутрішньому ринку

8 липня Москва запровадила заборону на експорт дизеля, намагаючись збільшити пропозицію на внутрішньому ринку. Тоді ж Новак заявив, що Росія почне імпортувати пальне. Рішення ухвалили на тлі дефіциту, подорожчання та багатогодинних черг на АЗС у різних регіонах. 45

Наприкінці серпня заборону продовжили до 30 вересня. Вона поширюється також на суднове паливо та газойлі; уряд пояснив це стабілізацією внутрішнього паливного ринку. 26 По суті, доступні обсяги нафтопродуктів доводиться залишати всередині країни, а не продавати за кордон.

Що це означає для Європи та світового ринку

Після ембарго ЄС Європа купує значно менше російського дизеля безпосередньо, ніж раніше. Проте вона не ізольована від наслідків. Менші російські поставки до Туреччини, Північної Африки, Латинської Америки та інших напрямків змушують цих покупців шукати альтернативні вантажі — і конкурувати за обсяги, які могли б надійти на європейський ринок.

Тому ключовий індикатор — не лише прямий маршрут «Росія—ЄС», а загальна напруга на ринку середніх дистилятів: дизеля, авіапального, суднового газойлю та мазуту для опалення. Перша заборона на експорт дизеля з РФ уже супроводжувалася стрибком світових цін на це паливо до багаторічних максимумів. 7

Найважливіший чинник — тривалість кампанії. Якщо ремонти виявляться стійкими, а інтенсивність ударів знизиться, частина видобутку й випуску нафтопродуктів може відновитися. Але якщо атаки триватимуть, відремонтовані об’єкти можуть знову виходити з ладу. Це підвищує витрати на ремонт, ускладнює доступ до запчастин, стимулює накопичення пального для внутрішнього ринку та робить світовий ринок дизеля структурно напруженішим. 121