Лавров заявив, що НАТО мало зникнути. Європа відповідає: дії Росії пояснюють, чому цього не сталося

Росія та європейські союзники описують нинішню кризу безпеки в Європі з діаметрально протилежних позицій. На Східному економічному форумі у Владивостоці глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що НАТО втратило первісний сенс існування після розпаду СРСР і Варшавського договору. У Брюсселі генеральний секретар НАТО Марк Рютте та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відповіли: війна Росії проти України та приписувана Москві гібридна активність у Європі роблять колективну оборону й допомогу Києву ще нагальнішими.

Позиція Лаврова: НАТО пережило холодну війну

Лавров сказав, що НАТО, як і Варшавський договір, мало припинити існування після розпаду Радянського Союзу. Натомість, за його словами, Альянс шукає нові приводи продовжувати своє «цілком штучне існування».

У цій інтерпретації саме діяльність НАТО після холодної війни є головним чинником нестабільності. Посилену увагу Альянсу до Півночі Європи та Арктики Москва подає не як оборонну адаптацію, а як пошук нових завдань і театрів військової активності.

Чому Арктика опинилася в центрі російських застережень

Окремо Лавров розкритикував місію НАТО Arctic Sentry, яку в лютому 2026 року запустили для посилення присутності Альянсу на Крайній Півночі. Він назвав активність НАТО в Арктиці прямою загрозою безпеці Росії та попередив, що мілітаризація поблизу її північних кордонів може спричинити інциденти з ескалацією до прямого збройного зіткнення з «катастрофічними наслідками». 17

Значення цієї заяви виходить за межі однієї операції. Вона включає Арктику до ширшого протистояння Росії та НАТО: Москва вважає регіон ще одним напрямком, де військові приготування Альянсу підвищують ризики, тоді як НАТО посилює увагу до Півночі на тлі напруженості з Росією. 17

Відповідь Брюсселя: саме дії Росії вимагають стримування

Рютте та фон дер Ляєн відкинули тезу, ніби європейські побоювання щодо безпеки є штучними. У спільній заяві в Брюсселі 2 вересня вони згадали триваючу війну Росії проти України, неодноразові вторгнення в повітряний простір, дрони, що порушують роботу аеропортів, і втручання в роботу критичної інфраструктури. Фон дер Ляєн наголосила: ці обставини вимагають від Європи зміцнювати оборонні спроможності та не припиняти підтримки України.

Їхня позиція полягає в тому, що заходи безпеки НАТО та ЄС є відповіддю на російські дії, а не пошуком Альянсом нового сенсу після холодної війни. Рютте заявив, що російські погрози не розколють союзників і не змусять їх відмовитися від підтримки України.

Лейпциг/Галле: ймовірна гібридна атака як політичне випробування

Конкретним прикладом у цій дискусії став інцидент в аеропорту Лейпциг/Галле. Німеччина повідомила, що 4 серпня поблизу українського літака там знайшли дрон із вибухівкою, а згодом уряд дійшов висновку, що причетні до цього діяли від імені російських державних структур. 24

Це атрибуція, зроблена Берліном на підставі оцінок розвідки та поліції, а не висновок незалежного судового розгляду. Росія відкинула звинувачення; Володимир Путін заявив, що Німеччина сфабрикувала докази. 47

Втім, політичне значення справи було суттєвим. Німецькі посадовці заявили, що конфігурація дрона, його компоненти, вибухівка та детонатор схожі на елементи, відомі з попередніх російських гібридних операцій і війни Росії проти України. 12 Для європейських лідерів це стало аргументом, що безпекові наслідки війни виходять за межі українського поля бою.

Допомога Україні — також частина сигналу Москві

Практичний наслідок цієї суперечки — продовження військової та фінансової підтримки України. Союзники по НАТО пообіцяли надати Україні у 2026 році 70 млрд євро у вигляді військового обладнання, допомоги та навчання. Єврокомісія також повідомила, що в липні перерахувала Україні 3,47 млрд євро в межах оборонного компонента Ukraine Support Loan — на нагальні потреби, зокрема протиповітряну оборону.

Отже, послання Рютте та фон дер Ляєн має і оборонний, і політичний зміст: тиск, ймовірний саботаж і залякування не змусять партнерів припинити підтримку Києва.

Що показує ця суперечка

Заяви Лаврова та відповідь Брюсселя відображають самопідсилюваний стратегічний конфлікт. Москва змальовує активність НАТО, особливо в Арктиці, як вороже оточення, що збільшує ризик прямого зіткнення. НАТО та ЄС, навпаки, вважають вторгнення Росії в Україну й імовірні транскордонні гібридні операції доказом необхідності посилювати стримування, стійкість критичної інфраструктури та допомогу Україні. 17

Сторони розходяться не лише в оцінках окремих інцидентів. Вони по-різному визначають першопричину погіршення безпекової ситуації в Європі — і саме це ускладнює деескалацію як на Крайній Півночі, так і довкола європейської транспортної та логістичної інфраструктури.