Що Путін заявив після саміту ШОС у Бішкеку про переговори, наступ Росії та мобілізацію

Після саміту Шанхайської організації співпраці (ШОС) у Бішкеку Володимир Путін одночасно намагався продемонструвати військову перевагу Росії та пояснити, чому дипломатичний процес не рухається. Він заявив, що переговори щодо України фактично «заморожені», поклав відповідальність за глухий кут на керівництво в Києві й назвав повідомлення про нову мобілізацію в Росії «повною нісенітницею».

Водночас значна частина озвучених ним військових оцінок залишається спірною. Українські військові заперечили кілька російських заяв про територіальні здобутки, а інформація про майбутній призов 600 тисяч людей є оцінкою української розвідки, а не підтвердженим указом про мобілізацію.

Що Путін сказав про керівництво України та переговори

Путін заявив, що Росія не завдає ударів по українському військово-політичному керівництву, оскільки воно може знадобитися для майбутніх переговорів — якщо Київ вирішить урегулювати питання мирним шляхом. Водночас він назвав українське керівництво терористичним і сказав, що Москва готова лише до переговорів, наповнених конкретним змістом. 136

Російський президент визнав, що переговорний процес перебуває у стані застою. За його словами, Москва не заперечує проти допомоги зовнішніх сторін, якщо вони зможуть зробити практичний внесок у припинення війни, але не хоче, щоб переговори перетворилися на «безглуздий» процес. 6

Чи можливі контакти зі США

Путін сказав, що Росія готова працювати зі спеціальними представниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, назвавши їх бажаними гостями в Москві. Це залишає можливість для контактів за посередництва США, але саме по собі не означає, що сторони погодили конкретний формат або дату нових переговорів. 6

За даними джерел, які цитували заяви Путіна, він пояснив готовність працювати з Віткоффом і Кушнером тим, що добре їх знає, а також вважає їх близькими до президента США Дональда Трампа. Окремо він не виключив розширення кола учасників переговорів, якщо інші сторони зможуть надати процесу змісту. 6

Заяви про наступ на Донбасі

Путін заявив, що російські війська просуваються на різних ділянках Донбасу, і згадав напрямки Слов’янська та Краматорська. Він не назвав термінів можливого захоплення цих міст, пославшись на складність бойових дій. 7

Це були заяви російського керівництва, а не незалежно підтверджені зміни лінії фронту. Оцінки, наведені в окремих публікаціях із посиланням на європейську розвідку, припускали, що російські сили можуть наблизитися до околиць Слов’янська й Краматорська у 2027 році, але за умови, що Росії вдасться компенсувати нестачу особового складу, зокрема через мобілізацію. 15

Чому знову заговорили про мобілізацію

На пресконференції Путін назвав повідомлення про мобілізацію після виборів до Держдуми «повною нісенітницею» та «інформаційною атакою» проти Росії. 1114

Однак побоювання ґрунтуються не лише на чутках. 27 серпня українська розвідка повідомила, що Генеральний штаб Росії нібито підготував план додаткової мобілізації 600 тисяч людей: по 300 тисяч у 2026 і 2027 роках. Українські спецслужби пов’язали можливу підготовку з великими втратами російської армії та зниженням темпів добровільного набору за контрактом. Це розвідувальна оцінка, яка не доводить, що рішення про призов уже ухвалене або офіційно оголошене. 1514

Досвід 2022 року

Побоювання нової хвилі мобілізації мають конкретне історичне підґрунтя. Після оголошеної Росією у вересні 2022 року «часткової мобілізації» багато росіян виїхали за кордон. Тому чутки про новий призов одразу нагадали про попередній масштабний відтік населення.

У новому епізоді повідомлялося, що за один тиждень через пункт пропуску Верхній Ларс у напрямку Грузії проїхали понад 113 тисяч громадян Росії. Російські митні дані, за повідомленнями медіа, свідчили про незвично інтенсивний рух. Водночас сам факт перетину кордону не встановлює мотивів кожного мандрівника й не доводить, що мобілізація була неминучою. 10

Які територіальні заяви Росії спростувала Україна

Козача Лопань

Путін заявив, що російські війська захопили Козачу Лопань — прикордонне селище на північ від Харкова. 14-й армійський корпус Сил оборони України назвав це твердження неправдивим і повідомив, що українські військові зберігають контроль над населеним пунктом та утримують оборонні рубежі. За даними корпусу, у районі тривають активні бої, а ситуація залишається динамічною. 34

Інститут вивчення війни (ISW) також зафіксував заперечення української сторони й зазначив, що доступні дані не підтверджували повного захоплення Козачої Лопані. Аналітики оцінювали присутність російських сил лише на частині території населеного пункту, що не означає встановлення стабільного контролю над ним. 34

Костянтинівка та Писарівка

Україна раніше так само заперечувала російську заяву про захоплення Костянтинівки. Президент Володимир Зеленський і Генеральний штаб повідомляли, що місто залишається під контролем України, хоча в ньому та навколо нього тривали інтенсивні міські бої. 12

Щодо Писарівки у доступних матеріалах недостатньо перевірених даних, щоб упевнено визначити точний статус населеного пункту. Так само немає достатніх незалежних підтверджень для конкретних цифр російських втрат, які пов’язували з цими боями.

Що відомо про втрати

Українська розвідка пов’язала можливий план мобілізації 600 тисяч людей із значними втратами російської армії та проблемами з набором добровольців. Українські військові також повідомляли про важкі бої біля Козачої Лопані й Костянтинівки. Однак наведені цифри втрат і причинно-наслідкові пояснення є заявами української сторони та не можуть вважатися незалежно підтвердженими. 154

Отже, після саміту Путін подав суперечливий сигнал: назвав переговори фактично зупиненими, але залишив двері відкритими для контактів зі США; заявив про російське просування, але не навів строків і незалежних підтверджень; відкинув чутки про мобілізацію, тоді як українські спецслужби повідомили про можливий довгостроковий план поповнення армії.