Удар у найуразливіший момент: чому Росія готує нову атаку на енергосистему України

Росія подала наказ Володимира Путіна від 1 вересня про підготовку масованих ударів по енергетичній інфраструктурі України як «відповідь» на українські атаки. Після саміту Шанхайської організації співробітництва Путін заявив, що удари по цивільній інфраструктурі Росії та її паливно-енергетичному сектору нібито матимуть наслідки для України. 5613

Це пояснення відображає публічну позицію Москви, але саме по собі не доводить причинно-наслідкового зв’язку. Водночас послідовність подій очевидна: Україна активізувала далекі удари по російських нафтових об’єктах, після чого Росія оголосила про нове масштабне загострення проти української енергетики та міської інфраструктури.

Які українські удари Росія назвала приводом для помсти

Російські посадовці та медіа посилалися на серію атак по нафтопереробних і енергетичних об’єктах, зокрема:

• НПЗ Bashneft-Novoil у Башкортостані та Slavneft-YANOS у Ярославській області. Україна заявляла, що мета таких ударів — обмежити нафтові доходи, які Москва використовує для фінансування війни. 19
• Нафтопереробний і нафтохімічний комплекс Gazprom Neftekhim Salavat, де українські військові повідомили про пожежу після атаки безпілотника. 17
• Пермський НПЗ компанії Lukoil, який, за заявою України, був уражений далекобійною зброєю.
• Нафтопереробний комплекс Novatek в Усть-Лузі — російському балтійському порту. Українська сторона заявила, що влучання пошкодили ключове технологічне обладнання та спричинили пожежу; російська влада Ленінградської області також повідомляла про пожежу в районі порту після нічної атаки дронів. 10

Оголошуючи про підготовку відповіді, Путін також згадав активність українських безпілотників поблизу Москви та Санкт-Петербурга. 69 У своїй публічній версії подій російський президент пов’язав ці атаки з підготовкою великої кампанії проти енергетичних об’єктів України. 513

Що відбулося в Одесі та Києві

Удари у відповідь швидко вийшли за межі суто енергетичної інфраструктури. В Одеській області Росія атакувала енергетичні об’єкти, портову та експортну інфраструктуру, а також пункт пропуску на кордоні з Румунією. Українські посадовці повідомляли про масштабні відключення електроенергії, а ДСНС — про пожежу в житловому будинку.

Окрема нічна атака 2 вересня в певний момент залишила без світла понад 350 тисяч домогосподарств Одеської області. Енергетики розпочали ремонт, щойно це дозволила безпекова ситуація, але на початковому етапі відновлення електропостачання без електрики залишалися близько 173 тисяч домогосподарств.

У Києві російські дрони вразили центральні райони міста на сьомий день поспіль майже безперервних атак. За даними Reuters, 11 людей були поранені, пошкоджено житлові будинки та університетську будівлю. Повітряна кампанія порушила повсякденне життя, транспорт і міську логістику.

Отже, наслідки для цивільного населення та інфраструктури виявилися комплексними: поранення людей, пошкоджені будинки й освітні заклади, перебої з електрикою, а також порушення роботи транспорту, експорту та звичних міських сервісів. Повідомлялося про удари по житлових і інших цивільних районах Київської та Одеської областей.

Чому момент перед опалювальним сезоном особливо небезпечний

Україна входить у новий опалювальний сезон із дуже обмеженим запасом міцності. За оцінкою, опублікованою в серпні, від жовтня російські удари пошкодили понад 9 ГВт теплової, гідро- та теплоелектроцентральної генерації. Це більш як половина приблизно 17,6 ГВт генерувальних потужностей, доступних у попередній опалювальний сезон. Україна відновила близько 4 ГВт і намагається повернути в роботу ще 6 ГВт до сезону 2026–2027 років.

Проблема не обмежується втратою електроенергії. Пошкодження електростанцій, підстанцій і теплової інфраструктури може одночасно вплинути на роботу насосів водопостачання, централізованого опалення, зв’язку та транспорту. Повторні удари здатні зруйнувати відремонтовані об’єкти ще до їхнього повернення до стабільної роботи — саме тоді, коли зимовий попит на електроенергію та тепло зростає.

Дефіцит ракет для ППО підвищує ризики

Запланована кампанія починається на тлі дефіциту перехоплювачів, особливо для балістичних ракет. Інститут вивчення війни припускав, що Росія може розпочати нову зимову кампанію раніше, скориставшись виснаженням українських запасів. Аналітики також цитували заяву президента Володимира Зеленського, за якою Україна отримувала майже втричі менше перехоплювачів балістичних ракет, ніж на початку 2026 року.

Такий дефіцит ускладнює відбиття комбінованих атак. Росія може одночасно запускати дрони, хибні цілі та ракети, намагаючись перевантажити обмежені ресурси української протиповітряної оборони. Швидкі реактивні безпілотники створюють додаткову проблему для перехоплення під час ударів по Києву.

Україна готується, але запасу потужності недостатньо

Щоб зменшити залежність від великих централізованих об’єктів, Україна розширює малу газову генерацію та встановлює резервні джерела живлення для підприємств теплопостачання і водопостачання. Однак оцінка, оприлюднена 1 вересня, показала: такі об’єкти мали 920 МВт резервного живлення за потреби у 1 215 МВт. Дефіцит становив майже 300 МВт. Уряд очікував завершити заплановані підготовчі роботи до 1 жовтня.

За цим самим звітом, по всій країні вже працювали 1,8 ГВт малої газової генерації, ще 1,1 ГВт перебували на етапі встановлення або підготовки. Ці заходи можуть підвищити стійкість системи, але не усувають загрозу тривалих ударів по генерації та мережах передачі, доки роботи з підготовки до зими не завершені.

Енергетичний фронт стає взаємним

Обмін ударами показує, як енергетичний вимір війни стає дедалі більш взаємним: Україна атакує російську нафтову інфраструктуру, намагаючись тиснути на виробництво пального та доходи, що підтримують воєнні зусилля Москви, тоді як Росія у відповідь погрожує українській системі електро- й теплопостачання. 19

Для України безпосередня небезпека полягає не лише в тому, чи здійснить Росія обіцяні масовані удари. Важливо й те, чи зможе Москва підтримувати кампанію в короткий період, коли ремонти, розподілена генерація та поповнення запасів ППО ще не завершені. Атаки 2 вересня вже продемонстрували можливі наслідки: пошкодження міської інфраструктури, поранення цивільних і масштабні відключення електроенергії ще до початку опалювального сезону.