США та Іран знову обмінялися ударами: що відомо про ескалацію навколо Ормузької протоки

Нова хвиля бойових дій між США та Іраном зосереджена навколо Ормузької протоки — критично важливого морського маршруту для світових поставок нафти й газу. Основна послідовність ударів підтверджується повідомленнями кількох медіа, однак заяви про знищені військові спроможності, кількість жертв і мотиви Тегерана поки що залишаються версіями сторін конфлікту.

Як розвивалися події

30 серпня американські сили завдали удару по двох іранських ракетних установках на острові Ларак. За даними Вашингтона, підрозділи Корпусу вартових Ісламської революції готували ракети, оснащені морськими мінами, для запуску в протоку. Іран заявив, що внаслідок атаки загинули та були поранені військові й цивільні. 18

Після цього Корпус вартових заявив про ракетний удар по американських базах і об’єктах у Йорданії, зокрема по базах імені короля Хусейна та Аль-Азрак. Повідомлялося також про атаки, спрямовані на американські позиції в ОАЕ. Йорданія заявила, що перехопила вісім ракет, які увійшли в її повітряний простір.

У наступному раунді американські сили повідомили про удари по іранських системах протиповітряної оборони, радарах, морській інфраструктурі, засобах мінування та комунікаціях. Президент Дональд Трамп заявив, що США знищили відновлені іранські радари, ракетні й мінні системи, а також оборонні та наступальні спроможності поблизу Ормузької протоки. Він також дав зрозуміти, що кампанія не триватиме довго.

Окремі повідомлення говорили приблизно про 100 уражених цілей. Проте доступні матеріали не дають змоги незалежно підтвердити ні точну кількість цілей, ні повний масштаб пошкоджень іранської інфраструктури.

Іран після цього заявляв або, за повідомленнями, завдавав ударів по пов’язаних зі США позиціях у Йорданії, Ербілі та Бахрейні. Так протистояння вийшло за межі власне іранської території та Ормузької протоки, хоча масштаби пошкоджень і втрати на базах залишаються нез’ясованими. 13

Що сталося з танкерами

Морські наслідки ескалації виявилися безпосередньо: 1 вересня два супертанкери з саудівською нафтою були уражені невідомими снарядами з інтервалом у кілька хвилин під час проходження Ормузької протоки. Серед них був саудівський танкер Sidr, яким управляє національна судноплавна компанія Bahri.

Саудівська Аравія звинуватила Іран в атаці на Sidr. Компанія Bahri повідомила про загибель двох філіппінських моряків. Водночас доступні дані підтверджують сам факт інциденту, але не встановлюють незалежно відповідальність Ірану за конкретний напад. 7

Саудівська Аравія, Катар, Об’єднані Арабські Емірати та Рада співробітництва арабських держав Перської затоки засудили удар як загрозу свободі судноплавства, міжнародному праву та безпеці глобальних енергетичних поставок. Вони закликали зупинити ескалацію й гарантувати безпечний рух суден. 234813

Дві протилежні версії конфлікту

Вашингтон описує удар по Лараку та подальшу операцію як превентивні дії: США стверджують, що намагалися захистити цивільне судноплавство й не допустити нового мінування протоки. Тегеран, зі свого боку, називає американські атаки незаконним нападом на Іран і вважає подальші удари відповіддю на агресію.

Незалежні повідомлення підтверджують сам обмін ударами, але не дозволяють остаточно перевірити заяви сторін щодо їхніх намірів, повного переліку знищених об’єктів або загальної кількості загиблих і поранених.

Чи змінюється стратегія Ірану

На тлі ударів з’явилися повідомлення про тиск іранських прихильників жорсткої лінії, які виступають за перехід від відповідних атак до превентивних ударів. Зокрема, такі дискусії пов’язували з матеріалами Nour News і заявами депутата Махмуда Набавіана.

Однак надійних підтверджень остаточного стратегічного розвороту, нібито схваленого верховним лідером Моджтадою Хаменеї, у розглянутих джерелах недостатньо. Тому говорити про офіційну зміну політики Ірану наразі передчасно.

Так само немає достатніх доказів того, що назва «протока Трампа» стала офіційною або реально розглядається як юридична заміна назви Ормузької протоки. Це слід сприймати лише як повідомлену пропозицію чи риторичний вислів президента США, а не як географічну або правову зміну.