Допис Маска не зробив біткоїн «квантово-безпечним»: звідки взявся висновок трейдерів

Криптотрейдери перетворили ланцюжок припущень на готовий висновок: Ілон Маск підтримав ідею про фундаментальну будову Всесвіту, ця ідея нібито обмежує масштабовану квантову заплутаність, а отже — квантовий комп’ютер ніколи не зможе зламати підписи біткоїна.

Проблема в тому, що 29 серпня Маск написав лише: «Всесвіт складається з цілих одиниць кубів Планка» (The universe is integer in units of Planck cubes). У дописі не було згадок про біткоїн, криптовалюти, приватні ключі, алгоритм Шора чи безпеку блокчейна. 68

Як виникла теза про «квантово-безпечний» біткоїн

Висновок з’явився після того, як інвестор Фред Крюгер заявив, що біткоїн «може вже бути квантово-безпечним». Його аргумент має умовну логіку:

1. фізик Оксфордського університету Тім Палмер припускає, що природа може мати дискретну, а не безперервну структуру;
2. із цього, на думку Палмера, може випливати межа для кількості кубітів, які можна стабільно заплутати;
3. якщо така межа справді становить близько 200–400 кубітів сьогодні і не може перевищити 1 000 за жодних умов, квантова атака на підписи біткоїна може виявитися фізично недосяжною;
4. актуальна оцінка ресурсів для атаки алгоритмом Шора — приблизно 835 логічних кубітів. 104

Це не доказ захищеності BTC, а лише висновок за умови, що спірна фізична гіпотеза виявиться правильною.

Чому число 835 не є постійним «порогом безпеки»

У липні 2026 року препринт описав компактнішу квантову схему для розв’язання задачі дискретного логарифмування на еліптичних кривих. Це безпосередньо стосується підписів Bitcoin на кривій secp256k1. Для 256-бітної кривої автори оцінили потребу приблизно у 835 логічних кубітах — менше за попередні оцінки у 1 098 і 1 175 кубітів. Водночас економія на кількості кубітів супроводжується значним зростанням вартості за кількістю квантових операцій. 213

Отже, 835 — це оцінка конкретної реалізації алгоритму, а не незмінна межа, нижче якої біткоїн гарантовано в безпеці. У міру розвитку алгоритмів, архітектур і методів корекції помилок такі розрахунки можуть змінюватися.

Важливо також не плутати логічні та фізичні кубіти. Логічний кубіт — це захищена від помилок обчислювальна одиниця, яка зазвичай формується з багатьох фізичних кубітів. Сьогоднішні квантові процесори переважно оперують значно шумнішими фізичними кубітами, тому просте порівняння їхньої кількості з оцінкою у 835 некоректне.

Гіпотеза Палмера ще не стала частиною усталеної фізики

Палмер висуває суперечливе припущення: квантовий світ може бути обмежений дискретною структурою реальності, а масштаб корисної когерентної заплутаності — залишатися в діапазоні 200–400 кубітів на сучасному обладнанні та ніколи не перевищувати 1 000.

Однак стандартна квантова теорія не встановлює відомої фундаментальної стелі ні на рівні 400, ні на рівні 1 000 кубітів. Тому прихильники цієї ідеї ще мають показати, що вона правильно описує фізичну реальність, а не лише пропонує альтернативну інтерпретацію математичного апарату.

Що покаже план IBM на 2029 рік

Дорожня карта IBM допомагає зрозуміти, чому дискусія поки що залишається неперевіреною. Компанія планує до 2029 року створити систему Quantum Starling із 200 логічними кубітами, здатну виконувати схеми зі 100 мільйонами квантових вентилів. 1

Це значно менше за оцінку у 835 логічних кубітів, необхідних для атаки на підписи біткоїна. Але сам факт досягнення такого рівня вже став би важливим емпіричним тестом для припущення про жорстку межу в кількасот кубітів. Водночас Starling не буде автоматично машиною, здатною зламати Bitcoin: для цього потрібні не лише кубіти, а й відповідна схема, стабільна корекція помилок, достатня кількість операцій і практично прийнятний час виконання.

Чому міграція Bitcoin на постквантові підписи все одно потрібна

Біткоїн не може будувати довгостроковий захист на непідтвердженій фізичній межі. Розробники вже розглядають постквантову міграцію — зокрема нові схеми цифрових підписів, зміни адрес і політик витрачання коштів, а також пропозиції щодо оновлення консенсусу.

Це важливо тому, що з часом можуть покращуватися одразу кілька складових квантової атаки: алгоритми, апаратне забезпечення, корекція помилок і способи зменшення кількості необхідних кубітів.

Справжня перевірка гіпотези Палмера може відбутися ближче до кінця десятиліття — якщо відмовостійкі системи суттєво вийдуть за межі сотень і наблизяться до тисячі логічних кубітів, зберігаючи здатність виконувати довгі корисні обчислення. Але практична безпека Bitcoin залежатиме не від того, чи справдиться один фізичний прогноз, а й від того, чи встигне мережа перейти на квантово-стійкі підписи до появи криптографічно значущого квантового комп’ютера. План IBM на 2029 рік — ранній орієнтир, а не доказ можливості атаки. 12