Ісландія сказала «ні» поновленню переговорів про вступ до ЄС

Ісландці відхилили пропозицію поновити переговори про вступ до Європейського Союзу. На референдумі 29 серпня 2026 року 52,8% виборців проголосували проти відновлення переговорів, а 47,2% — за. Явка становила 82,5%. 3

Рішення має важливі політичні наслідки, але його безпосередня юридична дія обмежена: громадяни не голосували за членство в ЄС. Питання стосувалося лише дозволу уряду знову розпочати переговори. Навіть якби вони завершилися домовленістю про вступ, її потрібно було б винести на окремий референдум. 23

Що саме вирішили виборці

У бюлетені було запитання: чи повинна Ісландія поновити переговори про приєднання до Європейського Союзу. Варіант «так» відкрив би уряду шлях до переговорів із Брюсселем, але не зобов’язував би країну вступати до ЄС.

Під час переговорів сторони мали б узгодити широкий спектр питань — від економічної політики та прав людини до рибальства й розподілу повноважень. Лише після цього ісландці змогли б проголосувати за конкретну угоду про членство. 213

Результат «ні» залишає Ісландію поза межами ЄС, а процес вступу — замороженим. Уряд прем’єр-міністерки Кріструн Фростадоттір заявив, що не продовжуватиме переговори, натомість зміцнюватиме відносини з Європою через Європейську економічну зону. 9

Чому рибальство стало головним аргументом противників

Для табору «ні» центральним питанням був контроль над рибними ресурсами. За правилами ЄС, квоти значною мірою визначаються з урахуванням історичних обсягів вилову. Противники вступу побоювалися, що це може послабити контроль Ісландії над доступом до власних вод і розподілом квот. 3

Тому суперечка сприймалася не просто як технічна дискусія про правила рибальства. Для багатьох ісландців вона була питанням суверенітету, економічних інтересів і національної ідентичності. 47

При цьому противники переговорів не обов’язково виступали за ізоляцію країни. Ісландія вже бере участь у спільному ринку ЄС через Європейську економічну зону — угоду, яка забезпечує значну економічну інтеграцію. Країна також входить до Шенгенської зони вільного пересування. 68

Отже, позиція табору «ні» полягала радше в тому, щоб зберегти чинний баланс: мати доступ до європейських ринків і можливість вільно подорожувати, водночас залишаючи більше повноважень національній владі, зокрема у сфері рибальства. Опоненти вважали, що поновлення переговорів створило б ризики без гарантованої вигоди. 24

Що обіцяли прихильники зближення з ЄС

Прихильники поновлення переговорів наголошували на економічній вразливості Ісландії. Вони пов’язували потенційне членство в ЄС і можливий перехід на євро зі стабільнішою валютою, нижчими відсотковими ставками та послабленням інфляційного й споживчого тиску. 67

Європейська інтеграція також розглядалася як спосіб посилити позиції країни у нестабільному Північній Атлантиці та Арктиці. На тлі неодноразових заяв президента США Дональда Трампа про інтерес до Гренландії питання міжнародного становища Ісландії набуло додаткової ваги. Прихильники вважали, що тісніші інституційні зв’язки з Європою могли б стати для країни сильнішою політичною опорою. 367

Водночас це був геополітичний аргумент, а не обіцянка нового військового альянсу. Ісландія вже є членом НАТО, а її участь у Європейській економічній зоні та Шенгенській зоні забезпечує інші форми інтеграції з Європою. 6

Як референдум пов’язаний із попередньою заявкою Ісландії

Ісландія подала заявку на вступ до ЄС у 2009 році — після банківської та фінансової кризи. Переговори розпочалися у 2010-му, однак після зміни уряду в 2013 році їх призупинили, а у 2015-му процес офіційно завершили.

Референдум 2026 року став спробою уряду Фростадоттір та його коаліційних партнерів повернути це питання на порядок денний. Позитивний результат дозволив би провести переговори, оцінити умови членства та спробувати домовитися про запобіжники у чутливих сферах — перш ніж винести остаточну угоду на голосування громадян. «Ні» закрило цей шлях принаймні на нинішньому етапі. 12

Політичні наслідки результату

Результат став ударом по проєвропейському уряду Фростадоттір і перемогою сил, які наголошують на незалежності, рибальстві та національному контролі. Невелика різниця між двома таборами свідчить, що питання відносин із ЄС залишається в Ісландії гостро суперечливим. Водночас переваги голосів «ні» виявилося достатньо, щоб уряд не отримав мандата на поновлення переговорів. 34

Ісландія й надалі залишатиметься тісно пов’язаною з Європою через чинні механізми — передусім Європейську економічну зону та Шенген. Але країна не перевірятиме на практиці, чи могла б повноцінна угода про членство поєднати європейські економічні переваги із захистом її інтересів у рибальстві та питаннях суверенітету. 69

Тож референдум не поставив остаточну крапку в дискусії про місце Ісландії в Європі. Він лише відтермінував наступну спробу наблизитися до членства в ЄС.